- •1. Причини, характер, періодизація Другої світової війни
- •2. Початок 2 св. Напад Німеччини на Польщу.
- •3. Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції.
- •4. «Дивна війна» та її наслідки.
- •5. Напад Японії на Перл-Харбор і початок бойових дій на Тихому океані.
- •6. Війна у Пн. Африці.
- •7. Фашистський «новий порядок» у Європі.
- •8. Рух Опору в окупованих європейських країнах. Форми боротьби та політ орієнтація.
- •9. Створення антигітлерівської коаліції. Проблема Другого фронту в Європі.
- •10. Відкриття Другого фронту та наступ англо-амер військ.
- •11. Успіхи англо-америк. Військ на Тихому океані. Розгром і капітуляція Японії.
- •12. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини.
- •13. Тегеранська конференція та її рішення.
- •14. Кримська конференція та її рішення.
- •15. Потсдамська конференція (Берлінська) та її рішення.
- •16. Підсумки, наслідки та уроки 2 св.
- •17. Основні тенденції сусп р-ку країн Європи та Ам після 2 св.
- •18. Становлення двох курсів у міжнародній політиці після 2 св.
- •19. Післявоєнне мирне врегулювання в Європі. Мирні договори 1947 р.
- •20. Утворення і діяльність оон.
- •21. «Холодна війна» та її ознаки.
- •22. Економічний розвиток двох суспільних систем після 2 св. Роль і вплив нтр.
- •23. Сучасний капіталізм та постіндустріальне суспільство.
- •24. Партійно-політична сис-ма в країнах Європи та Америки пвсля 2св. Їх роль у сус-ві.
- •25. Міжнародний соціал-демократичний рух після війни та його трансформація.
- •26. Глобальні проблеми сучасності.
- •29. Антитлоталітарні демократ революції 1989-1990рр, їх наслідки.
- •32. Доктрина Трумена і план Маршала.
- •33. Крах колоніальної системи після 2св.
- •30. Воєнно-політ кофр-ція 2-х сусп с-м. Утвор нато і овд.
- •31. Німецька проблема після 2 св. Паризькі угоди і фрн.
- •34. Эавт, рев, Спільний ринок..
- •35. Міжнародна розрядка у першій половині 1970-х рр. Та її знач.
- •36. Проблеми безпеки та співробт нарада в хельсінкі.
- •52.Утворення Європейського Союзу: структура…
- •62. Зміцнення міжнародного статусу сша після 2св. Післявоєнна реконверсія.
- •64. Внутр і зовн політика республіканських адм-цій сша після війни. Військово-політ. Доктрини д. Ейзенхауера, р. Ніксона та р. Рейгана. Рейганоміка.
- •65. Антиробітниче і антипрофспілкове закон-во в сша. Расизм і маккартизм.
- •66. Особливості розвитку дмк в сша у 2 пол хх ст. Постіндустріальн роз-к.
- •67. Соціально-екон. І політ становище Великобританії після 2 св.
- •68. Прихід до влади і діяльність лейборист. Уряду к. Етлі.
- •69. Внутр. І зовн політика консерв кабінетів Англії в 1950-1970-х рр.
- •70. Внутрі і зовн політика лейборист кабінетів Англ в 1960-70-х рр.
- •72. Сучасна Великобританія. Трансформація анг лейборизму.
- •74. Внутр і зовн р-к Фр. В роки 4-ої республіки. З 1946 по 1958
- •75. Внутр і зовн р-к Фр. В роки 5-ї республіки. Голлізм і неоголлізм.
- •76. Франція у 1980-х – першій пол 1990-х рр. Ф. Міттеран. Сучасна Фр. Ж. Шерак.
- •77. Утвор і роз-к фрн. Нім «екон диво».
- •88. Розвиток основних філософських течій у 2 пол. Хх ст..
22. Економічний розвиток двох суспільних систем після 2 св. Роль і вплив нтр.
у другій половині 50-х - - на початку 60-х років країни з ринковою економікою повністю перехопили ініціативу, стали випереджати країни соціалізму. Після того як можливості екстенсивного розвитку були вичерпані, економіка соціалістичних країн почала пробуксовувати.
основних факторів, що сприяли економічному розвитку демократичних країн у післявоєнний період. Це, насамперед, використання системи державного регулювання. Регулювання вийшло за межі внутрішньої політики, стало міжнародним явищем, що підтверджується створенням у 1946 р. першої світової валютної системи — Бреттон-Вудської. Ішлося, насамперед, про встановлення золотодоларового стандарту. Другим фактором була реалізація інтеграційних тенденцій, які стали виразно проявлятися в Європі ще за довоєнних часів. Третім фактором, мабуть найважливішим, що впливав на всі сфери суспільного життя, стала науково-технічна революція (НТР). НТР сприяла прискоренню темпів виробництва взагалі, і цивілізаційної зрілості суспільства зокрема. Так, за 50 післявоєнних років азійцям удалося досягти того, на що Заходові довелося витратити кілька століть. На базі НТР швидко розвивалися новітні галузі промисловості (виробництво пластмас, електронно-обчислювальної техніки, ракетобудування). Почали використовуватися нові види енергії — атомна, плазмова, сонячна. Докорінні зміни відбулися і в традиційних галузях: металургійній, машинобудівній, текстильній. Виник новий елемент продуктивних сил — керуючі машини, пристрої, що давали можливість автоматизувати виробництво. Компанії, що виробляли новинки, збагачувались. Хто не приділяв увагу модернізації, не використовував нові технології — відставав і залишався позаду не тільки в економіці.
НТР спричинила "зелену революцію" у сільському господарстві. Використання високоякісних мінеральних добрив, хімічних та біологічних засобів боротьби із шкідниками та бур'янами, стимуляторів росту, виведення високоврожайних сортів рослин та ефективних порід тварин зняли проблему харчування у багатьох країнах світу.
НТР змінила характер трудової діяльності людини. Зросли роль творчих управлінських та контролюючих функцій, вимоги до освітнього цензу людини. Сучасне виробництво споживає дедалі менше простої фізичної сили, надаючи перевагу інтелекту. Зменшується кількість і роль "синіх комірців", зростає вага і значення "білих комірців". Упродовж останніх 25 років спостерігається скорочення частки зайнятих в обробній промисловості — "деіндустріалізація". Вона стала наслідком успішного економічного розвитку і підвищення життєвого рівня людей.
Примітною ознакою 90-х років став приватизаційний процес у багатьох країнах, у тому числі й розвинутих, що є показником прагнення зробити економіку більш ефективною. Лише з 1988 по 1997 р. урядами від приватизації отримано 242 млрд. дол.
Важливу роль у становленні світової економіки як єдиної системи відіграють міжнародні організації, особливо такі, як ГАТТ, МБРР, МВФ, ЄБРР тощо. Генеральна угода про тарифи та торгівлю (ГАТТ) створена в 1947 р. її діяльність спрямована на регулювання світової торгівлі, зниження митних та інших бар'єрів. Діяльність Міжнародного валютного фонду, створеного у 1944 p., має за мету підтримку валютних курсів. З 1944 р. функціонує Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який опікується питаннями надання позик тим чи іншим країнам з метою їхнього подальшого розвитку чи виходу з економічної кризи. У 1990 р. було створено Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) для обслуговування посткомуністичних країн Східної Європи. Водночас з розширенням традиційних економічних зв'язків (торгівля, інвестиції капіталів) з'явилися нові транснаціональні компанії, спільні підприємства, спільні наукові проекти тощо.
