2. Ринок як середовище і сфера діяльності бізнесу. Особливості сучасного ринку, його структура та функції

У теоретичній літературі й повсякденному житті термін «ринок» використовується в різних значеннях – від деякого місця збуту товарів до системи товарно-грошових відносин. Уперше визначення ринку спробував дати О. Курно. «Економісти мають на увазі під терміном «ринок» не будь-яку конкретну ринкову площу, на якій продаються й купуються предмети, – писав він, – а в цілому всякий район, де відносини покупців і продавців один з іншим настільки вільні, що ціни на ті самі товари мають тенденцію легко й швидко вирівнюватися».

Розвивається ідея, висловлена ще А. Смітом про те, що ринок – це природний процес,породжений діями суб'єктів, кожний з яких переслідує свої цілі; зі стихії й хаосу їхніх дій складається економічний порядок. Трохи інакше ринок розуміють монетаристи. Так, М. Фрідмен вважає, що ринок є спосіб координації дій його учасників, що забезпечує їм волю вибору.Розглядаючи ринок як взаємодію продавців і покупців, у результаті якого об'єкт їхніх відносин одержує ціну. Характерно, що об'єктами ринкових угод неокласики розглядають не товари, а блага. Блага – це об'єкти, що приносять задоволення. Вони не завжди мають економічні властивості, тобто це не тільки речі, але й послуги. Крім того, є блага й антиблага.

Антиблага також є об'єктами ринку, але завдають шкоди споживачеві. Їхня оцінка ринком теж виражається в ціні, але вона негативна за своєю сутністю. Але на ринку рухаються, головним чином, блага. Їх варто класифікувати за рядом ознак: за характером споживання (особисте й загальне); за видами власності (приватна, кооперативна, акціонерна); блага суспільного споживання (парки,рибні запаси і т.п.).

Ринок – це форма трудового непрямого зв'язку із приводу обміну результатами своєї діяльності учасників суспільного виробництва. На ринку відбувається стихійна взаємодія виробників і споживачів, які керуються своїми особистими економічними інтересами.

Закон вартості – це закон еквівалентного обміну, який за суспільними трудовими витратами діє в трьох напрямах. Він є стихійним регулятором суспільних пропорцій у виробництві й обігу; виступає стихійним стимулятором економічної ефективності індивідуального та суспільного виробництва; класовим диференціатором виробників на збіднілих і збанкрутілих, з одного боку, і які збагатилися, з іншого.

Сучасний ринок у розвинених країнах – це ринок змішаної економіки. Цей тип ринку в західних країнах виник і став розвиватися у зв'язку зі становленням і розвитком державно-монополістичного капіталізму, зміцненню якого сприяла науково-технічна революція, що перейшла в останній чверті XX століття в інформаційну стадію свого руху.

Ринок змішаної економіки являє собою оптимальне поєднання стихійності у механізмах конкуренції й вільного ціноутворення, з одного боку, і цілеспрямованого державного регулювання економічних процесів, з іншого.

Структура сучасного ринку має вищий ступінь складності. Він охоплює сфери, пов'язані із забезпеченням безпосереднього виробництва, всі елементи особистого споживання, а також грошово-кредитний обіг. Він пов'язаний з невиробничою і духовною сферами.

Розглянемо зміст основних функцій ринку.

Функція реалізації товару здійснюється у двох напрямах: реалізація вартості товару й реалізація його споживчої вартості. Реалізація товару як вартості означає відшкодування витрат суспільної праці.

Реалізація цієї функції здійснюється через споживчу вартість товару. Тут здобуває найперше значення якість товару, тому що в товарному світі саме споживча вартість є головним рушійним мотивом обміну.

Посередницька функція ринку складається в установленні економічного зв'язку між відокремленими виробниками, які повинні знайти один одного й обмінятися результатами своєї діяльності.

Функція ціноутворення – це ринковий спосіб формування й виявлення суспільно-необхідних витрат і вартостей товарів. На ринку установлюється рухомий зв'язок між вартістю товару і його ціною. Через ціну, тобто форму вартості, проявляється й сама вартість товару як речове втілення суспільно-необхідних трудових витрат.

Ринок несе інформаційну функцію для всіх фаз суспільного відтворення.

Через постійно змінювані ціни, відсоткові ставки на кредит, курс цінних паперів ринок дає учасникам економічних процесів об'єктивну інформацію про кількість, якість, асортимент тих товарів і послуг, які виробляються і які потрібні в споживанні. Він дає чіткі й щоденні відповіді на найважливіші питання: що виробляти; як виробляти й скільки.

Регулююча функція ринку – це найважливіша функція макроекономічного зростання. Вона здійснюється через механізм прямих і зворотних зв'язків, а також механізм конкуренції.

Конкуренція формує конкретну ситуацію на ринку, яка проявляється через ринковий попит та ринкову пропозицію, які впливають на рівень ринкових цін.

Сануюча функція є результативною в складному механізмі ринкових відносин.У результаті відбувається розшарування товаровиробників на тих, що збагатилися й тих, що зубожіли, аж до їхнього повного банкрутства.

Системоутворююча функція ринку є узагальнюючою і результативною всіх ринкових процесів. Це виражається в загальному зв'язку всіх функцій ринку. Наприклад, реалізація вартості одночасно є й ціноутворенням, і задоволенням потреб покупців, що доповнюється також і регулятивним процесом ринку та диференціацією товаровиробників.