
- •Завдання 1. Характеристика середовища проживання людини. Складові природного середовища: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера. Еволюція біосфери, перехід до техносфери.
- •1.2. Складові природного середовища: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера.
- •1.3. Еволюція біосфери, перехід до техносфери
- •2.2. Кількість та якісні характеристики електромагнітних випромінювань та їх дія на організм людини.
- •2.3. Принцип нормування рівнів електромагнітного випромінювання.
- •3.2. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •3.3. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
- •Лист по відгуку по завданням роботи
2.3. Принцип нормування рівнів електромагнітного випромінювання.
Допустимі рівні ЕМП на робочих місцях при роботі з джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля на рабочих местах", що поширюється на діапазони частот 60 кГц - 300 ГГц.
У ближній зоні, яка має фізичне значення при частотах до 300 МГц, нормуються напруженості електричної і магнітної складових полів.
У дальній зоні в діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц, у якому, як правило, і перебуває персонал, що обслуговує джерела ЕМВ із довжиною хвилі менше метра, нормується густина потоку енергії та енергетичне навантаження.
У діапазоні частот 60 кГц — 300 МГц гранично допустима напруженість ЕМП на робочих місцях протягом робочого дня не може перевищувати наступних значень:
- для електричних полів:
f, МГц 0,06-3 3-30 30-50 50-300
Е,В/м 50 20 10 5
- для магнітних полів:
f,МГц 0,06-1,5 30-50
Н,А/м 5 0,3
У випадках, коли час впливу ЕМП на персонал не перевищує 50% тривалості робочого дня, допускаються рівні, вищі зазначених, але не більше ніж удвічі.
Гранично допустимі значення ГПЕ ЕМП у діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц на робочих місцях для персоналу слід визначати, виходячи з гранично допустимого енергетичного навантаження ЕНГДР на організм і часу впливу Т, за формулою:
Нормоване значення ЕНГДР за робочий день становить 2 Вттод/м2 для всіх випадків опромінення, крім опромінення від обертових і сканувальних антен, та 20 Вттод/м2 для випадків опромінення від таких антен.
На практиці трапляються ситуації, коли в приміщення чи в навколишнє середовище одночасно надходить випромінювання різних частотних діапазонів, для яких установлені різні санітарні нормативи. У такому випадку вимірювання виконують окремо для кожного джерела при виключенні інших. При цьому сумарна інтенсивність впливу від усіх джерел у досліджуваній точці в діапазоні 60 кГц -300 МГц має задовольняти наступній умові:
де Е12 п - напруженість електричного поля від кожного джерела ЕМВ; ЕГДР12 - гранично допустимі рівні напруженості електричного поля для відповідного частотного діапазону.
У тому випадку, коли на робоче місце надходять ЕМП від кількох джерел, що працюють у діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц, для яких встановлено один і той самий норматив, сумарну інтенсивність впливу обчислюють за формулами:
У випадку одночасного впливу на персонал ЕМП діапазону частот 60 кГц - 300 ГГц з різними нормованими параметрами відповідність рівнів опромінення вимогам нормативів досягається за умови:
Найчастіше людині доводиться працювати з джерелами ЕМП промислової частоти 50 Гц. У цьому випадку обслуговуючий персонал перебуває у ближній зоні, а основним параметром, що характеризує біологічну дію ЕМВ, є електрична напруженість. Магнітна ж складова помітного впливу на організм не чинить, бо напруженість магнітного поля в діючих установках і навколо високовольтних ліній напругою до 750 кВ включно не перевищує 25 А/м. Згідно з ДНАОПом 0.03-3.13-85 (СН 3206-85) "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" їх шкідлива біологічна дія виявляється при напруженості 1,4 кА/м.
На напруженість електричного поля промислової частоти і характер його розподілу впливає напруга електроустановок і високовольтних ліній. Спеціальні спостереження і дослідження, проведені у багатьох країнах, дали змогу з'ясувати, що помітні зміни в здоров'ї обслуговуючого персоналу виникають у випадку напруги понад 400 кВ. Допустимі рівні напруженості електричного поля частотою 50 Гц залежно від тривалості його впливу на людину передбачені ГОСТом 12.1.002-84 ССБТ "Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах".
ГДР напруженості електричного поля встановлюється 25 кВ/м. Перебування в електричних полях напруженістю понад 25 кВ/м без засобів захисту забороняється. Перебування в електричних полях напруженістю до 5 кВ/м допускається протягом робочого дня.
Оцінку постійних магнітних полів здійснюють згідно з ДНАОПом 0.03-3.04-77 (СН 1742-74) "Гранично допустимі рівні впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами". Напруженість постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м.
Для вимірювання напруженості електричного і магнітного полів у діапазоні частот 60 кГц - 300 МГц використовують прилади ВЕМП-1 і ВЕМП-Т; для вимірювання густини потоку енергії в діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц застосовують прилади ПЗ-9, ПЗ-13; а напруженість електричного поля промислової частоти виміряють приладами ПЗ-1 і ВНЕП-50.
Висновки до завдання 2
Отже, електромагнітним випромінюванням є взаємозв’язані коливання електричного та магнітного полів, що утворюють електромагнітне поле. Випромінювання розповсюджується за допомогою електромагнітних хвиль.
Людина, в процесі життєдіяльності, постійно знаходиться в той чи іншій мірі під впливом електромагнітних хвиль. Залежно від походження електромагнітні хвилі поділяються на природні та штучні.
До природних електромагнітних хвиль відноситься електромагнітне поле Землі, сонячні спалахи, магнітні бурі тощо, а до штучних – спеціально сконструйовані пристрої, призначені для випромінювання електромагнітних хвиль.
Особливим критерієм застосування електромагнітних хвиль є їх нормування, через те, що дані хвилі мають суттєвий вплив на організм людини, яка перебуває під таким впливом.
Завдання 3. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки
План
3.1. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
3.2. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
3.3. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
3.1. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій.
Тероризм - постійний супутник людства, який відноситься до числа самих небезпечних і важкопрогнозованих явищ сучасності, що здобувають усе більш різноманітні форми та загрозливі масштаби.
Терористичні акти приносять масові людські жертви, роблять сильний психологічний тиск на великі маси людей, тягнуть руйнування матеріальних і духовних цінностей, що не піддаються часом відновлення, сіють ворожнечу між державами, провокують війни, недовіру і ненависть між соціальними і національними групами, які іноді неможливо подолати протягом життя цілого покоління.
Засоби, які використовуються для боротьби з терористичною діяльністю, можна умовно розділити на групи засобів попередження терористичних актів і засобів, використовуваних при ліквідації наслідків цих актів.
Засоби попередження терористичних актів 8:
1. Агентурні засоби - спеціальні засоби, що використовуються відповідними спецслужбами і відомствами.
2. Інформаційні та пропагандистські засоби - ЗМІ та інші аналогічні засоби.
3. Засоби безпосереднього контролю території об'єкту, що охороняється 9:
- Комплекти оптичних приладів;
- Прилади нічного бачення;
- Тепловізійні системи спостереження;
- Розвідувальні комплекси.
Види і типи засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій визначаються виходячи з їх специфіки та характеру впливу вражаючих факторів на населення та об'єкти інфраструктури.
До них можуть відноситися прилади, системи та засоби радіаційного, хімічного і біологічного контролю; інженерна техніка, у тому числі і керована дистанційна; робототехніка засоби пожежогасіння; Пошукова апаратура для виявлення людей, які опинилися в завалах; медичні засоби для надання першої медичної допомоги; кошти локалізації та ліквідації радіоактивного забруднення, нейтралізації хімічного і біологічного зараження і т. д.
В забезпеченні населення слід передбачати залежності від наявності в районах його проживання різних потенційно небезпечних об'єктів, в першу чергу, радіаційно (ядерно) і хімічно небезпечних, які можуть стати об'єктами терористичних актів. Крім цього, населенню, особливо у великих містах, де ймовірність терористичних актів більш висока, ніж у сільській місцевості, доцільно мати набір медикаментів та перев'язувальних засобів першої необхідності.