Міністерство освіти і науки України
Академія митної служби України
Контрольна робота
з дисципліни: «Безпека життєдіяльності»
Варіант № 13
Виконав: студент групи ЕО10-3
Серотюк Дмитро
Перевірив: доцент кафедри
товарознавства та митної експертизи
Шаповалов О. В.
м. Дніпропетровськ
2013
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….…..3
Завдання 1. Характеристика середовища проживання людини. Складові природного середовища: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера. Еволюція біосфери, перехід до техносфери……………………………………………………….4
Завдання 2. Джерела електромагнітного випромінювання (Електронний смог). Кількість та якісні характеристики електромагнітних випромінювань. Дія їх на організм людини. Принцип нормування рівнів електромагнітного випромінювання..9
Завдання 3. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки………………………………………………………….15
ВИСНОВОК………………………………………………………………………..20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………21
ВСТУП
Завдання 1. Характеристика середовища проживання людини. Складові природного середовища: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера. Еволюція біосфери, перехід до техносфери.
Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.
В центрі уваги БЖД – людина як самоціль розвитку суспільства, а його лейтмотивом є вислів старогрецького філософа Протагора “Людина є мірило всіх речей”. Людина має цінність не тільки як робоча сила, яку потрібно охороняти в процесі трудової діяльності (чим з певним успіхом і займалася охорона праці), а як неповторний індивідуум, який зберігає свою цінність незалежно від свого конкретного місцезнаходження і виконуваних функцій, признаних суспільством необхідними і корисними (відпочинок, побут, заняття спортом, виконання громадських обов’язків тощо).
Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Якраз діяльність і вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності розмаїті. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.
Діяльністю займаються всі – діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всіх людей. Небезпеки підстерігають людей не тільки на виробництві, тому вивчення лише виробничого травматизму в системі загальної безпеки життєдіяльності не висвітлює проблеми.
Безпека – це стан діяльності, при якому з певному ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека – це мета, а безпека життєдіяльності – засоби, шляхи, методи її досягнення.
Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв’язку з існуванням аксіоми про потенційну небезпеку діяльності: в жодному виді діяльності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
Завдання БЖД є розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля.
План
1.1. Характеристика середовища проживання людини.
1.2. Складові природного середовища: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера.
1.3. Еволюція біосфери, перехід до техносфери.
1.1. Характеристика середовища проживання людини
Середовище проживання, навколишня сучасної людини, включає у собі довкілля, штучне середовище, створену людиною і соціальне середовище.
Під час проживання в місті людина, прогулюючись, працюючи, навчаючись, задовольняє широке коло потреб. У системі потреб людини можна назвати потреби пов'язані з екологією довкілля. У тому числі — комфорт і безпека природного довкілля, екологічно комфортне житло, забезпеченість джерелами інформації (творами мистецтва, привабливими ландшафтами) та інші.
На думку Д.Ж. Марковича (1991), поняття середовище людини в самому загальному вигляді може бути визначене як сукупність природних і штучних умов, у котрих людина реалізує себе як природна і суспільна істота. Середовище існування людини складається з двох взаємозалежних частин: природної і суспільної (Рис. 1.1).
Природний компонент середовища складає сукупний простір, безпосередньо або опосредкованно доступний людині. Це насамперед планета Земля з її різноманітними оболонками: атмосфера, гідросфера, літосфера, біосфера. Суспільну частину середовища людини складають суспільство і суспільні відносини.
Рис. 1.1. Компоненти середовища людини і суспільства
Природне середовище або довкілля обумовлено наявністю абіотичних та біотичних чинників існування людини у навколишньому середовищі.
Абіотичні чинники — сукупність неорганічних речовин, які є основою існування біосфери. Наприклад: склад атмосферного повітря, наявність у ньому домішок, склад води і наявність у ній неорганічних речовин, температура повітря, атмосферний тиск, радіаційний фон тощо.
Біотичні чинники — це сукупність живих організмів, які своєю життєдіяльністю впливають на інші організми, у тому числі на людину. Наприклад: рослини виділяють кисень, необхідний людям, тваринам, а ті, у свою чергу, забезпечують поступлення в атмосферу вуглекислого газу, який використовують рослини у процесі фотосинтезу.
На організм людини впливають різноманітні природні фактори: атмосферний тиск, коливання температури, вологість, рівень сонячної радіації, хмарність, опади, вітер, землетруси.
Атмосферний тиск — це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню, на всі предмети, які в ній знаходяться. Нормальний атмосферний тиск становить 760 мм рт. ст. З висотою тиск зменшується. Тиск також залежить і від температури повітря.
Надлишковий тиск утворюється фронтом ударної хвилі під час аварій на вибухонебезпечних об'єктах або при ядерному вибуху. При цьому, залежно від величини надлишкового тиску, людина може отримати травми різного ступеня чи загинути.
Температура повітря залежить головним чином від географічної широти місцевості. На річний і добовий хід температури впливають також атмосферна циркуляція і підстилаюча поверхня.
Україна розміщена у помірному кліматичному поясі, має помірно-континентальний клімат, і лише південний берег Криму — субтропічний. Температура в основному залежить від величини сонячної радіації. Середні температури січня -2—8 °С на більшій частині території України і +2—4 °С — на півдні Криму. Середні температури липня +17—19 °С, а в південних районах і в Криму +22—23 °С.
Оптимальною температурою повітря, за якої забезпечується максимальна продуктивність праці, є позитивна температура 18—22 °С.
Вологість залежить від кліматичних умов, пори року і доби. Відносна вологість повітря — параметр надзвичайно динамічний. На території України величина цього параметру може коливатися від 90 % до 100 % у дощову погоду, і до ЗО—40 % — у суху. Однак такі зміни вологості небезпеки для життя не становлять.
Освітленість — величина світлового потоку, що падає на одиницю поверхні. Вона повинна забезпечити зорове сприйняття предметів або їх реєстрацію за допомогою приладів. Неправильне розташування джерел світла, мала освітленість або досить велика може призвести до аварійної ситуації.
Загалом параметри природного середовища дуже активно впливають на життєдіяльність людини. Однак, якщо під дією тих чи інших факторів параметри вийдуть за межі сталих для певного регіону, то створяться умови, які можуть призвести до порушення або повного припинення життєдіяльності. Такі умови вважаються небезпечними, а обставини, що склалися при цьому, характеризуються як небезпека.