- •1. Український народний епос (казка, легенда, переказ)
- •2. Необрядова українська лірична пісня, її поетика
- •3.Календарно-обрядова лірика: жанрово-тематичні групи
- •4. Мотиви і образи народних пісень зимового циклу.
- •5. Український героїчний епос: тематика, образи, жанрові особливості.
- •6. Українські народні балади: темат.Групи, образи, жанрові особливості.
- •7. Малі фольклорні жанри
- •8. Головні сюжети і образи української міфології і демонології
- •9. Родинно-побутова лірика
- •10. Козацькі літописи 2 пол. XVII – поч. XVIII ст.
- •11. Бароко як мистецький напрям. Творчість г.Сковороди в контексті бароко. Зб. «Сад божеств. Пісень» та «Байки Харківські».
- •12. Драматургія XVIII ст. Інтермедії та вертепна драма.
- •13.Віршова л-ра хуіі ст. Климентій Зінов’єв та Іван Величковський.
- •14. Полемічна проза: Іван Вишенський.
- •15. Літописи. «Повість врем’яних літ»
- •16. "Слово о полку Ігоревім" – визначна памятка давньоруської літератури. Композиція, образи твору. Автор "Слова…". "Слово о полку Ігоревім" і Черкащина.
- •17. Українські повісті та оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка.
- •19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».
- •20. Павло Грабовський.
- •21. Творчість с.Руданського.
- •22. Поетична спадщина ю. Федьковича, її мотиви та образи. Проза письменника.
- •23. Послання т.Шевченка «і мертвим, і живим…»: актуальність змісту, особливості композиції. Містерія «Великий льох».
- •24. Мотиви лірики т. Шевченка періоду «трьох літ». Питання про нове художнє мислення поета.
- •25. Байкарська творчість л. Глібова 40-60 та 80-90-х років хіх ст., її новаторство.
- •26. Роман а. Свидницького «Люборацькі»: своєрідність композиції, проблематика, типи характерів, мова.
- •27. Роман Івана н.-Левицького «Хмари» - перший укр. Роман з життя інтелігенції. Твори письменника на іст. Тематику («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»)
- •28. «Народні оповідання» Марка Вовчка: проблематика, обрзи, художня своєрідність.
- •31. Цикл поезій т. Шевченка «в казематі»: історія створення, мотиви і образи. Використання фольклорної образності
- •32. Драматургія і. Карпенка-Карого. Комедія «Сто тисяч»: тема, прийом сатиричної типізації, образи, композиція, стиль.
- •33. Четвертий період життя і діяльності т. Шевченка. Поеми «Неофіти». Використання біблійних мотивів («Осії. Глава хіv». «Ісая. Гл. 35» та ін.) Аналіз поезії «я не нездужаю».
- •35. Мотиви й образи лірики м. Старицького, новаторство. Драматургія. Твори на істор.Тематику (огляд)
- •36. Творчість Архипа Тесленка. Оповідання, їх тематика, самобутність художньої форми. Повість «Страчене життя»
- •43 Питання. Особливості композиції, образи і стиль роману ”Чорна рада” Пантелеймона Куліша.
- •44 Питання. Неоромантизм як течія модернізму. Поетичний світ Олександра Олеся. Загальна характеристика творчості 1905 – 1920 років.
- •45. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки. Жанр твору. Драматична поема ”Бояриня”.
- •46. Тематичне і жанрове розмаїття малої прози в. Винниченка.
- •47. Неоромантична концепція дійсності у прозі о. Кобилянської ( «Людина», «Цариця»). Соц. – псих. Повість «Земля»: проблематика, образи, стиль.
- •49. Проблематика та образи оповідань та повістей Степана Васильченка. Повість «Талан» у контексті прози початку хх ст.
- •50. Проблематика й художня своєрідність поем Івана Франка «Іван Вишенський», «Мойсей».
- •51. Проблематика, образи і специфіка конфлікту в драматичних творах Лесі Українки («в катакомбах», «Камінний господар», «Касандра»).
- •52. Неореалізм як течія модернізму. Тематика, проблематика і образи романів в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне!». Новаторство типажу і жанрової форми романів.
- •53. Драматургія в. Винниченка (Чорна пантера та білий ведмідь). Проблеми, образи, ідеї.
- •54. Іван Франко «з вершин і низин».
- •55. Самобутність творчості м. Коцюбинського-повістяра. Повість «Тіні забути предків»: образи, жанрово-стильові особливості, філософські ідеї твору.
- •57. Символізм як течія модернізму. Творчість представників «Молодої Музи» (м. Яцківа, п. Карманського, в. Пачовського та ін.) б. Лепкий – поет і белетрист.
- •58. Лірична драма і.Франка "Зів'яле листя". Зб. «Мій Ізмарагд». Ідейно-худ. Аналіз поезій збірок.
- •59. Суть і риси імпресіонізму. Ідейно-художній аналіз новел м. Коцюбинського (”На камені”, ”Цвіт яблуні”, ”Intermezzo” та ін.).Риси індивідуального стилю письменника.
- •60. Тем. Й жанрове розмаїття прози і.Франка («Захар Беркут», «Основи суспільності», «Перехресні стежки»)
- •61. Микола Ворний і український модернізм. Тематичне різномаїття та художнє новаторство лірики поета. Ідейно-художній аналіз поеми «Євшан-зілля»
- •62. Група неокласиків, їх естетика і поетика. Микола Зеров: поезія, переклади
- •63. Збірка «Сині етюди» Миколи Хвильового. Своєрідність художнього мислення. Повість «Іван Іванович» особливості конфлікту, типаж
- •64. Гуманістичний пафос «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Прийоми гумористичного зображення
- •65.Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •66. Борис Антоненко-Давидович
- •67. Богдан-Ігор Антонич
- •68. Бажан
- •73. Проза Григора Тютюнника. Тема воєнного дитинства (повісті «Облога», «Климко»), морально-етична проблематика «малої прози» («Син приїхав», «Іван Срібний»).
- •74. Ідейно-естетичне багатство і стильове розмаїття лірики є. Маланюка. Концепція ліричного героя.
- •76. Трагед. Мотиви у тв-ті м. Хвильового.»я, Романтика». «Мати». «Солон.Яр». «Вальдш-непи».
- •77. Роман Юрія Яновського «Чотири шаблі»: жанрова специфіка роману, його стильова своєрідність, Конфлікти й характери твору.
- •78. Сатиричні комедії Миколи Куліша «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло».Своєрідність вирішення в них проблем часу
- •79. Характерні стильові ознаки, проблематика поезії в.Симоненка. Поетична сатира, твори для дітей, проза.
- •80.Іван Багряний представник літератури українського зарубіжжя( огляд творчості). Ідейно-художній аналіз одного з творів («Тигролови», «Сад Гетсиманський») Характеристика творчості
- •81. Індивідуальний стиль Стельмаха
- •82 Ліна Костенко
- •83. Нові імена в літературі 80-90 років
- •84. Ідейно-художнє осмислення воєнного лихоліття у творч. О.Довженка («Україна в огні», «Повість полум’яних літ»). Проблеми нац.. І трагічного. «Щоденник».
- •85. Творчість Уласа самчука, її місце в л-ному процесі. Ідейно-худ. Зміст роману «Марія».
- •86. Творчість а. Малишка
- •87. Олександр Довженко - -кінорежисер, письменник. Кіноповість «Земля»
- •89. Історична тема у творчості Івана Кочерги. Драматичні поеми “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, проблематика, типи персонажів.
- •91. Поезія “з-за” грат. Особливості поетичного мислення, проблематика, художня своєрідність творчості Василя Стуса.
- •92. Провідні мотиви і жанри лірики Володимира Самійленка.
- •93. Творчість максима рильського, її ід.-худ.Зміст, стильові ознаки (збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями»). Неокласичні мотиви
- •94. Поезія д. Павличка. Розмаїття її форм, проблема. Особл.Худ.Світобачення
- •95. Мор.-етич.Пробл., соц.-крит.Підхід і осмисл. Минул. І сучасн. У творч. О. Гончара («Собор»). Худ.Осмисл. Глоб. Загально люд.Проблем («Тронка», «Твоя зоря»)
- •96. Історичні романи п.Загребельного. Роман «Роксолана»: конфлікти і образ історичного часу. Оригінальність художнього задуму роману «я Богдан»
58. Лірична драма і.Франка "Зів'яле листя". Зб. «Мій Ізмарагд». Ідейно-худ. Аналіз поезій збірок.
Яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка "Зів'яле листя", видана 1896 року. Вона об'єднала поезії переважно з сумними, журливими мотивами, написані протягом найважчого періоду життя поета.
Збірка складається з трьох частин, або "жмутків". У "жмутках" вміщено інтимну лірику, в якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. У першому "жмутку" є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. У поезіях другого "жмутка" Іван Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. Провідний мотив поезій третього "жмутка" - пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.
Поезія "Червона калина, чого в лузі гнешся?" написана у формі діалогу між червоною калиною і дубом. За народною символікою червона калина уособлює вродливу дівчину, а дуб - молодого парубка. У поезії поет майстерно відобразив у прагненні калини до сонця - любов до життя, важкі переживання людини за свою гірку долю. Поезія відзначається глибоким ліризмом і високою музичністю.
Автобіографічними моментами вирізняється в збірці поезія "Тричі мені являлася любов", у якій Франко повідав про щастя і горе, радості й муки кохання. У вірші згадує автор про перше своє кохання - Ольгу Рошкевич, про горду княгиню Юзефу Дзвонковську, яка, знаючи про свою смертельну хворобу, відмовила Франкові, про горду душу - Целіну Журовську.
Жорстоке переслідування письменника польською та українською буржуазією, його третє ув'язнення, недопущення Франка до викладання у Львівському університеті - це ті болючі удари, що завдавало йому життя у ці важкі роки. Вони сипались на поета один за одним, затьмарюючи душу, шарпаючи серце. Саме вони і викликали сумні мотиви в його поетичній творчості. І тому цілком зрозуміла поява цієї поетичної збірки. Цих невимовно тяжких страждань неможливо було викреслити із пам'яті, вирвати із серця.
Збірку "Зів'яле листя" митець назвав "ліричною драмою". Це дійсно драма. Це сумна розповідь про невимовні страждання людської душі, зраненої як життєвими негараздами, так і нещасливим коханням.
Символічна і назва збірки. "Зів'яле листя" - це художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.
Перший "жмуток" передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість. Другий "жмуток" ліричної драми написаний переважно у народно-пісенній манері, тому багато віршів з другого "жмутка" стали улюбленими піснями та романсами ("Ой ти, дівчино, з горіха зерня...", "Червона калина, чого в лузі гнешся?", "Чого являєшся мені у сні?" та інші).
Свою збірку І. Франко не випадково назвав «Мій Ізмарагд». У староруській літературі «Ізмарагдами» називалися збірки статей і притч морального характеру, в яких читач знаходив відповідь на ті чи інші питання повсякденного життя.
Збірка «Мій Ізмарагд» об'єднала твори, написані за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках.
Поклони(Поет мовить,Україна мовить,Сідоглавому)
Паренетікон
(«Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш…»
«Немає друга понад мудрість…»
«Себе самого наперед…»)
Строфи
Притчі
(Притча про красу, Притча про нерозум, Притча про життя)
Легенди
(Легенда про вічне життя)
По селах
(«На Підгір'ї села невеселі…»)
Збірка «Мій Ізмарагд» створена на переспівах із біблійних легенд, але автор подає нам свою мораль, мораль народу, тому й додає займенник «мій». Провідні мотиви обох збірок — громадянські.
Чудовим віршем цієї збірки є «Сідоглавому».
Ти, брате, любиш Русь, Я ж не люблю, сарака! Ти, брате, патріот, А я собі собака. Ти, брате, любиш Русь, Як хліб і кусень сала, - Я ж гавкаю раз в раз, Щоби вона не спала. Ти, брате, любиш Русь, Як любиш добре пиво, - Я ж не люблю, як жнець Не любить спеки в жниво. Ти, брате, любиш Русь, За те, що гарно вбрана,- Я ж не люблю, як раб Не любить свого пана. Бо твій патріотизм - Празнична одежина, А мій - то труд важкий, Гарячка невдержима. Ти любиш в ній князів, Гетьмання, панування, - Мене ж болить її Відвічнеє страждання. Ти любиш Русь, за те Тобі і честь, і шана, У мене ж тая Русь - Кривава в серці рана. Ти, брате, любиш Русь, Як дім,воли,корови,- Я ж не люблю її З надмірної любови.
У ньому показано різко протилежні погляди лжепатріотів і справжнього сина свого народу на служіння батьківщині. І ніби продовжує цю тему вірш «Декадент». У ньому автор розкриває свою позицію народного борця. Кожна строфа є запереченням до звинувачення Франка в декадентсві
Дійсно, Франко був прологом, провідником передових ідей, а епілог — це кінець існуючому експлуататорському ладу.
