19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».

Котл.був митцем, що започаткував нову добу укр..письменства – народну не лише за змістом, а й формою. К. геніально відчув потребу творити л-ру розмовною рідною мовою. Лише 5 худ творів залишив у спадщину К., але став знаним на весь світ.

К. – найяскравіший представник укр..класицизму. своїми 2 п*єсами поклав початок нової укр..драматургії і нац.. театру. К. виводить на сцену простий народ, героїв гідних поваги і наслідування. Великою мірою п*єси К. були пов*язані з традиціями укр..народного театру(вертеп) з інтермедіями дошкільних драм 18 ст. та фольклор – пісен.стихією, що широко представлене у п*єсах

«Наталка Полтавка»

(автор визначає твір як малорос. опера)

Цей твір написаний і поставлений у 1819 р. в основу покладені жит. факт, колізія п*єси розкривається напружено. Тема: життя і побут укр.. селян на початку 19 ст. вона розроблена на сюжеті убогої сім*ї вдови Горпини Терпилихи та її дочки Наталки, які мешкають в селі недалеко від Полтави. Основні вузли розвитку дії – соц. і майнові перешкоди на шляху до одруження закоханих Наталки і бідного сироти Петра. Петро колись був наймитом у старого Терпила, а той не погоджувався на весілля. І Петро ось уже 4 роки бурлакує, заробляючи гроші. Наталка вірно його чекає. Мати бачить порятунок від злиднів у одруж. Наталки з багатим попом Возним. Возний сватається до Наталки, допомагає йому в цьому «старший у селі» - виборний Макогоненко. Заради любові до матері Наталка погоджується, хоч ще сподівається на повернення Петра. Боріння вродженої доброти, бажання щастя рідним дітям з 1 боку і матеріальний розрахунок з іншого, становлять основу душевної драми Терпилихи, яку життя примусило іти проти своїх благородь.почуттів. Конфлікт побутовий, хоч має соц..грунт (Нат. не хоче одружуватись з Возним не тільки тому, що він старий і непривабливий, а щей тому, що він багатий, а вона бідна). Поява Петра надихнула Наталку на рішучий протест проти її вимушеного шлюбу з Возним. Всупереч намірам Возний відмовляється від одруження з Наталкою. Сюжет простий, насичений нар.піснями. Петро – працьовитий хлопець, але потрапивши у складну жит.ситауцію він відмовляється від боротьби за своє щастя, лише рішучість Наталки врятовує їх. Возний і Виборний змальовані в гумор.-сатир. плані.

Суперечливим залишається питання про жанр п*єси, хоч автор і назвав її «малорос.опера». За х-ом сюжету і конфлікту названо «соц..-побутовою», а в змалюванні подій і образів проявились риси просвіт.реалізму. деякі риси сентименталізму проявляються в образі Петра.

«Москаль-чарівник»

Зміст і форма твору найбільше відповідають жанру водевіля. Тему сюжету К. взяв з фольк.оповідань про залицяння попів, сільських і воєнних старост, чиновників до чужих жінок. Але К. створив оригінальний сюжет: до молодої дружини селянина-чумака Тетяни у час відсутності чоловіка залицяється чиновник Финтик. Але Тетяна вирішила провчити Финтика і зголошується на влаштування вечері з ним. Але не заваді став спочатку «непроханий гість» - солдат Лихой, який прийшов на постой, а потім і чоловік тетяни – Михайло Супрун, що повернувся з чумацької дороги. Стурбована Тетяна ховає Финтика під стіл. Солдат бере хід подій у свої руки, вдаючи з себе «чарівника». Спочатку знаходить сховану їжу, а потім і Финтика, який признається у недобрих намірах. П*єса побудована за принципом: доречний жарт може принести більше користі, аніж сурові мор.-диктаторські повчання і настанови. Цю ідею автор проголошує устами Лихого, який довів сюжет до розв*язки. Для п*єси х-ний народний гумор. Протиставлення чесності і доброти лихим намірам чиновників.