
- •1. Український народний епос (казка, легенда, переказ)
- •2. Необрядова українська лірична пісня, її поетика
- •3.Календарно-обрядова лірика: жанрово-тематичні групи
- •4. Мотиви і образи народних пісень зимового циклу.
- •5. Український героїчний епос: тематика, образи, жанрові особливості.
- •6. Українські народні балади: темат.Групи, образи, жанрові особливості.
- •7. Малі фольклорні жанри
- •8. Головні сюжети і образи української міфології і демонології
- •9. Родинно-побутова лірика
- •10. Козацькі літописи 2 пол. XVII – поч. XVIII ст.
- •11. Бароко як мистецький напрям. Творчість г.Сковороди в контексті бароко. Зб. «Сад божеств. Пісень» та «Байки Харківські».
- •12. Драматургія XVIII ст. Інтермедії та вертепна драма.
- •13.Віршова л-ра хуіі ст. Климентій Зінов’єв та Іван Величковський.
- •14. Полемічна проза: Іван Вишенський.
- •15. Літописи. «Повість врем’яних літ»
- •16. "Слово о полку Ігоревім" – визначна памятка давньоруської літератури. Композиція, образи твору. Автор "Слова…". "Слово о полку Ігоревім" і Черкащина.
- •17. Українські повісті та оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка.
- •19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».
- •20. Павло Грабовський.
- •21. Творчість с.Руданського.
- •22. Поетична спадщина ю. Федьковича, її мотиви та образи. Проза письменника.
- •23. Послання т.Шевченка «і мертвим, і живим…»: актуальність змісту, особливості композиції. Містерія «Великий льох».
- •24. Мотиви лірики т. Шевченка періоду «трьох літ». Питання про нове художнє мислення поета.
- •25. Байкарська творчість л. Глібова 40-60 та 80-90-х років хіх ст., її новаторство.
- •26. Роман а. Свидницького «Люборацькі»: своєрідність композиції, проблематика, типи характерів, мова.
- •27. Роман Івана н.-Левицького «Хмари» - перший укр. Роман з життя інтелігенції. Твори письменника на іст. Тематику («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»)
- •28. «Народні оповідання» Марка Вовчка: проблематика, обрзи, художня своєрідність.
- •31. Цикл поезій т. Шевченка «в казематі»: історія створення, мотиви і образи. Використання фольклорної образності
- •32. Драматургія і. Карпенка-Карого. Комедія «Сто тисяч»: тема, прийом сатиричної типізації, образи, композиція, стиль.
- •33. Четвертий період життя і діяльності т. Шевченка. Поеми «Неофіти». Використання біблійних мотивів («Осії. Глава хіv». «Ісая. Гл. 35» та ін.) Аналіз поезії «я не нездужаю».
- •35. Мотиви й образи лірики м. Старицького, новаторство. Драматургія. Твори на істор.Тематику (огляд)
- •36. Творчість Архипа Тесленка. Оповідання, їх тематика, самобутність художньої форми. Повість «Страчене життя»
- •43 Питання. Особливості композиції, образи і стиль роману ”Чорна рада” Пантелеймона Куліша.
- •44 Питання. Неоромантизм як течія модернізму. Поетичний світ Олександра Олеся. Загальна характеристика творчості 1905 – 1920 років.
- •45. Драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки. Жанр твору. Драматична поема ”Бояриня”.
- •46. Тематичне і жанрове розмаїття малої прози в. Винниченка.
- •47. Неоромантична концепція дійсності у прозі о. Кобилянської ( «Людина», «Цариця»). Соц. – псих. Повість «Земля»: проблематика, образи, стиль.
- •49. Проблематика та образи оповідань та повістей Степана Васильченка. Повість «Талан» у контексті прози початку хх ст.
- •50. Проблематика й художня своєрідність поем Івана Франка «Іван Вишенський», «Мойсей».
- •51. Проблематика, образи і специфіка конфлікту в драматичних творах Лесі Українки («в катакомбах», «Камінний господар», «Касандра»).
- •52. Неореалізм як течія модернізму. Тематика, проблематика і образи романів в.Винниченка «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне!». Новаторство типажу і жанрової форми романів.
- •53. Драматургія в. Винниченка (Чорна пантера та білий ведмідь). Проблеми, образи, ідеї.
- •54. Іван Франко «з вершин і низин».
- •55. Самобутність творчості м. Коцюбинського-повістяра. Повість «Тіні забути предків»: образи, жанрово-стильові особливості, філософські ідеї твору.
- •57. Символізм як течія модернізму. Творчість представників «Молодої Музи» (м. Яцківа, п. Карманського, в. Пачовського та ін.) б. Лепкий – поет і белетрист.
- •58. Лірична драма і.Франка "Зів'яле листя". Зб. «Мій Ізмарагд». Ідейно-худ. Аналіз поезій збірок.
- •59. Суть і риси імпресіонізму. Ідейно-художній аналіз новел м. Коцюбинського (”На камені”, ”Цвіт яблуні”, ”Intermezzo” та ін.).Риси індивідуального стилю письменника.
- •60. Тем. Й жанрове розмаїття прози і.Франка («Захар Беркут», «Основи суспільності», «Перехресні стежки»)
- •61. Микола Ворний і український модернізм. Тематичне різномаїття та художнє новаторство лірики поета. Ідейно-художній аналіз поеми «Євшан-зілля»
- •62. Група неокласиків, їх естетика і поетика. Микола Зеров: поезія, переклади
- •63. Збірка «Сині етюди» Миколи Хвильового. Своєрідність художнього мислення. Повість «Іван Іванович» особливості конфлікту, типаж
- •64. Гуманістичний пафос «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Прийоми гумористичного зображення
- •65.Літературна дискусія 1925 — 1928 років.
- •66. Борис Антоненко-Давидович
- •67. Богдан-Ігор Антонич
- •68. Бажан
- •73. Проза Григора Тютюнника. Тема воєнного дитинства (повісті «Облога», «Климко»), морально-етична проблематика «малої прози» («Син приїхав», «Іван Срібний»).
- •74. Ідейно-естетичне багатство і стильове розмаїття лірики є. Маланюка. Концепція ліричного героя.
- •76. Трагед. Мотиви у тв-ті м. Хвильового.»я, Романтика». «Мати». «Солон.Яр». «Вальдш-непи».
- •77. Роман Юрія Яновського «Чотири шаблі»: жанрова специфіка роману, його стильова своєрідність, Конфлікти й характери твору.
- •78. Сатиричні комедії Миколи Куліша «Отак загинув Гуска», «Мина Мазайло».Своєрідність вирішення в них проблем часу
- •79. Характерні стильові ознаки, проблематика поезії в.Симоненка. Поетична сатира, твори для дітей, проза.
- •80.Іван Багряний представник літератури українського зарубіжжя( огляд творчості). Ідейно-художній аналіз одного з творів («Тигролови», «Сад Гетсиманський») Характеристика творчості
- •81. Індивідуальний стиль Стельмаха
- •82 Ліна Костенко
- •83. Нові імена в літературі 80-90 років
- •84. Ідейно-художнє осмислення воєнного лихоліття у творч. О.Довженка («Україна в огні», «Повість полум’яних літ»). Проблеми нац.. І трагічного. «Щоденник».
- •85. Творчість Уласа самчука, її місце в л-ному процесі. Ідейно-худ. Зміст роману «Марія».
- •86. Творчість а. Малишка
- •87. Олександр Довженко - -кінорежисер, письменник. Кіноповість «Земля»
- •89. Історична тема у творчості Івана Кочерги. Драматичні поеми “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, проблематика, типи персонажів.
- •91. Поезія “з-за” грат. Особливості поетичного мислення, проблематика, художня своєрідність творчості Василя Стуса.
- •92. Провідні мотиви і жанри лірики Володимира Самійленка.
- •93. Творчість максима рильського, її ід.-худ.Зміст, стильові ознаки (збірки «На білих островах», «Під осінніми зорями»). Неокласичні мотиви
- •94. Поезія д. Павличка. Розмаїття її форм, проблема. Особл.Худ.Світобачення
- •95. Мор.-етич.Пробл., соц.-крит.Підхід і осмисл. Минул. І сучасн. У творч. О. Гончара («Собор»). Худ.Осмисл. Глоб. Загально люд.Проблем («Тронка», «Твоя зоря»)
- •96. Історичні романи п.Загребельного. Роман «Роксолана»: конфлікти і образ історичного часу. Оригінальність художнього задуму роману «я Богдан»
19. Котляревський і. «Нат.Полтавка», «Москаль-чарівник».
Котл.був митцем, що започаткував нову добу укр..письменства – народну не лише за змістом, а й формою. К. геніально відчув потребу творити л-ру розмовною рідною мовою. Лише 5 худ творів залишив у спадщину К., але став знаним на весь світ.
К. – найяскравіший представник укр..класицизму. своїми 2 п*єсами поклав початок нової укр..драматургії і нац.. театру. К. виводить на сцену простий народ, героїв гідних поваги і наслідування. Великою мірою п*єси К. були пов*язані з традиціями укр..народного театру(вертеп) з інтермедіями дошкільних драм 18 ст. та фольклор – пісен.стихією, що широко представлене у п*єсах
«Наталка Полтавка»
(автор визначає твір як малорос. опера)
Цей твір написаний і поставлений у 1819 р. в основу покладені жит. факт, колізія п*єси розкривається напружено. Тема: життя і побут укр.. селян на початку 19 ст. вона розроблена на сюжеті убогої сім*ї вдови Горпини Терпилихи та її дочки Наталки, які мешкають в селі недалеко від Полтави. Основні вузли розвитку дії – соц. і майнові перешкоди на шляху до одруження закоханих Наталки і бідного сироти Петра. Петро колись був наймитом у старого Терпила, а той не погоджувався на весілля. І Петро ось уже 4 роки бурлакує, заробляючи гроші. Наталка вірно його чекає. Мати бачить порятунок від злиднів у одруж. Наталки з багатим попом Возним. Возний сватається до Наталки, допомагає йому в цьому «старший у селі» - виборний Макогоненко. Заради любові до матері Наталка погоджується, хоч ще сподівається на повернення Петра. Боріння вродженої доброти, бажання щастя рідним дітям з 1 боку і матеріальний розрахунок з іншого, становлять основу душевної драми Терпилихи, яку життя примусило іти проти своїх благородь.почуттів. Конфлікт побутовий, хоч має соц..грунт (Нат. не хоче одружуватись з Возним не тільки тому, що він старий і непривабливий, а щей тому, що він багатий, а вона бідна). Поява Петра надихнула Наталку на рішучий протест проти її вимушеного шлюбу з Возним. Всупереч намірам Возний відмовляється від одруження з Наталкою. Сюжет простий, насичений нар.піснями. Петро – працьовитий хлопець, але потрапивши у складну жит.ситауцію він відмовляється від боротьби за своє щастя, лише рішучість Наталки врятовує їх. Возний і Виборний змальовані в гумор.-сатир. плані.
Суперечливим залишається питання про жанр п*єси, хоч автор і назвав її «малорос.опера». За х-ом сюжету і конфлікту названо «соц..-побутовою», а в змалюванні подій і образів проявились риси просвіт.реалізму. деякі риси сентименталізму проявляються в образі Петра.
«Москаль-чарівник»
Зміст і форма твору найбільше відповідають жанру водевіля. Тему сюжету К. взяв з фольк.оповідань про залицяння попів, сільських і воєнних старост, чиновників до чужих жінок. Але К. створив оригінальний сюжет: до молодої дружини селянина-чумака Тетяни у час відсутності чоловіка залицяється чиновник Финтик. Але Тетяна вирішила провчити Финтика і зголошується на влаштування вечері з ним. Але не заваді став спочатку «непроханий гість» - солдат Лихой, який прийшов на постой, а потім і чоловік тетяни – Михайло Супрун, що повернувся з чумацької дороги. Стурбована Тетяна ховає Финтика під стіл. Солдат бере хід подій у свої руки, вдаючи з себе «чарівника». Спочатку знаходить сховану їжу, а потім і Финтика, який признається у недобрих намірах. П*єса побудована за принципом: доречний жарт може принести більше користі, аніж сурові мор.-диктаторські повчання і настанови. Цю ідею автор проголошує устами Лихого, який довів сюжет до розв*язки. Для п*єси х-ний народний гумор. Протиставлення чесності і доброти лихим намірам чиновників.