Порівняльний аналіз підручників з математики в контексті технологічних можливостей

Сучасний етап шкільного підручникотворення характеризується розробкою паралельних підручників.

На даному етапі розвитку початкової школи створено можливості для вибору кожним учителем якнайкращих для нього і для його учнів підручників. Щоб такий вибір для майбутнього вчителя початкової школи став реальністю, перш за все, треба добре знати обидва паралельні підручники та вміти їх порівнювати.

Проаналізуємо особливості підручників на прикладі „Математика” 1 клас (автор М.В. Богданович) та „Математика” 1 клас, підготовлений Л.П. Кочиною та Н.П. Листопад. Особливо звернемо увагу на підручники з математики в контексті закладених в них можливостей для реалізації технологічного підходу.

Об’єднує зазначені підручники те, що вони складені відповідно до програми з даного навчального предмета, реалізують змістові лінії Державного стандарту з математики. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України рекомендує їх як основні для використання у школах з українською та російською мовами навчання.

Зазначимо, що важливою умовою, яка забезпечує створення якісного підручника, має стати чітке усвідомлення автором особливостей того навчального предмета, який відображає підручник. Підручники з математики для початкової школи особливо виразно реалізують два основних компоненти: власні предметні знання та способи діяльності.

З метою аналізу вказаних підручників застосуємо структурно-функціональний підхід, теоретичні основи якого розроблено Я. Кодлюк. (Кодлюк Я. Підручник для початкової школи: Теорія і практика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С.171-190.).

Структура і функції підручників з математики (автор М.В. Богданович) значною мірою зумовлені концентричним розміщенням навчального матеріалу. Принцип „концентричності” стосується нумерації і арифметичних дій. Інші питання вивчаються за лінійним принципом.

Курс математики (автори Л.П. Кочина, Л.П. Листопад), в основному, побудовано за лінійним принципом. Лінійний принцип організації навчання дає змогу кожну тему побудувати у вигляді певної системи, у якій чітко визначається системоутворюючий зв’язок. Він виступає стрижнем, навколо якого групуються часткові положення. Акцентування уваги на такому взаємозв’язку дозволяє учням засвоювати навчальний матеріал укрупнено, а це в свою чергу сприяє формуванню в учнів системного мислення.

Виходячи з того, що загальнодидактичним критерієм оцінювання шкільних підручників визнано дидактичні функції, а провідними функціями є інформаційна, розвивальна, мотиваційна та виховна, проаналізуємо названі підручники з точки зору реалізації зазначених функцій.

Інформаційна функція підручників з математики, як авторів Л.П. Кочиної, Н.П. Листопад, так і М.В. Богдановича реалізується шляхом пред’явлення в ній навчального матеріалу за темами. Наприклад, основні теми підручника „Математика 1 клас” М.В. Богдановича такі:

• Властивості і відношення предметів.

• Розміщення предметів у просторі.

• Числа першого десятка.

• Додавання і віднімання в межах 10.

• Складання таблиць додавання і віднімання.

• Числа 11-20.

• Додавання і віднімання одноцифрових з переходом через десяток.

Крім перелічених тем, розглядаються й інші: геометричні фігури, побудова і вимірювання відрізків, задачі. Кожне програмове питання розкривається за допомогою доцільно підібраної системи вправ.

Основними темами підручника Л.П. Кочиної, Н.П. Листопад є:

• Властивості і відношення предметів.

• Розміщення предметів у просторі.

• Числа 1- 5.

• Числа 6-10. Число 0.

• Додавання і віднімання в межах кожного числа.

• Таблиці додавання і віднімання.

• Числа 11-20.

Тема „Геометричні фігури” є наскрізною, тобто матеріал дрібними частинами вивчається протягом усього року. Тема „Задачі” вміщується на окремих сторінках в останніх двох розділах „Додавання і віднімання” та „Числа 11-20”.

Детальне вивчення структури підручників свідчить, що більшість змістових ліній однакова, окрім однієї „Додавання і віднімання одноцифрових з переходом через десяток”.

Учитель має знати ці особливості і в процесі навчання здійснювати корекцію в даній системі. Так, наприклад, якщо учні, які навчатимуться за підручником авторів Л.П. Кочиної та Н.П. Листопад, добре підготовлені до школи і для них тематичне вивчення питань не є складним, то учитель може наповнити урок розвивальними вправами або пришвидшити вивчення даної теми і перейти до наступної. Якщо навчання за підручником М.В. Богдановича буде складним для багатьох учнів, то учитель може перебудувати окремі уроки, звернувши посилену увагу на ті питання, які викликають труднощі, тобто зменшити кількість змістових елементів для опрацювання їх на одному уроці.

Таким чином, в процесі вивчення всіх змістових ліній у 1-4 класах вчитель має постійно порівнювати дві методичні системи та вибирати найбільш привабливішу залежно від індивідуальних особливостей учнів свого класу.

Інформаційна функція підручника, як відомо, передбачає пред’явлення в ньому не лише предметних знань, а й видів діяльності, спрямованих на їх засвоєння. Види діяльності фіксуються у специфічному структурному компоненті підручника – апараті організації засвоєння, який націлений на набуття учнями досвіду виконання певних способів діяльності (відповідних умінь і навичок). Основними елементами апарату організації засвоєння, як відомо, є завдання. В існуючих паралельних підручниках з математики завдання можна згрупувати певним чином на ті:

• що спрямовані на розвиток специфіко-математичних знань;

• сприяють формуванню основ теоретичного мислення, творчих здібностей молодших школярів;

• забезпечують оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками;

• націлюють на використання різних форм організації навчальної діяльності;

• які формують досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

Особливу увагу становлять завдання, що дозволяють засобами підручника формувати уміння самостійно вчитися, працювати з книгою.

Вищезазначений поділ вважаємо умовним, оскільки чимало вправ у підручнику багатофункціональні.

Сучасний підручник повинен мати виразні ознаки технологічності. Під технологічністю підручника будемо розуміти, по-перше, обґрунтоване проектування у завданнях розгорнутого процесу самоучіння, тобто формування засобами підручника уміння вчитися, працювати з книгою; по-друге, технологічність передбачає такий характер завдань, де вчитель має побачити майбутній сценарій організації навчальної діяльності на уроці; по-третє, технологічність моделі навчання у підручнику передбачає здатність автора синтезувати методологічні, психологічні та дидактико-методичні новації в апараті підручника.

Тому, переглянувши зміст паралельних підручників з цих позицій, слід зазначити, що в них чітко знаходить відображення організація процесу навчальної діяльності (всі її структурні компоненти – постановка навчальної задачі, її розв’язання, самоконтроль, самооцінка, а також мотиваційний аспект з урахуванням вікових особливостей учнів), тобто структура підручників, їхній методичний апарат дають прозоре уявлення вчителю, чого і як слід навчати. А для учнів такі підручники – певна схема самостійного навчання.

Так, через увесь апарат підручників з математики авторів Л.П. Кочиної та Н.П. Листопад проходить лінія „Перевір себе”, „Чи знаєш це?”, „Це цікаво знати” і т.п., що потребує від учнів звернути увагу на себе, на свою власну діяльність.

У підручниках М.В. Богдановича також чимало завдань, які дозволяють формувати уміння вчитися, працювати з книгою. Крім того, практично до кожного уроку автор пропонує завдання для усних обчислень, до вивчення нового матеріалу (у вигляді теоретичних викладок, структурних схем, пам’яток), для закріплення, домашньої роботи і т. ін., тобто засобами підручника вчителю надається можливість побачити процес розгорнутої організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Відносно здатності авторів синтезувати новації в апараті підручника, то цей аспект розглядається під час характеристики кожної із зазначених функцій.

Розвивальна функція підручника передбачає розвиток в учнів загальнонавчальних умінь та навичок, мислительних операцій, творчих здібностей. Зазначена функція реалізується в підручниках відповідною системою завдань.

Розвивальний вплив підручників посилює завдання на увагу, спостережливість. Нестійкість уваги – характерна риса мікровікового періоду 6-7 років. Звідси випливає необхідність введення в підручники завдань на розвиток уваги, уміння бачити , спостерігати. За характером такі вправи досить різноманітні. Наприклад, у підручнику М.В. Богдановича стор.36, № 2. „Прочитай приклади. Прочитай тільки відповіді. 2-1=1, 5-2=3, 6-1=5.” Стор. 35, № 6. „Які відрізки однакової довжини? Який відрізок коротший?” Стор. 35, № 2. „Розв’яжи приклади. Назви відповіді кожного прикладу. Прочитай приклади першого снопчика. 2+2, 3+1, 1+1, 4+1,5+1,6+1.”

Крім того, в підручниках широким спектром представленні вправи творчого характеру, зокрема саме на складання прикладів і задач.

Аналізуючи шкільні підручники, дидакти неодноразово вказували на необхідність введення в них завдань на формування досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу (в даному аспекті простежується зв’язок розвивальної функції підручника з виховною), а також констатували недостатнє відображення вказаного елемента змісту освіти у навчальному матеріалі. Даний недолік суттєво усунутий в аналізованих підручниках з математики. Розв’язанню цього завдання найбільшою мірою сприяють ілюстрації підручника. Вони дібрані таким чином, що дозволяють виявляти власні почуття, ставлення, враження, оцінювати вчинки під час засвоєння навчального матеріалу.

Мотиваційна функція аналізованих підручників полягає у стимулюванні учнів до активної розумової діяльності, у сприянні розвиткові пізнавальних інтересів та позитивних мотивів навчання. Обидва паралельні підручники з математики спрямовані на особистісно орієнтовану модель навчання, тому завдання заохочують і стимулюють до співпраці учнів з учителем, передбачають діалогічність викладу, можливий вибір завдань.

Виховна функція реалізується перш за все змістом навчального матеріалу. Аналіз підручників (а саме ілюстративного та задачного матеріалу) свідчать про те, що в них мають місце завдання, за допомогою яких можна виховувати найважливіші соціальні, моральні, народознавчі, екологічні уявлення і поняття, однак пріоритет віддано завданням, що формують загальнолюдські цінності. У підручниках виразно простежуються наявність особистісно значимого для учнів матеріалу.

У процесі аналізу ми неодноразово привертали увагу до ілюстративного матеріалу. Тому, підсумовуючи, зазначимо, що підручники містять різні види ілюстрацій та мають високу якість виконання. Крім того, помітна роль ілюстративного матеріалу в реалізації провідних функцій підручника (розвивальна спрямованість наочних зображень, їх інформативність, естетичне виконання), наявна методична доцільність включення до підручників ілюстрацій і чітко простежується відповідність їх віковим особливостям молодших школярів. Підручники з математики для першого класу відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, про що свідчить якість паперу, поліграфічність набору та доцільне шрифтове оформлення.

Аналізуючи функції підручників з математики, ми свідомо пішли на деяке розширення обсягу матеріалу, з метою привернути до цього увагу майбутнього вчителя початкової школи, оскільки в курсі „Методика викладання математики в початковій школі ”цьому питанню приділялось недостатньо уваги.

Таким чином, детальний аналіз підручників з математики для першого класу, підготовлених М.В. Богдановичем та Л.П. Кочиною, Н.П Листопад, дозволяє стверджувати, що їхні концепції продумані, оригінальні, науково обґрунтовані, націлені на математичний розвиток молодших школярів, хоча технологія пред’явлення знань у кожного своя.

Переконані, що такі книги та особливо вміле користування ними з боку вчителя забезпечать ефективне засвоєння учнями матеріалу з даного навчального предмета.