Практичні завдання з курсу «Сучасні технології вивчення освітньої галузі «Математика» в початковій школі»

1. Розробіть диференційовані завдання на етапі підготовки учнів до вивчення нового матеріалу. Тему уроку математики визначити самостійно.

2. Розробіть диференційовані завдання на етапі закріплення нового матеріалу. Тему уроку математики визначити самостійно.

3. Продемонструйте на конкретних прикладах особливості використання прийомів співробітництва на різних етапах уроку математики.

4. Організувати діагностичну роботу з математики перед вивченням однієї з програмних тем з метою визначення рівнів готовності учнів до засвоєння нового навчального матеріалу. Тему визначити самостійно.

5. Змоделювати етап уроку математики „Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів”. Тему уроку визначити самостійно.

6. Розкрийте організацію діяльності учнів і вчителя на завершальному етапі уроку математики, де відбувається рефлексія і самооцінювання. Тему уроку визначити самостійно.

7. Сплануйте фрагмент уроку з математики вивчення нового матеріалу на основі використання технології організації навчального співробітництва. Тема „Додавання з переходом через десяток, виду 24 +37”.

8. Наведіть можливі теми проектів, які доцільно використовувати в процесі навчання математики. Сплануйте фрагмент презентації проекту на уроці.

9. Запропонуйте варіант фізичного і психологічного розвантаження на уроці математики в 1-му класі. Тему уроку визначте самостійно.

10. Розробіть варіант проведення усних обчислень на уроці математики в 2-му класі. Тему уроку визначте самостійно за підручниками Л.П.Кочиної та Н.П.Листопад. Сплануйте можливі варіанти зворотнього зв’язку з учнями.

Новий етап розвитку 4-річної початкової математичної освіти

На сучасному етапі модернізація змісту початкової математичної освіти в контексті розвиваючого навчання повинна втілювати такі ідеї:

– використання Державного стандарту як основного механізму нормативної регуляції змісту, реалізації його вимог щодо математичного розвитку молодших школярів;

– організація навчання математики в початковій школі на принципах гуманізації, цілісності, наступності, загальнолюдських і національних цінностей, потреб загальнокультурного розвитку молодших школярів;

– активне впровадження компетентнісного, особистісно-діяльнісного підходів під час навчання молодших школярів;

– варіативність реалізації змісту початкової математичної освіти шляхом впровадження інноваційних технологій, що забезпечує технологізацію змісту та процесу навчання молодших школярів;

– побудова підручників математики для молодших школярів таким чином, щоб вони включали завдання, які спрямовані на формування міжпредметних і предметних (математичних) компетенцій кожного випускника початкової школи;

– інтеграція як провідний принцип навчання та реалізації змісту, де інваріантною складовою є засвоєння знань про цілісність світу, взаємозв'язок між різними математичними явищами, властивостями, придбання індивідуального досвіду, вирішення різних типів навчальних (сюжетних) і життєвих завдань (серед яких є обов'язковими творчі і з логічним навантаженням);

– збагачення змісту математичної підготовки молодших школярів мотиваційним, виховним і розвиваючим матеріалом.

Для успішної реалізації нової освітньої парадигми слід звернути увагу на особливості математичного розвитку молодших школярів ще в деяких аспектах.

У першу чергу, діяльність в галузі початкової математичної освіти регламентується Державним стандартом початкової загальної освіти, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Метою освітньої галузі “Математика” є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

У Державному стандарті предметна математична компетентність розуміється, як особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

Щодо розуміння поняття «ключова компетенція», яка також формується під час вивчення математики в початковій школі, то її розуміння доцільно пов’язувати з формуванням вміння самостійно вчитися, розвитком загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, соціальної компетентності та компетентності з питань інформаційно-комунікаційних технологій.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

• цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;

• вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;

• інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Крім того, процес початкової математичної підготовки молодших школярів має бути пов'язаний з дошкільною освітою, ця проблема з особливою актуальністю постає в сучасних умовах, оскільки серед державних пріоритетів в Україні визнана обов’язкова передшкільна освіта. Кожен учитель початкової школи має розуміти суть і зміст передшкільної освіти з метою реалізації якісної математичної підготовки молодших школярів, яка б відповідала сучасним досягненням психолого-педагогічної науки.

На сучасному етапі особливу роль відіграють психологічні знання під час навчання математики в початковій школі. Серед фундаментальних досліджень, що присвячені зазначеній проблемі слід назвати працю Н.О. Менчинської та М.І. Моро «Вопросы методики и психологи обучения арифметике в начальних класах» (1965). Основну увагу вчені приділяють питанню про активний характер діяльності учнів у процесі навчання арифметики з метою підготовки їх до самостійного життя. Не втратили своєї актуальності психолого-дидактичні принципи, які на думку Н.О. Менчинської та М.І. Моро, визначають успішність процесу навчання арифметики: науковість, доступність, систематичність, cвідомість та активність, виховуючий характер навчання, зв'язок навчання з життям, наочність.

Проблема щодо взаємозв’язку психології та методики навчання математики досліджується і на сучасному етапі розвитку математичної освіти. Зокрема, С.О. Скворцова звертає увагу на типи математичного мислення молодших школярів, процес оволодіння вміннями здійснювати аналіз і синтез, становлення внутрішнього плану дій, пропонує конкретні рекомендації особливо для першокласників щодо розвитку пам'яті, сприймання, уваги, рефлексії. Крім того, вчена стверджує, що психологічні знання під час навчання математики в початковій школі необхідні також під час організації диференційованого підходу в умовах класно-урочної системи, в процесі реалізації групової діяльності, на етапі реалізації здоров’язберігаючого навчально-виховного процесу на уроці, об’єктивності контролю і оцінювання навчальних досягнень молодших школярів, тощо.

Щодо значущості кожної із зазначених проблем під час навчання математики надзвичайно важко визначитися. Одне з найважливіших завдань початкової школи – сформувати в учнів бажання та вміння самостійно вчитися, адже в сучасному світі цей процес має тривати впродовж життя.

Уміння самостійно вчитися О.Я. Савченко називає ключовим по відношенню до інших, оскільки виступає інструментом розвитку й саморозвитку учнів, дозволяє формувати предметні та загальнопредметні компетентності молодших школярів, що є пріоритетом здійснюваних змін у шкільній освіті.

Серед актуальних проблем розвитку молодших школярів під час навчання математики в початковій школі слід виокремити питання, що пов’язані з особливостями застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Цей аспект в діяльності вчителя пояснюється сучасними змінами в шкільній освіті, оскільки на державному рівні було запропоновано, починаючи з другого класу включити до базового навчального плану, як обов’язковий предмет ІКТ. Що ж стосується підходів відносно його практичної реалізації, то вони ще точно не визначені. Цей процес ще знайде місце для обговорення на шпальтах педагогічної преси та в наукових доповідях. Однак, на нашу думку, слід враховувати досвід, який напрацьовано в країнах Європейського Союзу, в Україні та Росії.

Реалізація завдань, які стоять перед початковою математичною освітою, потребує від учителя теоретичних знань та наукової ерудиції, вміння орієнтуватися в сучасній психолого-педагогічній та дидактико-методичній літературі. Крім того, важливою вимогою сьогодення є особистісна орієнтація педагога на підвищення рівня професійної компетентності через пошук можливих шляхів спілкування з колегами (і не тільки свого міста), з науковцями та просто цікавими людьми, відвідування наукових конференцій, користування Інтернетом тощо.

Учитель початкової школи має усвідомлювати, що математика є не тільки частиною науки, – це феномен загальнолюдської культури, оскільки відбиває історію розвитку людської думки і відіграє важливу роль у культурному зростанні людини. При цьому можливості математичної освіти далеко виходять за межі власне математичних предметів. Люди, які в школі не навчилися мистецтву логічно доводити, не здатні відрізнити правильне міркування від хибного, ними легко маніпулювати. І тому низька математична культура в XXІ-у столітті може стати серйозною перешкодою не тільки на шляху розвитку країни, а й досягненні людиною успіху в житті, значно обмежити її свободу. І навпаки, хороша математична освіта, математична культура може захистити особистість від численних небезпек, підвищити шанси на самореалізацію.