
- •2 Позиції:
- •2. Предметом мпп є норми мпп, що регулюють цивільно-правові, сімейні та трудові відносини з іноземним елементом.
- •3. Колізія права в мпп.
- •4. Мпр цивільних відносин в мпп.
- •1886 Р. – Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів
- •Судова практика як джерело мпп
- •Укладання договору міжнародної купівлі-продажу
- •Зміст договору (гл.2 ч. Ііі)
- •Система відповідальності сторін
- •2 Варіанти застосування:
- •2 Основних режими:
Укладання договору міжнародної купівлі-продажу
Розділ ІІ охоплює випадки щодо укладання шляхом обміну оферти і акцепту.
Ст.ст.14, 15, 16, 17 містять перелік необхідних умов, що стосуються дійсності оферти.
П.1 ст.14 – оферта і її виразність
Якщо в оферті ціна не вказана, керуємось ст.55, яка передбачає можливість укладення контракту без зазначення ціни.
Оферта повинна бути адресована одній або декільком конкретним особам, бо відповідно до п.2 ст.14 пропозиція невизначеному колу осіб розглядається лише як запрошення до оферти.
Конвенція передбачає 3 основні вимоги щодо дійсності оферт:
Адресат пропозиції – це одна або декілька конкретно визначених осіб
Пропозиція повинна бути достатньо виразною (визначеною), тобто повинна містити мінімум умов, без яких договір не може вважатись укладеним
Пропозиція повинна виражати намір оферента зв’язати себе договором у випадку прийняття пропозиції адресатом (акцептантом).
Ст.15 – оферта вступає в силу з моменту отримання її адресатом, причому оферта може бути відкличною і невідкличною (відзивною та безвідзивною)
Відклична – п.1 ст.16
Невідклична – п.2 ст.16
При певних обставинах визнається можливість здійснення акцепту шляхом вчинення конклюдентних дій без повідомлення оферента про акцепт. Акцепт вступає в силу в момент здійснення таких дій, і оферент після їх здійснення не вправі відізвати оферту.
Після розгляду оферти адресат повинен її акцептувати – або зробити певну заяву, або вчинити певні дії, які свідчать про прийняття оферти. Мовчання або бездіяльність акцептом не визнаються.
Акцепт набуває чинності у момент, коли згода одержана оферентом.
Ст.19 – вимоги до акцепту. Акцепт повинен містити лише згоду з офертою і не вносити в неї нові пропозиції (безумовний).
Зміст договору (гл.2 ч. Ііі)
Ст.30 – обов’язки продавця – 3 найголовніші:
Обов’язок поставити товар (місце, строк, якість)
Обов’язок передати документи, що стосуються товару
Обов’язок передати право власності на товар.
Ст.ст. 31 – 34 – більш детально конкретизуються обов’язки.
Місце виконання договору най частіше узгоджується в самому договорі залежно від базисних умов поставки (залежить від виду транспорту). У договорі сторони визначають місце, у якому товар передається, і продавець вважається таким, що виконав свої обов’язки, з моменту передачі речі.
Якщо сторони в договорі не обумовили місце, то діють загальні норми Конвенції. Дану прогалину врегульовує ст.31.
Строки поставки врегульовує ст.33. Ст.34 – конкретизує обов’язок продавця щодо передачі документів на товар (у строк, у місці і у формі, передбаченій договором; перелік документів узгоджується в договорі).
Документи поділяють на 2 групи:
Документи, які необхідні для оплати товару
Технічна документація, яка необхідна для використання товару за призначенням.
Ст.35 – обов’язок продавця щодо поставки товару належної якості. Продавець не несе відповідальності за невідповідність вище зазначеним умовам, якщо покупець знав або міг про це знати.
Особливість Віденської конвенції – обов’язок для продавця:
Речі повинні відповідати матеріальній стороні договору
Речі повинні бути юридично бездоганними (не має бути претензій третіх осіб) (ст.ст.41, 42). Застосовуються сумарно.
У договорі повинні бути обумовлені умови поставки, тому що з переходом ризику пов'язаний перехід права власності на товар. Якщо сторони не врегулювали цього питання в договорі і це не випливає із загальних умов поставки, то застосовується матеріальне право продавця.
Ст.53 – обов’язки покупця:
Сплатити вартість товару
Прийняти поставку товару.
Якщо не передбачено договором місце і строк сплати платежу, то керуємося ст.57. Строк сплати ціни конкретизується ст.58. При сплаті ціни покупець повинен приймати до уваги умови щодо ризику втрати товару. Так, якщо втрата або пошкодження товару мали місце після переходу ризику від продавця до покупця, то покупець не звільняється від обов’язку сплатити ціну за товар. Звільняється, якщо втрата товару була викликана діями або бездіяльністю самого продавця.
Обов’язок покупця прийняти товар кореспондується обов’язку продавця передати товар.