12 Складіть порівняльну характеристику класифікацій методів навчання та вкажіть , що в них спільне ,а що відмінне :а) за джерелами знань

Б) за рівнем абстракції навчальних цілей (Козаков В.А.)

Метод навчання (від грецького metodos — шлях до мети) — поняття вельми складне і неоднозначне. До сих пір вчені-дидакти, які займаються цією проблемою, не прийшли до єдиного розуміння і тлумачення сутності цієї категорії.

Існує безліч класифікацій методів навчання ,одни з них це :1. Традиційна класифікація методів навчання Традиційна класифікація методів навчання, витоки якої беруть початок з давніх філософських та педагогічних систем — адаптована для нинішніх умов.

В якості загальної ознаки беруться джерела знань: практика, наочність, слово. В ході культурно-освітнього розвитку приєднується ще одна ознака — книга, а в останні десятиріччя — потужні електронні джерела інформації — «відео» в сполученні з сучасними комп’ютерними системами. Цю класифікацію можна зобразити у вигляді таблиці .

За рівнем абстракції навчальних цілей (Козаков В.А.)

 Класифікація методів навчання за навчальними цілями (В. А. Козаков), у якій рівням абстракції навчальних цілей (загальні, орієнтовні, операціоналізовані) відповідають види, типи, способи методів навчання.Спільне в цих класифікаціях те,що в обох класифікаціях описуються певні типи,засоби методів навчання, а відмінне те ,що в класифікації за джерелами знань, просто зазначені типи методів навчання та перераховуються їх види , це більш проста класифікація,а в класифікації за рівнем абстракції навчальних цілей , зазначені методи навчання: за зовнішніми формами прояву (усні,письмові,наочно-усні) ; за їхніми дійовими проявами( діалогічні; предметно-групові; групові);за способами виконання(індивідуальна робота; самостійна робота).Це більш складна класифікація.

13. Охарактеризуйте відомі вам способи опрацювання дидактичного тексту.

Дидактичний текст – це цілісна форма лінгвопсихоментальної діяльності учасників педагогічного процесу, яка направлена на здійснення педагогічної комунікації.

Можна виділити такі способи опрацювання дидактичного тексту:

- конспектування — короткий виклад, короткий запис змісту прочитаного. Конспектування ведеться від першої (від себе) чи від третьої особи. Конспектування від першої особи краще розвиває самостійність мислення;

-складання плану тексту. План може бути простий і складний. Для складання плану необхідно після прочитання те- ксту розбити його на частини й дати заголовок кожній частині;

-тезування — короткий виклад основних думок прочитаного;

-цитування — дослівний уривок з тексту. Обов’язково указуються вихідні дані (автор, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка);

-анотування — короткий згорнутий виклад змісту прочитанного зі збереженням суттєвого змісту;

-резензування — написання короткого відзиву з вираженням свого ставлення до прочитаного;

-складання довідки — відомостей про щось, отриманих після пошуків. Довідки бувають статистичні, біографічні, термінологічні, географічні і т. д.;

-складання формально-логічної моделі — словесно-схематич­ного зображення прочитаного;

-складання тематичного тезауруса — упорядкованого комплексу базових понять розділу, теми;

-складання матриці ідей — порівняльних характеристик однорідних предметів, явищ у працях різних авторів.

Для кращого засвоєння до дидактичного тексту можуть також надаватись контрольні запитання.