3.1. Перспективи розвитку лізингу
Незважаючи на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні перебуває на стадії становлення. На сьогодні лізинг як спосіб реалізації продукції та здійснення інвестицій набув значного поширення в усьому світі.
На нашу думку, розширення лізингових операцій в Україні є одним з методів фінансування реального сектору економіки.
У Законі України «Про лізинг» лізинг – перспективний фінансовий інструмент, що сприяє ефективному розвитку виробництва, активізації інвестиційних процесів. Однак частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в Україні становить лише 1%, тоді як у країнах континентальної Європи приблизно 25% [21].
Лізинг як економічна категорія має власне смислове навантаження та різні форми виявлення. Лізинг відображає не лише певну взаємодію виробничих сил, а й виробничі відносини, тобто лізинг відображає не лише матеріально-речову основу, а має й соціально-економічну форму. Соціально-економічний аспект лізингу визначається через відносини власності, ведення спільної діяльності. Матеріально-речова основа виявляється через різні форми організації виробництва, відносини оренди майна, акти купівлі-продажу та фінансування.
Досліджуючи природу лізингових операцій, можна зазнати, що лізинг має подвійну природу. З одного боку, основою будь-якої лізингової угоди є фінансова операція, яка передбачає вкладення ресурсів на умовах платності та повернення в основний капітал. Отже, лізинг – це одна з форм кредитування. З іншого боку, оскільки лізингодавець та лізингоотримувач оперують капіталом не у грошовій формі, а в натуральній, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування.
Сьогодні лізинг – це проста ефективна фінансова схема, яка поєднує інтереси власників фінансового капіталу і виробників. Шляхом застосування лізингових операцій реалізується близько 15% інвестицій у світі та близько 35% інвестицій у країнах з розвиненою економікою. На сучасному етапі розвитку економічної системи лізинг – це успішна форма взаємодії банківських структур з реальним сектором економіки.
За даними асоціації європейських лізингових компаній Leaseurope, переважну частину лізингових операцій у 25 країнах-членах асоціації становлять угоди з рухом майна.
При дослідженні лізингових операцій у країнах Leaseurope показники окремих країн істотно відрізняються. Найбільшу питому вагу в загальнонаціональних інвестиціях становлять лізингові операції в таких країнах, як Ірландія (46%) і Англія (35,8%). У країнах Східної Європи спостерігається загальне відставання у сфері лізингових операцій [21].
Серед українських підприємств, які зверталися до лізингових компаній, 8% таких, що потребують технічного переустаткування, з них 12% справді хотіли укласти угоду про лізинг, і лише 1,5% з них фактично готові її підписати. Воднораз про реальну активність лізингових компаній та ефективність їхньої роботи, за відсутності статистичних даних, можна лише здогадуватися.
Власне, лізингові послуги надаються лише деякими лізинговими компаніями: лідером серед лізингодавців з обладнання та устаткування виступає «Українська лізингова компанія», «Українська фінансова лізингова компанія», «Укрдержлізинг»; найактивнішими операторами на ринку лізингу автотранспорту можна назвати такі лізингові компанії, як «Перша лізингова/Hertz», «Оптима лізинг».
Незважаючи на прийняття змін до Закону України «Про лізинг», дещо у цій статті лишилося неузгодженим. Крім того, немає належної державної підтримки розвитку лізингу, не визначено податкової пільги, на які лізингові компанії можуть претендувати, оскільки їхні послуги дають змогу підприємствам швидше, ніж при використанні банківських кредитів, оновлювати основні засоби. Для лізингових компаній зависока вартість кредитів комерційних банків, незручна їхня короткостроковість, хоча саме банківські кредити могли б стати джерелом дешевих фінансових ресурсів для лізингу.
Перспективи розвитку лізингу в Україні [21]:
зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;
зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;
створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств;
розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг; належним чином на законодавчому рівні захистити права лізингодавців та власників майна, що є об’єктом лізингових операцій;
запровадити ефективну систему моніторингу лізингового ринку.
умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу
інтеграція банківського і промислового сектора економіки
вільна конкуренція
Лише у цьому разі лізинг в Україні зможе виконувати свої функції – прискорювати розвиток стратегічно важливих галузей, сприяти широкому залученню інвестицій в економіку.