11. Особливості диференційованого навчання в початковій школі. Запропонуйте диференційовані завдання під час закріплення вивченого матеріалу з математики та проаналізуйте доцільність такої роботи

Диференціація навчання - це організація навчального процесу, при якій враховуються індивідуально-типологічні особливості особистості (здібності загальні та спеціальні, рівень розвитку, інтереси, психофізіологічні властивості нервової системи і т.д.), характеризується створенням груп учнів, в яких зміст освіти, методи навчання , організаційні форми різняться.  Виділяються два типи диференціації навчання: диференціація зовнішня і внутрішня (внутриклассная).  Внутрішня диференціація враховує індивідуально-типологічні особливості дітей у процесі навчання їх у стабільній групі (класі), створеної за випадковим ознаками. Поділ на групи може бути явним чи неявним, склад груп змінюється в залежності від поставленої навчальної задачі.  Зовнішня диференціація - це поділ учнів за певними ознаками (здібностям, інтересам і т.д.) на стабільні групи, в яких і зміст освіти, і методи навчання, іорганізаційні форми різняться.  Види диференціації визначаються, виходячи з тих ознак (підстав), який лежать в основі поділу учнів на групи. Традиційні види диференціації - це диференціація за загальним і спеціальним здібностям, за інтересами, проектованої професії.  У диференціації за типом внутриклассной виділяються наступні види: диференціація за здібностями (форми: завдання різного рівня складності, дозування допомоги вчителя), рівнева диференціація; диференціація за інтересами, проектованої професії. Внутрішня диференціація за індивідуально-фізіологічним особливостям учнів існує зазвичай у формі індивідуального підходу до них, коли враховуються їх психофізіологічні особливості (переважаючий тип пам'яті, особливості розумових операцій, темперамент і т.д.)  Диференціація навчання передбачає обов'язкове врахування індивідуально-типологічних особливостей учнів, форму їх групування і різне побудова навчального процесу у виділених групах. Таке розуміння диференціації навчання не передбачає негативних наслідків, так як обов'язковим є врахування індивідуально-типологічних особливостей особистості, що пристосовує навчальний процес до учня. Однак поряд з вмістом диференціація навчання має і форму, в якій реалізується на практиці. Це можуть бути класи поглибленого вивчення предметів, профільні, компенсуючого навчання, факультативні заняття, включені внавчальний процес завдання різного рівня складності і т.д. Найбільш широко в практиці поширена внутриклассная диференціація навчання, при якій усередині різнорідного класу створюються групи учнів з яких-небудь ознаками, частіше - по навченості, тобто по легкості й швидкості засвоєння навчального матеріалу. Внутриклассная диференціація виражається у завданнях різного рівня складності, дозуванні допомоги вчителя учням. Це м'яка, гнучка форма диференційованого навчання, комфортна для учнів, що дає їм можливість переходити з групи в групу. Групи виділяються неявно, увагу учнів на них не акцентується. Однак в умовах внутриклассной диференціації різна побудова навчального процесу можлива в основному на етапі закріплення та узагальнення знань. Пояснення ж нового навчального матеріалу відбувається однаково для всіх, вчитель при цьому орієнтується на "середнього" учня, що гальмує розвиток "сильних" і створює додаткові труднощі для "слабких".  Ще однією широко поширеною в практиці формою диференційованого навчання стали класи компенсуючого навчання, що створюються в початковій школі і зберігаються по 9-й клас включно.

Існують гострі проблеми і в організації класів підвищеного рівня, зокрема гімназійних, в загальноосвітніх школах. . Тут частіше спостерігається перевантаження учнівінформацією, а також перевантаження за рахунок поглибленого вивчення основного і введення другої іноземної мови, культурологічних дисциплін у гімназійних класах і збільшення годин, відведених на базові предмети (математика, російська мова, іноземна мова). Набір такого класу "збіднює" інші класи, з яких ідуть здібні учні. Діти в них; позбавляються можливості орієнтуватися на успішних учнів, слухати їхні відповіді. Уроки для них стають "сірими" та нудними. навчання Класи поглибленого вивчення предметів і профільним (гуманітарних, природничих, математичних). Вони покликані задовольнити пізнавальні потреби дітей у заняттях тими навчальними дисциплінами, до яких учні мають здібності, інтереси і схильності. Класи поглибленого вивчення та профільні дозволяють враховувати професійні орієнтації дітей. Складністю в організації навчального процесу в них є знаходження оптимального співвідношення обсягу і глибини вивчення профілюючих (наприклад, математики в математичних) і непрофилирующих (математики в гуманітарних класах) предметів.

Близькими до профільних є класи, орієнтовані на вищі навчальні заклади. В основі діяльності таких класів лежить договір про співпрацю з певним вузом, викладання в них профільних предметів враховує вимоги вищого навчального закладу. При вступі до вузу випускники цих класів мають визначені договором пільги. Одна з проблем у таких класах - набрати в школі достатня кількість учнів, які захочуть вступати в один вуз.

Класи гнучкого складу характеризуються тим, що учні при вивченні базових дисциплін поділяються на гнучкі групи: з усіх учнів паралелі організується кілька груп: одна - бажаючих і здатних поглиблено вивчати математику, інша - вивчають на загальноосвітньому рівні, третя в темпі і обсязі, специфічному для гуманітаріїв. Елективна диференціація - надання учням можливості обрати предмети на додаток до базових. Ця форма, диференційованого навчання дозволяє учням визначитися у своїх схильностях і здібностях, щоб надалі свідомо обрати профіль навчання. Курси за вибором, з одного боку, повинні бути невеликими за часом (півроку чи рік), щоб учень міг вибрати інший курс, якщо зрозумів, що помилився, а з іншого боку-спадкоємними.  Ще одна форма диференціації - спеціальні диференційовані завдання. До таких завдань можна віднести багатоваріантні самостійні роботи а також завдання із використанням спеціальних карток.  Отже, кожна з розглянутих форм диференціації навчання має свої проблеми, які знижують ефективність освітнього процесу.