93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.

Застосування нових інформаційних технологій у навчанні студентів на сучасному етапі є найважливішою умовою підготовки висококваліфікованого фахівця. Із збільшенням вимог до майбутнього фахівця, впровадженням в повсякденне життя комп’ютерних технологій, ВНЗ доводиться впроваджувати в навч процес все нові і нові методи навчання з застосуванням ділових ігор. Застосування нових комплексів освітніх пронрам побудованих на базі імітаційних моделей дозволяє розвивати та систематизувати отримані знання студентами, допомагають адаптуватись до ринкової ситуації в країні і тим самим підвущує ефективність і якість навчання. Компютерні ділові ігри, засновані на принципі моделювання професійної діяльності, з розвитком комп’ютеризації освіти займають все більш помітне місце серез активних методів навчання. Активне використання економічних комп’ютерних ділових ігор в освіті безпосередньо пов’язане з необхідністю інтенсифікації навч процесу, новим підходам до організації навчання в умовах ринкових перетворень, що зробили вплив і на ринкові процеси в системі освіти. Використання економічних ігор у процесі навчання показує, що гра вчить застосовувати знання на практиці, розвиває творчі здібності, виховує почуття колективізму, посилює інтерес до майбутньої праці та впевненість у правильному виборі спеціальності.

Навчальна(дидактична) гра – це активна навчальна діяльність з імітаційного моделювання систем, явищ, процесів, а також майбутньої професійної діяльності; це групова вправа з метою вироблення і застосування оптимальних рішень, застосування навчальних методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну виробничу обстановку. Її учасники в процесі імітаційного моделювання, розв’язання психологічних ситуацій дістають більш конкретне уявлення про суть своєї майбутньої діяльності. Мета навчальних ігор – сформувати у студентів уміння вже під час навчання у вищих навчальних закладах поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

Класифікація ігрових методів (за Никандровим В.В.): атестаційні; ділові; дидактичні; імітаційні; інноваційні; дослідницькі; операційні; організаційно-діяльнісні; організаційні; проблемно-орієнтовані; рольові; ситуаційно-рольові; творчі; управлінські; навчальні.

Етапи розроблення ігор: 1. Вступна частина (мета ігрового заняття). 2. Підготовча частина (правила гри). 3. Гра (постановка завдань, саме гра). 4. Аналіз результатів, підбиття підсумків.

Особливості проведення гри: основна складність полягає в розробленні не змісту гри, а її форми. проведення гри – це тільки надводна частина айсберга, коли може здатись, що “все так просто”. головна розробка керівника гри знаходиться у підводній частині айсберга. розподіл ролей у грі є дуже важливим методичним та організуючим моментом. його ліпше проводити за 10-12 днів до початку гри, враховуючи, що студент засвоює свою роль поступово, адже спочатку це лише поверхове сприйняття, потім більш глибоке вивчення предмета і, нарешті, входження у роль.

Функції керівника навчальної гри повинен визначити: що робити – хто буде робити; чим займатися – як це робити; де грати – коли грати; хто з ким вступає у взаємодію; зводиться головним чином до ознайомлення учасників з умовами, цілями і технікою гри, забезпеченню її нормального перебігу, спільного контролю за її процесом і надання вразі необхідності методичної допомоги в досягненні ігрових цілей, а також до спільного підведення підсумків, що включає, якщо це доцільно, індивідуальні поради та рекомендації її учасникам.