
- •1. Сутність поняття «спілкування».
- •2. Структура спілкування та його види і функції
- •3. Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •4. Особливості вербальної комунікації.
- •5. Суттєві особливості процесу слухання як складника мовленнєвої діяльності.
- •6. Особливості невербальної комунікації.
- •7. Сутність поняття «інтерактивна сторона спілкування».
- •8. Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •9. Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •10. Групова взаємодія.
- •11. Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •12. Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •13. Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •14. Психологічні механізми саморегуляції. [можна доповнити методами і наст. Пит.]
- •15. Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •16. Сутність поняття «педагог. Спілкув.», його структура.
- •17. Особистісні особливості педагога, які ускладнюють пед. Спілкув.
- •18. Стилі пед.. Спілкув.
- •19. Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділового спілкування.
- •20. Форми ділового спілкування.
- •21. Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •22. Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •23. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24. Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •25. Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31.Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32. Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивування учнів до навчання: індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика.
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу.
- •38. Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46.Структура комунікативного акту в навчанні.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •50. «Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економіч-них дисциплін.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •55. Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •57. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки.
- •59. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •60. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
- •61. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •62. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •63. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення (імз) процесу вивчення економіки.
- •64. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення
- •65. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •66. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •67. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •68. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •69. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •70. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •71. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •72. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •7 4. Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •76. Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •78. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
Засоби наочності можна поділити на такі групи:Натуральні об’єкти: а) предмети господарської діяльності людей, що вивчаються в аудиторії; б) господарські об’єкти в їхньому природному середовищі, які вивчаються під час екскурсій чи виробничої практики, продукція їхнього виробництва, системи взаємодії між ними тощо).
Відтворення натуральних об’єктів і явищ: а) моделі (зокрема комп’ютерні); б) ілюстративні зображення (фото, картини, слайди, діапозитиви, малюнки тощо). Описи предметів і явищ за допомогою символів: а) вербальні посібники (підручники, довідники, робочі зошити, текстові таблиці); б) графічні схематичні посібники (схеми різних видів і призначення); в) графічні статистичні посібники (графіки, діаграми, статистичні таблиці). Вони сприяють формуванню логічного мислення, розкривають сутність і структуру об’єктів і явищ, особливості їхнього просторового функціонування, допомагають засвоєнню теоретичних знань тощо. Вибір конкретних засобів навчання (наочності) залежить від багатьох факторів. Серед них: вид навчальної діяльності, зміст і обсяг теми, вимоги до рівнів засвоєння знань студентів, тривалість навчального заняття та його форма, наявність відповідних засобів і т. ін.
Для студентів
під час лекційних занять у великих групах ефективно використовувати проектори, комп’ютери, засоби відтворення й посилення звуку. На практичних заняття з успіхом можна використовувати роздаткові матеріали Зрозуміло, чим більші вимоги до формування конкретних умінь студента — майбутнього економіста, тим різноманітніші та складніші засоби мають бути використані в навчальному процесі.Тривалість заняття також суттєво впливає на вибір відповідних засобів наочності. На короткому занятті (45 хв) доцільно використати невелику кількість засобів (1-2). Триваліше заняття (2—6 год) потребує більшої різноманітності та складності обраних навчальних знарядь.
82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто послідовність змісту, порядок вивчення, зв’язки елементів і частин курсу. Правильно розроблені конспекти-схеми встановлюють також зв’язок курсу з іншими предметами і, дають можливість зменшити обсяг формальних знань, наголошуючи на провідних ідеях і поняттях.
Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам’ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.
Форми використання конспектів-схем викладача різноманітні:для первісного засвоєння основ теми;для роботи з підручником і спеціальною літературою;для контролю знань;для встановлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків.
Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до форм контролю й опитування.
Якщо студенти користуватимуться лише конспектом-схемою, в них може виникнути спрощене розуміння питання. Але майстерність викладача в тому й полягає, щоб наповнити формальну схему живим змістом, фактами,
Для складання конспекту-схеми рекомендується визначити обсяг матеріалу, який має бути включений, чітко уявити зв’язок даного матеріалу з попереднім та наступним розділами курсу; визначити, де знайти додаткову інформацію і як її використати; увесь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на окремі частини (блоки), виділивши моменти, які необхідно зрозуміти, знати, запам’ятати;встановити логічні зв’язки між цими блоками;продумати варіанти графічного зображення блоків;детально продумати кожний фрагмент конспекту-схеми; виділити у ньому основні опорні слова, проблеми, формули, факти;показати їхній взаємозв’язок; продумати символіку та графічну форму зображення;
Інтелект-карти - це інструмент, що дозволяє: ефективно структурувати і обробляти інформацію;
мислити, використовуючи весь свій творчий та інтелектуальний потенціал.
Інтелект-карти -гарний інструмент для рішення таких задач, як проведення презентацій, прийняття рішень, планування свого часу, запам'ятовування великих обсягів інформації, проведення мозкових штурмів, самоаналіз, розробка складних проектів, власне навчання.
Як малювати інтелект-карту
Центральний образ (що символізує основну ідею) малюється в центрі листа. Від центрального образу відходять гілки першого рівня, на яких пишуться слова, що асоціюються з ключовими поняттями, розкривають центральну ідею. Від гілок першого рівня при необхідності відходять гілки 2 рівня розукрупнення, що розкривають ідеї ,написані на гілках 1-го рівня.
По можливості використовуємо максимальну кількість кольорів, для малювання карти.
Скрізь, де можливо, додаємо малюнки, символи, і іншу графіком, що асоціюються з ключовими словами. При необхідності малюємо стрілки, що з'єднують різні поняття на різних гілках.
Для більшої зрозумілості нумеруємо гілки і додаємо ореоли.
структурно-логічні схеми подають матеріал як єдине ціле, дають легко оглядову картину логічних зв’язків між поняттями даної теми чи розділу.
Для узагальнення навчального матеріалу структурно-логічна схема складається з найважливіших понять і суджень. Складання схеми включає в себе як аналіз відповідного навчального матеріалу, встановлення зв’язків між його елементами, так і синтезування цих елементів в одне ціле.