8. Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.

З точки зору Е. Берна, кожен з учасників взаємодії може займати одну з трьох позицій, які він означив як Батько, Дорослий, Дитина, Позиція Дитини може бути визначеною як позиція "Хочу!", позиція Батька — як "Потрібно", позиція Дорослого — як об'єднання "Хочу" і "Потрібно". Ці позиції не пов'язано обов'язково з відповідною соціальною роллю, а є психологічним визначенням певної стратегії у взаємодії.

Дитина - вільно віддається почуттям, відкрито висловлює потреби, беззаперечно підпорядковується.ю перекладає на інших свою відпов. Батько - відстоює норми і стереотипи, кимось керує, повчає, дбає про когось, бере на себе відпов. Дорослий - адекватно і критично використ. Інформ., критично переробляє власний досвід, бере відпов. За власні почуття і повед. У позиції Батька можуть бути два різновиди:1)«Караючий Батько» 2)«Батько-опікун». У позиції Дитини виділяють наступні позиції: 1)«слухняної Дитини» 2)«Дитина-бунтар» 3)«Вільне Дитя». Кожен тип станів по-своєму дуже важливий для людини. Дит. — це джерело інтуїції, творчості, спонтанних спонук і радості. Стан "Дор." є необхідним для життя. Дор. контролює діяльність Дит. і є посередником між ними. Б. здійснює дві основні функції. По-перше, завдяки цьому стану людина може ефективно грати роль батька своїх дітей, забезпечивши тим самим виживання людського роду. По-друге, завдяки Б. багато наших реакцій давно стали автоматичними, що допомагає зберегти багато часу і енергії.

9. Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна

Асертивна поведінка (від англ.. assert – утверджувати, відстоювати) – це така стратегія поведінки, яка передбачає здатність людини відстоювати свої інтереси і добиватися своїх цілей, не ущемляючи інтересів інших людей. За А.Солтером Асертивність - певний спосіб поведінки особистості, що супроводжується почуттям поваги до власної індивідуальності та емоційно ціннісним ставленням до інших людей.

Ознаки асерт. П-ки: адекватне оцінювання себе й оточуючих; усвідомлення особистих потреб та інтересів; розуміння власних цілей, намірів і шляхів подальших дій, при цьому здатність відкрито без страху й напруги про це заявляти; поважне ставлення до прав та інтересів інших людей; здатність досягати поставлених цілей, не маніпулюючи іншими; уміння переконувати, завойовувати прихильність, звертатися за порадою чи допомогою до людей; спроможність укладати компромісні рішення; встановлювати ділові контакти та партнерські відносини.

Маніпуляція - прихований психологічний вплив на людину (групу людей) з метою спонукання до дій, що суперечать її (їх) власним інтересам.

Ознаки маніп. П-ки: 1) має прихований характер впливу; 2) містить егоїстичну мотивацію – здійснюється в інтересах лише однієї сторони й спрямовується проти актуальних потреб іншої; 3) отримувачі повідомлення не здатні зрозуміти реальні наміри або бачити повні наслідки настанов, які захищає маніпулятор, або дій, до яких він спонукає; 4) існують порушення діалогових принципів.

Протилежним маніпулятивному типу комунікативної поведінки є актуалізаторський - тип поведінки, який базується на врахуванні інтересів інших людей, їх прагнень до самореалізацїї. Така особистість є чесною, відвертою, відкритою у своїх почуттях, схильною до спонтанних дій, чуйною, життєрадісною, творчою. Актуалізатор вірить у себе і довіряє людям, намагається своєчасно долати труднощі.

Конфліктна п-ка – це такий стиль поведінки людини (фізична, вербальна, непряма агресія, роздратування, негативізм, образа, підозрілість тощо), який детермінує виникнення конфліктів. Вона отримала назву “агресивної”, або “батальної”. Зміст її становлять протилежно спрямовані дії сторін конфлікту.