75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.

За модульної системи навчальний матеріал розподіляється на модулі-блоки, які є базою для рейтингової оцінки знань. Кінцеве оцінювання за вивчення певної дисципліни проводиться шляхом додавання всієї суми балів, набраної студентами за відповідний проміжок часу, наприклад, семестр. Виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю балів, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент. Кожен студент має можливість контролювати та

свідомо регулювати свою успішність, планувати та розподіляти свої зусилля для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Рейтингова оцінка дає викладачеві можливість більш об’єктивно оцінювати знання й уміння студентів у процесі навчання. Крім того, система рейтингу дозволяє індивідуалізувати навчання, підвищити мотивацію учіння студентів, активізувати їхню самостійну навчальну діяльність, обґрунтовано визначити суму балів за певний об’єм роботи, аргументовано роз’яснити причини незадовільного оцінювання.

76. Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах: – фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всього класу;–групова – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання;– індивідуальна (індивідуальне опитування) – ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає; – комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.

Методи: 1.Повсякденне спостереження за навчальною роботою учнів. Цей метод дозволяє вчителю скласти уявлення про те як ведуть себе учні на уроках, як вони сприймають і осмислюють досліджуваний матеріал, яка в них пам'ять, якою мірою вони виявляють кмітливість і самостійність практичних умінь і навичок. 2. Усне опитування - індивідуальний, фронтальний, ущільнений. Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель ставить учням запитання за змістом вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей. Будучи ефективним і найпоширенішим методом перевірки і оцінки знань учнів, усне опитування має, проте, і свої недоліки. З його допомогою на уроці можна перевірити знання не більше 3-4 учнів. Тому на практиці застосовуються різні модифікації цього методу і, зокрема, фронтальний і ущільнений опитування, а також «поурочний бал». 3. Письмова перевірка. Суть її в тому, що вчитель роздає учням заздалегідь підготовлені на окремих аркушах паперу питання на які вони протягом 10-12 хв дають письмові відповіді. Письмове опитування дозволяє на одному уроці оцінювати знання всіх учнів. 4.Поурочний бал- виставляється за знання, які окремі учні виявляють протягом всього уроку. Виставлення поурочного бала дозволяє підтримувати пізнавальну активність і довільну увагу учнів, а також робити більш систематичної перевірку їхніх знань. 5.Контрольні роботи. Це дуже ефективний метод перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнів, а також їх творчих здібностей. Сутність цього методу полягає в тому, що після проходження окремих тем або розділів навчальної програми вчитель проводить в письмовій або практичній формі перевірку і оцінку знань, умінь і навичок учнів. 6.Перевірка домашніх робіт учнів. Вона дозволяє вчителю вивчати ставлення учнів до навчальної роботи, якість засвоєння матеріалу, що вивчається, наявність прогалин у знаннях, а також ступінь самостійності при виконанні домашніх завдань.

77. Сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Переваги і недоліки методів активного навчання економіки, сфери їх застосування. Фактори, що підвищують ефективність застосування активних методів навчання економіки.

Для мв ек дисциплін дуже важливим є питання використання активних методів навчання Найбільш поширеними методичними формами активізації навчання є неімітаційні традиційні форми занять(проблемна лекція, семінар тощо) та імітаційні ( аналіз конкретних ситуацій, імітаційні вправи, ігрове проектування, тренінги, ігри тощо. Використання зазначених методів було спрямовано на вирішення наступних завдань:засвоєння фахових знань, вироблення навичок та формування вмінь при визначальній орієнтації навчального процесу на виконання практичних завдань;

системне засвоєння знань з фахових дисциплін та формування навичок і вмінь застосовувати інтегровані знання в комплексі при вирішенні виробничих та управлінських ситуацій; Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Проблемно-пошукові методи застосовуються з метою розвитку творчої учбово-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному засвоєнню знань Слабким місцем цих методів є велика витрата часу на вивчення матеріалу, слабка ефективність при формуванні практичних вмінь і навичок, коли показ і імітація особливо корисні; мала ефективність при поясненні принципово нового матеріалу, коли не може бути застосований принцип опори на колишній досвід і вкрай необхідні пояснення.Метод пізнавальної ділової гри. Ділові пізнавальні ігри важливі тим, що можуть активізувати навчальний процес, а також слугують засобом розвитку теоретичного і практичного мислення, актуалізації знань, вчать виділяти постійні тривалі зв'язки, що формують і відбивають даний економический процесс. Недоліки цього методу для викладача: 1) складність організації, 2) перегляд літератури по всій темі й осмислення можливих варіантів реалізації ділової гри .Метод створення пізнавальної  суперечки. Його призначення - створення підвищеного інтересу до теми. Включення учня у ситуації наукової суперечки не тільки поглиблює його знання, але і викликає на цій основі особливий інтерес до навчання. Семінари за методом «малих груп». 4-5 уч. у групі зі своїм лідером. Забезпечує: 1) активну роботу учня на семінарі, 2) посилення ступеня товариської спроможністі в навчальному процесі, 3) оперативність, широта, глибина контролю за самостійною роботою учнів, 4) підсилення взаємної вимогливості уч. і їхньої відповідальності, 5) посилення ступеня об'ективности оцінювання знань.Недоліки: 1) збільшення затрат часу викладача на перевірку рецензій, домашніх завдань і контрольних робіт, рефератів, розгорнутих планів і ін., 2) важко об'єктивно оцінити рівень знань по конкретній темі.

Фактори , що підвищують ефективність: Метод. прийоми навчання ефективні тільки тоді, коли обґрунтовані психологічно, тобто коли вони продиктовані не тільки змістом навчального матеріалу. Специфіка засвоєння знань характеризується такими моментами:

1. Навчання, незалежно від форми здійснення , завжди є необхідною умовою формування і розвитку мислення.

2. Засвоєння є ефективнішим, коли знання закономірно пов’язані між собою

3. Основа процесу формування навичок – систематичні вправи.

4. Використання в процесі навчання різних органів чуттів підвищує його ефективність.