65. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).

Молодші школярі (7-10):

1. Необхідність включення в навчання ігор

2. У цьому віці краще використовувати зовнішній контроль з боку дорослого (учителя).

3. Для кращого формування мотивації навчання необхідно пам'ятати, що цілі навчальної діяльності повинні бути ясними та чіткими

4. В процесі навчання необхідно слідкувати за викладенням інформації і за станом учнів.

5. Учні все більше навчаються вдома, працюють з текстами, пишуть твори. Всі ці вправи розвивають їх.

Економіка тут – поверхневі поняття (про гроші, зароб плату, банк…)

Підлітки (10-14):

1.Учіння набуває особистісного смислу і перетворюється у самоосвіту.

2.Саме цікавість роботи є важливою умовою тривалості уваги підлітка.

3.Для підліткового віку найкраще підходять дидактичні ігри, тренінгові та ділові ігри. 4.Найчастіше підлітка приваблюють самостійна робота на уроці, можливість самостійно організовувати свою пізнавальну діяльність за межами школи.

Старшокласники (14-17):

1.Інтерес до навчання підвищується, тому що включаються мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя.

2.Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності.

3.Особливості мотивації учбової діяльності старшокласників виявляються і в їхньому ставленні до шкільних оцінок. Старшокласники глибоко оцінюють ерудицію та глибокі знання, які виходять за межі шкільної програми, підручників.

Американські спеціалісти чітко сформулювали відповідні принципи шкільної економічної освіти:

1.Розуміння основних економічних концепцій важливіше, ніж знання великої кількості фактів.

2.Зусилля викладача мають бути сконцентровані на тому, щоб допомогти учням чітко зрозуміти певну (обмежену) кількість економічних концепцій та їхніх взаємозв’язків для виховання економічного способу мислення.

3.Учням треба дати концептуальну схему, що дозволить скласти власне розуміння економіки та виховати в них економічний спосіб мислення, що грунтується на системному, об’єктивному аналізі.

4.Справжні індивідуальні та соціальні переваги економічної грамотності виявляються лише тоді, коли люди можуть використати свої знання для вирішення широкого кола економічних питань, безпосередньо зв’язаних з їхнім повсякденним життям.

Основна відмінність навчання у вузі від шкільного полягає в тому, що чим старша людина, тим більшою має бути в її освіті частка самопідготовки та самоосвіти, тим більше в її освіті має бути ступенів свободи (за кордоном студенти самі «вибирають» собі курси, що також створює ефект «самоосвіти»).

Метою вузівського навчання можна вважати появу професійного світогляду. Тільки створивши своєрідну «критичну масу» такого світогляду, фахівець може перевести її в професійні комунікативні зв’язки, практичні дії та проекти.