
- •1. Сутність поняття «спілкування».
- •2. Структура спілкування та його види і функції
- •3. Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •4. Особливості вербальної комунікації.
- •5. Суттєві особливості процесу слухання як складника мовленнєвої діяльності.
- •6. Особливості невербальної комунікації.
- •7. Сутність поняття «інтерактивна сторона спілкування».
- •8. Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •9. Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •10. Групова взаємодія.
- •11. Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •12. Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •13. Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •14. Психологічні механізми саморегуляції. [можна доповнити методами і наст. Пит.]
- •15. Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •16. Сутність поняття «педагог. Спілкув.», його структура.
- •17. Особистісні особливості педагога, які ускладнюють пед. Спілкув.
- •18. Стилі пед.. Спілкув.
- •19. Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділового спілкування.
- •20. Форми ділового спілкування.
- •21. Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •22. Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •23. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24. Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •25. Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31.Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32. Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивування учнів до навчання: індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика.
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу.
- •38. Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46.Структура комунікативного акту в навчанні.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •50. «Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економіч-них дисциплін.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •55. Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •57. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки.
- •59. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •60. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
- •61. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •62. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •63. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення (імз) процесу вивчення економіки.
- •64. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення
- •65. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •66. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •67. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •68. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •69. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •70. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •71. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •72. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •7 4. Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •76. Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •78. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
59. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.
Типи уроків:
І. Урок засвоєння нових знань.
ІІ. Урок формування вмінь та навичок.
ІІІ. Урок застосування знань, умінь та навичок.
ІV. Урок узагальнення і систематизації знань.
V. Урок перевірки та корекції знань, умінь та навичок.
VІ. Комбінований урок.
VІІ. Нестандартний урок.
Готуючись до уроку необх правильно вибрати його форму
Лекція
1.вступна, 2. інформаційна, 3. оглядова, 4. 4. настановна, 5. підсумкова,
Динаміка лекції має наступну структуру:
До 5-7 хв – початок сприйняття
25-30 хв – активне сприйняття
10-15 хв – фаза зусиль
Далі – виражена втома
Вступ лекції – дуже важлива частина
Важливим на уроці чи лекції є наступне завд – здивувати учнів,т потім пояснити нов.. матеріал, закріпити його, повторити, проконтролювати знання.
Лекція (лат. Leetio) означає читання.
Лекції поділяються (за своєю структурою) на: вступні; тематичні; заключні; оглядові; установчі.
Але якою не була б лекція вона повинна включати: 1) постановка пізнавального завдання (що буде вивчатись); 2) мотивація (чому це треба вивчати); 3) відбір змісту, послідовність викладання; 4) використання методичних засобів (як вивчати).
Підготовка до лекції:
1. Тема: актуальна; не дуже об’ємна; виражає головну думку;
2. Оцінка аудиторії: соціально-демографічний склад; настрій, стан; мотиви
3. Мета: пізнавальна; виховна; навчальна; світоглядна.
4. Джерела інформації: бібліографія.
5. Працюємо з текстом: помітки; виписки; тези; конспект; конспект-схема; текст лекції.
Лекція включає 3 складові: вступну частину, основну, заключну.
Вступ – це важлива частина лекції, яка стимулює інтерес до Вас та вашого предмету. Пропонується розглянути такі питання: хто Ви, які питання збираєтесь запропонувати, чому предмет може бути цікавим, яка послідовність викладення, коли можна задавати питання.
Основна частина – найбільша частина лекції. Вона включає в себе всі факти та інформацію, що відосяться до справи. Використовуйте приклади, питання, засоби візуалізації для того, щоб зробити презентацію різнобічною та сприйнятною.
Заключення. Задачі цієї частини: просумувати всі основні моменти лекції і зробити висновки; дати можливість задати питання; дати завдання для самостійної роботи.
Економічні знання, які мають певну специфіку найкраще вивчати під час лекції, семінарів та практичних занять.
60. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
Семінар – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей…
Основними дидактичними цілями їх проведення є:
- забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з курсу.
- спонукати до колективного творчого обговорення найбільш складних питань.
- оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються.
Семінарські заняття виконують такі основні функції (відповідно
формулюють дидактичні цілі заняття: навчальну, виховну і розвивальну):
- навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань);
- розвивальну (розвиток лог мислення, набуття умінь працювати з літ джерелам);
- виховну
- діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння студентами навч матеріалу.)
Методичну концепція організації і проведення семінарських занять. Слід:
- під час вивчення різних дисципліни студенти повинні засвоїти їх провідні ідеї,
знати галузі їх використання; вміти застосовувати набуті знання,
- до семінарів ставляться загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність та ін.);
- необхідно забезпечити високий рівень
- дотримання принципу здійснення різнорівневих міжпредметних зв’язків з іншими дисциплінами з метою формування єдиної системи знань студентів;
- важливим є також формування професійної культури і мислення;
- семінари мають гармонійно поєднуватися з лекціями, практичними.
Види семінарських занять: семінари-бесіди, наукові семінари, між предметні, з використанням ігрових методів.
Методика підготовки і проведення семінарських занять передбачає:
- повідомлення студентам теми, плану семінарського заняття та рекоменд літ.
- опрацювання та осмислення теор матеріалу відповідно до плану семінару.
- підготовку до обговорення питань інформаційного блоку у формі діалогу, дискусії…
- підготовку, проведення фрагментів навчальних занять, на яких використовуються традиційні форми організації навчання, їх аналіз;
- те саме, на яких використовуються інноваційні форми організації
- виконання індивідуальних практичних завдань різних рівнів
- написання рефератів
- виконання завдань науково-пошукової роботи
Структура семінару:
а) Організаційна частина б) Мотивація та стимулювання навчальної діяльності в) Обговорення навчальних питань семінару. г)Діагностика правильності засвоєння студентами знань д)Підбиття підсумків заняття е)Повідомлення домашнього завдання