
- •1. Сутність поняття «спілкування».
- •2. Структура спілкування та його види і функції
- •3. Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •4. Особливості вербальної комунікації.
- •5. Суттєві особливості процесу слухання як складника мовленнєвої діяльності.
- •6. Особливості невербальної комунікації.
- •7. Сутність поняття «інтерактивна сторона спілкування».
- •8. Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •9. Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •10. Групова взаємодія.
- •11. Сутність поняття «соціальна перцепція». Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •12. Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи.
- •13. Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •14. Психологічні механізми саморегуляції. [можна доповнити методами і наст. Пит.]
- •15. Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •16. Сутність поняття «педагог. Спілкув.», його структура.
- •17. Особистісні особливості педагога, які ускладнюють пед. Спілкув.
- •18. Стилі пед.. Спілкув.
- •19. Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділового спілкування.
- •20. Форми ділового спілкування.
- •21. Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •22. Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •23. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24. Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •25. Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
- •26. Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27. Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •28. База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації
- •29. Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31.Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32. Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •35. Мотивування учнів до навчання: індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика.
- •36. Поняття «організаційні форми навчання» Відмінність форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання.
- •37. Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу.
- •38. Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39. Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •40. Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.
- •42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46.Структура комунікативного акту в навчанні.
- •47. Фактори ефективного управління навчанням.
- •50. «Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економіч-них дисциплін.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •55. Розвиток економічного мислення та формування поведінки як мета економічної освіти. Взаємозв’язок, джерела формування та розвитку економічної культури, мислення та економічної поведінки.
- •57. Навчальна програма економічної дисципліни: зміст, структура та методика розробки.
- •59. Сучасні урок та лекція з економіки: методика їх проектування і проведення.
- •60. Методика підготовки та проведення семінарських занять з економіки.
- •61. Визначення поняття „самостійна робота”. Особливості організації самостійної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.
- •62. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •63. Характеристика системи інформаційно-методичного забезпечення (імз) процесу вивчення економіки.
- •64. Аналіз навчального заняття, його основні компоненти.
- •4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного ставлення
- •65. Особливості викладання економічних дисциплін для різних вікових груп навчання (учні молодшого, середнього, старшого шкільного віку, студенти вищих навчальних закладів).
- •66. Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.
- •67. Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.
- •68. Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •69. Методи та форми оцінювання самостійної роботи з економічних дисциплін.
- •70. Контроль як методична проблема. Методичні вимоги до його організації та необхідність їх дотримання.
- •71. Завдання та функції контролю при вивченні економічних дисциплін.
- •72. Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73. Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •7 4. Методика розробки вимірників навчальних досягнень з економіки. Основні критерії оцінювання навчальних досягнень з курсу «Методика викладання економіки».
- •75. Особливості контролю в умовах модульно-рейтингової організації навчання економіки.
- •76. Порівняння сучасних форм і методів контролю в економічній освіті.
- •78. Методи активізації роботи студентів на лекційних, семінарських (практичних) заняттях з економічних дисциплін.
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83. Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •84. Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.
- •85. Структура дискусії, критерії вибору теми, цілі дискусії. Вимоги (критерії) до керівника дискусії.
- •86. Види та основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін. Умови ефективної реалізації цих видів дискусії.
- •87. Методика застосування методу „мозкового штурму” в економічній освіті.
- •88. Аналіз та оцінка результатів дискусії.
- •89. Кейс-метод в економічній освіті, його цілі та особливості застосування.
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій.
- •91. Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •95. Неімітаційні (символічні) ігрові методи: особливості розробки та застосування на заняттях з економіки.
- •96. Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
50. «Методика викладання економіки» як навчальна дисципліна в системі формування професійної компетентності економіста та викладача економіч-них дисциплін.
Дисципліна «Методика викладання економіки» (МВЕ) є завершальною в циклі психолого-педагогічної підготовки бакалавра з економіки в економічному університеті. У процесі її вивчення розглядаються зміст, форми і методи навчання з економічних дисциплін.
Орієнтиром цілеспрямованого відбору змісту навчання з предмета «МВЕ» стали вимоги до основних умінь викладача, які були визначені на основі моделювання заданого рівня необхідної майбутньої професійної кваліфікації спеціаліста із врахуванням нормативно-методичних матеріалів з атестації педагогічних працівників навчально-виховних закладів та установ освіти України та результатів експертного опитування щодо найважливіших професійно-педагогічних умінь викладача економіки.
Викладач як носій економічної культури мусить відповідати таким вимогам.
Викладач економіки повинен мати глибоку професійну економічну підготовку. При цьому він сам має бути особистістю з розвиненим економічним мисленням і розуміти, що економічне навчання як процес зміни економічної поведінки людини передбачає глибокий зв’язок з розвитком та формуванням цивілізованої підприємницької етики.
Важливою професійною якістю викладача є його вміння корисно та цікаво подати навчальний матеріал для кожної вікової аудиторії. При цьому не треба забувати, що економіка як поведінкова наука вимагає широкого використання ігрових методик викладання.
Викладач повинен постійно займатись самоосвітою і самовихованням.
51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
При розробці курсу МВЕ були поставлені такі спеціальні цілі:
— дати вступні відомості з базових понять і принципів методики викладання;
— створити умови для виявлення можливостей студентів щодо розробки методичних посібників з економіки;
— ознайомити студентів з передовим педагогічним досвідом.
Мета курсу — допомогти студентам-економістам «відкрити в собі третє око — педагогічне», бо «економічні» очі вони вже повинні мати, отримавши економічну підготовку в КНЕУ.
Предметом вивчення МВЕ – є організація навчання з економічних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів і типів залежно від мети економічної освіти. Зміст предмета МВЕ безпосередньо пов’язаний з предметом економічної науки.
Зміст курсу складається з трьох модулів:
І модуль — формування економічного мислення та поведінки слухачів як мети економічної освіти;
ІІ модуль — вивчення методики проведення різних форм навчальних занять з економічних дисциплін, контролю та оцінювання знань;
ІІІ модуль — опанування сучасних методик і технологій активізації викладання як складових педагогічної майстерності викладача економічних дисциплін.
До кожного модуля курсу входять лекції, тренінги, практичні, семінарські та інші види занять, завдання для самостійної роботи студентів, виконання і захист курсової роботи, залік.
Об’єктом вивчення методики основ економіки є зміст навчального матеріалу, методи викладання, пізнавальна діяльність учнів тощо.
52. Економічні знання як складова наукового світогляду людини та предмет навчання. Специфіка економічних знань, особливості їх використання. Вплив економічних знань на формування економічної поведінки особистості.
Ек.знання –– сукупність категорійних понять, що стосуються становлення, розвитку та функціонування економіки, дії об’єктивних законів і закономірностей, а також практична здатність їх широкого застосування.
Економічні знання за своїм змістом, характером належать до абстрактних знань, оскільки об’єктом вивчення є економічні явище, економічна закономірність, економічний закон та специфіка їх вияву.
Економічні знання, на відміну від інших, мають свій певний життєвий цикл, який розвивається за таким алгоритмом: Набуття знань Þ Зростання і нагромадження Þ Зрілість Þ Насичення і адаптація Þ Віддача і спад.
Особливостями економічних знань є: 1) Абстрактний характер фундаментальних економічних категорій, законів. 2) Логічний зв’язок, взаємозалежність економічних категорій і понять (від простого до складного). 3) Кількісна характеристика конкретних економічних явищ в динамиці. 4) Насиченість специфічними термінами. 5) Наявність формул, розрахунків. 6) Формування економічного мислення. 7) Інтегрованість економічних знань.
Специфіка економічних знань:
Чим більше у людини буде економічних знань, чим освідомленішою вона буде у різних галузях економіки, тим адекватнішою буде її економічна поведінка, адже на базі своїх знань вона буде розуміти, як поступати у тій чи іншій ситуації, як реагувати на різного роду економічні обставини.
53. Економічна культура – результат трансформації економічних знань. Особливості формування економічної культури України. Роль економічної освіти в процесі формування економічної культури суспільства.
Ек. Культура – відображення в свідомості людей стану ек життя, сукупність засвоєних ек знань і досвіду, накопичених сусп.-вом, які сприяють активній трудовій та сусп. Д-сті.
Людина, що є носієм економічної культури, виявляє цю культуру через вчинки. А здобуває культуру значною мірою через освіту й виховання. Актуальним є не тільки усвідомлення культурних особливостей, а й розробка методології добору позитивного іноземного досвіду в галузі освіти і виховання.
Вивчення ек понять і категорій — це лише один бік шкільної ек підготовки. Для створення в Україні ек організованого суспільства необхідно, щоб система ек освіти як складова культури була адекватна вимогам управління за умов ринкових відносин. Всі ці елементи мають бути між собою в певній гармонії. При цьому треба підкреслити, що культура і мораль створюються в суспільстві дуже довго, але, на жаль, надто швидко руйнуються Завдання економічної освіти полягає в перетворенні потрібних економічних знань в економічне мислення, а далі в економічну поведінку та економічну дисципліну як окремої людини, так і суспільства в цілому.
Економічна культура |
Соц-ек досві, традиції |
Ек. освіта |
Процес, направлений на формування ек знань та навичок госп-я, засвоєння досвіду соц.-ек дійсності |
Р-нь ек знань |
|||
Вміння та навички господарювання |
|||
Ек виховання
|
Процес, направлений на формування якостей особистості, необх для уч. В ек д-сті |
||
Ек мислення, ек свідомість |
54. Система економічної освіти в Україні. Мета та функції економічної освіти. Концепція неперервної економічної освіти в Україні. Державний стандарт економічної освіти та необхідність його дотримання закладами освіти.
Згідно з даними Міністерства освіти та науки, 28,4% всіх студентів України здобувають спеціальності у сфері економіки, торгівлі та бізнесу. Втім, більшість украінських студентів економічного та бізнесового профілів не вивчає економіку в західному розумінні цього слова. Тобто студенти обох напрямів вивчають бізнес і дуже мало економіки. Чимало аспірантів змушені займатися ненауковою роботою тому, що мало отримують як науковці. Це саме стосується і професорів, чия зарплатня занадто низька, щоб стимулювати якісне викладання, оновлення лекційних курсів та інтерес до навчання студентів загалом. Ек. Освіту в Україні можнам здобувати в спец. Технікумах, коледжах, а також у ВНЗ.
Серйозною помилкою нашої ек. освіти була і є орієтантація на освіту та навчання знанням, а не мисленню та поведінці в реальному житті. Вивчення економіки вже в школі повинно формувати ядро мотиваційного механізму економічно розумної поведінки молодої людини за умов ринку
Мета економічної освіти – розвиток економічного мислення і відпрацювання елементів економічної поведінки.
Функції ек. освіти :
1)освітня – отримання учнями знань з основ економіки, знань та вмінь застосовувати їх на практиці; 2)розвиваюча – розвиток в учні пізнавальних можливостей, формування вміння самостійної діяльності; 3)виховна – формування активної громадської позиції молоді.
Концепція безперервної економічної освіти.
1) нова економічна епоха – це епоха інформації (постіндустріальна). Вона базується на знаннях; 2) НТП збільшує частку тих галузей і спеціальностей, які потребують високої освітньої підготовки; 3) Розвинені країни, які не мають запасів сировини, вибрали своєю національною стратегією процес освіти. 1/3 приросту ВВП забезпечується інвестиціями в галузі освіти, рентабельність яких складає від 12 до 24%.
Темпи соціально-економічних змін в житті зараз в 6 разів вищі, ніж в кінці минулого століття.
Швидкими темпами йде зміна знань. На поч. 20 ст. знань, які отримувала людина вистачило б на все життя.
Концепція неперервної економічної освіти грунтується на необхідності існування в суспільстві певного рівня загальної економічної культури.
формується підприємець для ринкових відносин
Загальноосвітня школа
Спеціальна економічна освіта
Вузи,
Університети
Магістратура після вузівська підготовка
створюються умови для економічної освіти менеджерів вищої кваліфікації
надається економічна освіта тим, хто зробить підприємництво сферою своєї професійної діяльності
закладається база економічних знань, мислення, поведінки.
Державний стандарт базової і повної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її досягненні.
Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають загальну середню освіту. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Зміст освітньої галузі структурується і реалізується в системі відповідних навчальних предметів та курсів, програми яких затверджує МОН.