41. Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів.

Дидактичний тест – підготовлений згідно із певними вимогами комплекс стандартизованих завдань, що дають змогу виявити в учасників тестування компетенції, які піддаються певному оцінюванню за заздалегідь встановленими критеріями.

Класифікація дид. тестів:

1. За цільовими, функціональними та смисловими ознаками:

• за ціллю (мета застосування): тести констатувальні, діагносту вальні, прогностичні;

• за видом контролю: тести стартові (вхідні), поточні (проміжні), рубіжні (семестрові), підсумкові, заключні (вихідні);

• за об’єктом контролю: тести знань та навичок, тести інтелекту, тести інтересів, т. соц. здібностей, особистісні тести, т. визначення окремих психічних функцій.

• за статусом впровадження: загальнонаціональні, відомчі, рівня навч. закладу, кафедральні, особисті (неформальні);

• за рівнем уніфікованості: стандартизовані, не стандартизовані.

2. За формальними ознаками:

• співвідношення із нормами (критеріями): тести, зорієнтовані на норму; на групу; на критерій.

• за однорідністю тестових завдань: однорідні, неоднорідні;

• за гомогенністю завдань: на швидкість, на складність.

• за формою тестування: для групового тестування, для індивідуального тестування.

• застосування техн. засобів: безмашинні тести, бланкові тести з комп’ютерним обробленням результатів, комп’ютерні тести.

• за формою оцінювання відповідей: одноканальна, двоканальна – ліберальна, триканальна.

Форми тестових завдань за способом оформлення відповідей: закрита форма, завдання на відповідність; завд. на правильну послідовність; відкрита ф-ма.

Тестові завдання: 1. Закриті: на вибір (одиничний, множинний), на відповідність, на правильну послідовність. 2. Відкриті: на коротку в-дь, на доповнення, на розгорнуту в-дь (структуровані, неструктуровані) 3. Фасетні тестові завдання.

Основними параметрами якості тестів вважають валідність і надійність.

Валідність визначається тим, наскільки повно і точно тест охоплює матеріал навч. програми, наскільки він відповідає навчальним планам. Під валідністю також розуміють відповідність того, що проектувалося перевірити, і того, що було перевірено насправді.

Надійність тесту полягає в тому, наскільки точно він може «виміряти» знання учнів. «Надійний» тест має показувати однакові або близькі результати за повторного обстеження, в аналогічних групах.

У перебігу оцінювання якості педагогічного тесту здійснюють не тільки перевірку якості тесту загалом, а й роблять якісний аналіз окремих тестових завдань. Для цього часто розраховують коефіцієнти складності і дискримінативності. Індекс складності тестових завдань показує відсоток випробуваних, які виконали певне завдання. Індекс дискримінативності (розрізнення) показує здатність завдання диференціювати (розділяти) учнів на кращих і гірших.

42. Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.

Освітньо-вікові періоди:

Дошкільний вік(від 3 до 6-7 р): активне формування морально-етичних та особистісних категорій; формування паростків довільної уваги та смислової пам’яті. Набагато краще запам’ятовуються наочні образи, аніж словесні міркування. Переважає наочно-дійове та інтенсивно розвивається наочно-образне мислення. У навчанні слід спиратися на гру та творчі вправи.

Молодший шкільний вік (від 6-7 до 11 р): Анатомо-фізіологічні особливості: не сформованість, процес розвитку організму; покращена пам’ять; формування себе як соц. об’єкту. Особливості сприймання: довільне, цілеспрямоване. Пам’ять: формується логічна; довільна продуктивніша за мимовільну. Уява: набуває творчого і логічного уявлення; Мислення: конкретно-образне; Увага: переважає мимовільна; зростає обсяг і стійкість; відсутня довгострокова концентрація. Необхідно включати в навчальну діяльність ігор (дидактичних, предметних, спортивних). Провідну роль у розвитку дитини відіграє практична діяльність. Слід чергувати розумові заняття із практичними. У процесі навчання попервах необхідно спиратися на спостереження конкретних ситуацій.

Середній шкільний вік (від 11 до 15 років) є найсприятливішим для розвитку творчого мислення. Переважає абстрактне мислення. Формується здатність до аналітичного сприйняття. Довільність пам’яті і уваги. Слід активно залучати підлітка до навчального процесу, створювати умови для вираження думки, позиції, активно використовувати переконання, збільшувати обсяг самостійної роботи, делегувати відповідальність за виконання доручень, широко використовувати позаурочні заняття. Ділові ігри: ігри-обговорення, ігри-дослідження. Пов’язувати навчальний матеріал із навколишнім життям. Розвивається довільна та післядовільна увага. Організовувати д-сть (увагу) необхідно так, щоб у підлітка не виникало бажання, не було часу і можливості відволікатися на сторонні справи.

Старший шкільний вік (15 - 18 років).

Відчуття власного світу, виявляється у формі переживань власної індивідуальної цілісності та неповторності. З’являються власні критерії оцінювання своєї значущості. Цей період характеризується сформованістю довільності всіх психічних пізнавальних процесів. Сприймання стає складним інтелектуальним процесом опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями та інтелектуальним потенціалом. Зростає обсяг, концентрація, тривалість уваги, розвивається здатність її розподіляти. Удосконалюється переключення уваги від одних навчальних та практичних завдань до інших, зростає вибірковість уваги. У навчальній діяльності зростає роль післядовільної уваги.

ростає продуктивність запам’ятовування абстрактного матеріалу. Формується логічне мислення. Необхідно формувати практичний інтелект.

Студентський вік (18-23 р). Завершення формування морально-естетичної сфери, становлення і стабілізації х-ру та прийняття статусу та відповідальності дорослої людини відповідно до своєї статі. Формування «Я-концепції», «Я-ідентичності».. Зміцнення мотиваційної сфери, переконань, проф. спрямованості. Розвиток здібностей. Удосконалення, «професіоналізація» псих. процесів. Підвищення відчуття обо’язку, розвиток відповідальності за власне життя. Стабілізація самооцінки. Зростають загальна зрілість і стійкість особистості. Абстрактне мислення.

Дорослі (від 23 р. до кінця життя). Людина досягає розуміння відповідальності. Важливим показником дорослішання є зрілість людини. Зростання особистісної автономності, свободи та соц. інтегрованості. Діалектичне мислення. Функціональна спрямованість інтелектуальних можливостей. Наявність значного життєвого досвіду. Розширення, збагачення емоційних переживань. Продовження синтезу «Я-конц.». Сформованість власної позиції та світогляду.

Розвиток інтелектуальних показників триває впродовж усього періоду. Комплексний х-р мисленнєвих операцій, високий рівень інтеграції різних видів мислення. Зміни в якісних параметрах мовлення: лексичному і граматичному складі.