Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_Gosekzam_psikhol.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
7.72 Mб
Скачать

33. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.

Процес мотивації, як і процес навчання взагалі, є циклічним. Цикл – сукупність явищ, процесів, що становлять кругообіг упродовж відомого часу. Цикл навчання – вся сукупність дій викладача та тих, хто навчається, що призводять останніх до засвоєння певного фрагмента змісту освіти із заданими показниками, тобто досягнення поставленої мети.

Етапи мотиваційного циклу: вступно-мотиваційний; підтримувальний, завершальний.

Початкова мотивація: методи: комунікативна атака, доведення та переконуваня, сугестія (навіювання).

Комунікативна атака метод швидкого включення, мобілізації, зацікавлення аудиторії у процесі навчання, дія якого ґрунтується на активізації емоційної сфери учня. Прийоми: ефективна цитата, незвичайна дія, розповідь казки, анекдоту, притчі; цікаве запитання парадокс, приклад із власного життя.

Доведення та переконування – активізація вольових зусиль учнів через пояснення їм необхідності навч. матеріалу для життєд-сті. Прийоми: посилання на негативні наслідки незнанняя, позитивні наслідки знання; використання індукції та дедукції, аналогій та порівнянь; посилання на нескперечливі факти та відомості; посилання на авторитетні джерела в даній сфері; підкреслення актуальності, практичності; прийом «бумеранга» - відповідь питанням на питання;

Сугестія – полягає в опосередкованому формуванні думки про необхідність навчання через апеляцію до підсвідомості учнів. Прийоми: періодичне повторення однієї думки; інтонаційне підкреслення важливих моментів; автоматичне включення до певної роботи, динамічність викладу.

Підтримувальна мотивація: методи: долання перешкод, делегування.

Долання перешкод – зумовлює активізацію розумової д-сті учнів через створення спеціальних умов виконання завдань. Прийоми: завдання на розв’язання задач, ситуацій, що неможливе без вивчення матеріалів теми; стимулювання часом; удавана недовіра до слухачів.

Делегування – залучення учнів до будь-якого етапу управління процесом навчання. Прийоми: особистісно-довірливе звернення до аудиторії; договір з аудиторією; звернення за порадою до аудиторії; гра, конкурс, змагання; спільне планування навчання; взаємоперевірка, взаємовикладання; самоперевірка.

Завершальна мотивація: метод закріплення позитивного враження.

Закріплення позитивного враження – спосіб мотивації й стимулювання подальшої сам. роботи учнів, підтримки їхнього позитивного враження від заняття, теми, дисципліни, викладача. Прийоми: узагальнення основних думок, підбиття підсумків, резюме, комплімент слухачам, подяка, ефективна цитата.

34. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.

Активізація навчальної діяльності реально виявляється в забезпеченні умов, за яких активізується психічна сфера учня, насамперед ‑ його пізнавальні процеси (увага, відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення).

Прийоми та засоби активізації уваги:

• голосний звук, німа пауза; • пересування аудиторією, жестикуляція, виразність міміки;

• використання особливостей предмета, що демонструється; • презентація навчального матеріалу;

• застосув. актуалізаційних, спонукальних висловів;

• конспектування інформації; • структурування навчальної інф-ції;

• використання активізацій них особливостей навчального матеріалу;

• інтонаційне виокремлення викладачем логічно важливих моментів викладу;

• чергування різних методів викладу; • завершеність викладу.

До прийомів активізації сприйняття відносять:

застосування засобів прямої наочності: натуральних – реальні предмети; модельованих – макети, моделі; зображених: 1)образні – показують предмети і я вища в реальному вигляді; 2) умовно-схематичні – передають основне в предметі чи явищі за відповідної логічної обробки і використання умовних графічних знаків.

помірне і доречне застосування засобів наочності (в разі втоми слухового сприйняття для його полегшення);

• використання всього спектра відчуттів; • урахування розмірів аудиторії при розробленні засобів наочності за рахунок їх яскравості, контрастності; • висока якість виконання модельованих і зображених засобів наочності; • динамічність засобів, що використовуються; • вдалий словесний супровід засобів наочності; • наведення прикладів, яскравих фактів; • використання епітетів, порівнянь, аналогій; • ілюстрація положень науки подіями сучасності; • словесний опис ситуації;

До засобів активізації пам’яті в процесі навчання відносять:

Засоби, що сприяють мимовільному запам’ятовуванню:

• незвичайність, неочікуваність образів, що запам’ятовуються;

• поєднання різних видів пам’яті(словесно-логічної, образної, рухової, емоційної)

• найкраще запам’ятовується початок і кінець повідомлення, головне і цікаве для людини;

• для запам’ятовування тексту – завдання з його аналізу, виявленню суттєвих зв’язків, узагальнення даних; • своєчасне повторення матеріалу; • розбиття складної інф-ї на структурні одиниці, порції;

• краще запам’ятовуєтьс янова інф-я, яка близько пов’язана з інтересами тих, хто навчається.

Засоби, що сприяють довільному запам’ятовуванню:

• свідомі, вольові зусилля того, хто навчається, усвідомлення ним корисності навч.матеріалу;

• виявлення внутрішніх зв’язків у самому матеріалі: повторення, узагальнення;

• завдання на угрупування вихідного матеріалу, його класифікацію;

• привнесення зовні штучних зв’язків у матеріал;

• запобігання подібності матеріалу.

Необхідною основою для сприйняття і засвоєння навч. матеріалу, його переходу в знання є розумова діяльність, або мислення.

До засобів активізації мислення відносять:

• спонукання учнів до осмислення логіки і послідовності у викладенні навч. матеріалу;

• застосування викладачем пояснення, побудованого на логічних висновках: індукція, дедукція;

• застос. пояснення, без логічних висновків: підтвердження прикладом, аналогією;

• звернення уваги учнів на логіку у викладенні матеріалу; • навчання учнів тезовому конспектуванню

• надання учню пізнавальних завдань; • активізація обговорення навч. матеріалу; • проблемні ситуації, пізнавальні задачі; • умисна помилка; • роздуми вголос, дискусія, ігрова ситуація, експрес-опитування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]