Жан Жорж Новер

(1727-1810)

До Новера у Франції танець на сцену допускався лише як декоративна вставка в оперу, як витончена, розкішна, малозмістова інтермедія, як дивертисмент.

Новер стверджував, що танець має бути дійовим, осмисленим і емоційно-виразним. Балетмейстер-новатор знімає маски, вимагає серйозних драматичних сюжетів, сценічної правди. Розважальним постановкам він протиставляє балет з гострим драматичним сюжетом, із постійно розвинутою дією. Теми для своїх балетів Новер запозичував із античної літератури, історії, міфології. Репертуар Новера складався з однодійних і багатоактних балетів.

Бажаючи все, що відбувається на сцені, передати якомога правдиво, балетмейстер головним засобом акторської гри вибрав пантоміму. Його зміни торкнулися і декорацій, і костюмів, і музики, в результаті чого балет став самостійним театральним жанром.

У своїй книзі “Письма о танце и балетах” хореограф стверджував свою естетику балетного мистецтва. Вперше книга вийшла у 1760 році в Штутгарті, 1804 році — в Росії.

 

Петіпа Маріус Іванович

(1819-1910)

Видатний російський балетмейстер, навчався у свого батька Ж.Петіпа та О.Берстріса.

З 1835-1846 рр. — соліст театру де ла Монне (Брюссель), театрів в Бордо, Нанте, Мадріді, Гранд-опери (партнер К.Гризі, Ф.Єльслер).

З 1847 до кінця життя — в Росії, спочатку соліст балету Петербурзького театру, а з 1855 року балетмейстер, з 1869 року головний балетмейстер театру, керівний діяч російського балету протягом півстоліття. Підняв російський балет XIX століття на рівень передового балетного театру світу і заклав основу подальшого розвитку російського балету.

Петіпа був палким прихильником національного танцю. В його балеті зберігалися російські, іспанські, французькі, норвезькі та багато інших народних танців.

Автор 46 оригінальних постановок. Кращі його постановки живуть і донині.

 

Сен-Леон (Шарль Віктор Артюр Мішель)

(1821-1870)

Французький артист, балетмейстер, педагог. Дебютував як танцівник у Мюнхені.

З 1837-1847 рр. виступав як танцівник у різних театрах Європи. З 1843 року розпочинає свою постановчу діяльність. З 1859-1869 рр. працював як балетмейстер в Росії. Серед його постановок в Росії відомі балети: “Коник-горбоконик”, “Золота рибка”, “Коппелія”, які вважаються кращими, оскільки його знахідки в області як віртуозного класичного, так і характерного, танців сприяли значному збагаченню лексики балета.

 

 "Все про танець" (довідник школяра) А.Є.Коротков, А.П.Тараканова

Відомі класичні балети, які розповідають казкові історії:

А.Адан “Жизель” 28.06.1841 р.	Постановка Ж.Кораллі і Ж.Перро, Королівська академія музики, м. Париж
Л.Деліб “Коппелія” 25.05.1870 р.	Постановка А.Сен-Леона (за мотивами казки Є.Т.А.Гофмана “Піщана людина”), Паризька опера, м. Париж
П.Чайковський “Лебедине озеро” 20.02.1877 р.   15.01.1895 р.	Постановка В.Рейзінгера, Великий театр, м. Москва Постановка Л.Іванова, М.Петіпа, Маріїнський театр, м. Петербург
П.Чайковський “Спляча красуня” 03.01.1890 р.	Постановка М.Петіпа (за мотивами казок Ш.Перо), Мариїнський театр, м. Петербург
П.Чайковський “Лускунчик” 06.12.1892 р.	Постановка Л.Іванова (за мотивами казок Є.Т.А.Гофмана), Мариїнський театр, м. Петербург

Український балет — явище широке, яскраве...

Балетні професійні трупи мають шість міст України. У кожному з цих театрів свій великий репертуар, свої цікаві артистичні сили. Українські композитори, сценаристи, балетмейстери створили великі і маленькі балети, в яких втілено яскраве художнє відображення багатьох творів української літератури, а також твори, які виникли на основі багатющого фольклору. Зокрема, балети “Лісова пісня” (на музика композитора Михайла Скорульського), “Лілея”. Балет “Лілея” композитора Костянтина Данькевича, поставлений 1940 року на сцені Київського державного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченко (постановка Г.Березової). В основі сюжету балету твори Т.Г.Шевченка. В яскравих колоритних картинах балету розповідається про гірку долю українського народу за часів панування польського панства, про боротьбу народу за звільнення від тяжкого гніту. На фоні цих подій виникає любов сільської дівчини Лілеі і юнака Степана. Вони відважно виборюють своє щастя.

Балет “Лісова пісня” було створено за одноіменною драмою української поетеси Лесі Українки. Цей балет насичений романтикою і лірикою, в ньому примхливо переплетені реальні і фантастичні сцени, які відтворюють образи багатої української міфології. Головний персонаж — лісова дівчина Мавка. Вона — уособлення любові, мрії. Закоханий у Мавку музикант і поет Лукаш потрапляє під вплив лютих людей, зраджує своїй любові, мрії ... та гине. Але в свій передсмертний час він знову зустрічається з коханою і славить вічну любов до природи, до мистецтва.

Балет “Лісова пісня” вперше поставлено на сцені Київського державного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка 1946 року (постановка С.Сергеєва).