4. Характеристика та особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків фінансового обліку, що використовується для реєстрації господарських операцій банку. Його розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній прак­тиці принципів і міжнародних стандартів та національних поло­жень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Побудова плану рахунків забезпечує ведення облікових процедур у такий спосіб:фінансовий облік ведеться за єдиним планом рахунків, обов’язковим до застосування всіма банками другого рівня;вимірювання об’єктів фінансового обліку підтверджується документально за кожною господарською операцією;оцінка об’єктів обліку описується обліковою політикою бан­ку, що узагальнює методи визнання вартості об’єктів, яку фіксу­ють за статтями фінансової звітності або визнають у звіті про при­бутки та збитки; узагальнення первинної інформації провадиться спочатку на рахунках аналітичного обліку, а потім на синтетичних балансових рахунках, що їх передбачено планом рахунків;позабалансові операції відображаються в обліку за системою подвійного запису за допомогою спеціальних контррахунків; план рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій,тобто зміст операцій, розрахунки за якими провадяться в іноземній валюті, відображається на тих самих рахунках, що й за опера­ціями в національній валюті.

Контрарні рахунки поділяються на контрпасивні і контрактивні.План рахунків складається з дев’яти класів:Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.Клас 2. Операції з клієнтами.Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання.Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.Клас 5. Капітал банку.Клас 6. Доходи.Клас 7. Витрати.Клас 8. Управлінський облік.Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас Плану рахунків розподілений на: рахунки II порядку (двозначні —розділ); рахунки III порядку (тризначні — група); рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).Номери синтетичних рахунків у Плані рахунків складаються з чотирьох цифр. Першою цифрою номера рахунку визначено клас рахунків; першими двома цифрами — розділ рахунків; першими трьома цифрами — групу рахунків, а чотирма цифрами —номер балансового рахунку.

5. Характеристика банківської системи України

Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, реорганізації і ліквідації банків в Украї­ні регулюються Законом України «Про банки і банківську діяль­ність».

Вітчизняна банківська система складається з Національного банку України та інших банків, котрі можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові або, як їх ще називають — клірингові).Банк набуває статусу спеціалізованого банку за умови, що понад 50 % його активів є однотипними.

Перелічені банки належать до банків другого рівня банківської системи України. На першому рівні — Національний банк України. Це означає, що вітчизняна банківська система має дворівневу структуру. Реєстрація банків провадиться Національним банком через занесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого він набуває статусу юридичної особи.

За організаційно-правовою формою банки в Україні можуть функціонувати як акціонерні товариства і як товариства з обмеже­ною відповідальністю, що відповідає положенням Закону України «Про господарські товариства».

Основна вимога для реєстрації банку — додержання нормативу мінімального розміру статутного капіталу — ідеться про підписний капітал, повністю сплачений та зареєстрований:для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, 1 млн євро;для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональні), зокрема спеціалізованих ощадних та іпотечних банків — 3 млн євро; для банків, що здійснюють діяльність на території всієї України (міжрегіональні), зокрема спеціалізованих, інвестиційних, центрального кооперативного — 5 млн євро.

На момент реєстрації, а надалі — в процесі зміцнення фінансового стану — банки можуть збільшувати статутний капітал щодо мінімального його розміру.

Банкам забороняються зустрічні інвестиції у статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції у статутні капітали їх учасників.

Як бачимо, банківська система України має розгалужену мережу банків другого рівня, отже, у процесі їхньої діяльності виникає потреба в захисті інтересів кожного окремого банку.

Водночас необхідно розвивати міжрегіональні та міжнародні зв’язки, здійснювати науковий та інформаційний обмін, розробля­ти рекомендації щодо вдосконалення банківського бізнесу. З цією метою банки створюють неприбуткові спілки-асоціації, які не ведуть ні банківської, ні підприємницької діяльності і не втруча­ються в діяльність банків — членів асоціації