0. 2. Поліпшення використання лісовозних доріг

Район розміщення лісгоспу характеризується розвинутою сіткою шляхів транспорту загального призначення. Протяжність транспортних шляхів на 1000 га складає 20 км (при нормі 10-14 км на 1000га).

Загальна протяжність доріг, необхідних для вивезення лісу поділяється на круглорічні, дороги літнього і зимового використання; окремо виділяють магістралі, вітки, «уси».

Збиральний характер роботи лісовозних доріг визначається наявністю декількох навантажувальних пунктів, розташованих в різних точках лісового масиву, де здійснюється заготівля лісу. Це і зумовлює необхідність будівництва в межах лісосировинної бази густої сітки шляхів з різними термінами дії.

Сезонність роботи багатьох ділянок лісовозних доріг, а часто і самої дороги, зумовлена труднощами у весняний і осінній періоди, коли відбувається танення снігу взимку і випадання великої кількості дощів осінню. Щоб зберегти дорогу в хорошому стані, в ці періоди залежно від стану дороги вивезення лісу слід зупинити.

Частина дороги, яка будується на весь період роботи підприємства, по якій проходить весь вантажний потік називається магістраллю. Відгалуження, яке обслуговує деяку частину сировинної бази і експлуатується не менше 5-8 років, називаються вітками. Для освоєння окремих лісосік будуються тимчасові шляхи - уси, протяжність яких не перевищує 3 км, а термін експлуатації 1-2 роки.

Магістралі і вітки слід будувати поступово, по мірі освоєння сировинної бази. Це дозволить швидше отримати віддачу від вкладених у будівництво засобів.

Ефективне використання доріг передбачає своєчасне будівництво усів необхідної протяжності. Уси являються найбільш поширеною частиною транспортних шляхів. При відстані трелювання до 300 м для вивезення кожних 4-10 тис.м лісу, в залежності від запасу лісу на 1 га, слід будувати ус, протяжністю 1 км.

До початку роботи на лісосіку підводиться ус лісовозної дороги. Для розміщення уса необхідно розробити смугу шириною 6-8 м. На відстані 25 м по обидві сторони лісовозного уса прибирають небезпечні дерева. Протяжність уса повинна вибиратися залежно від прийнятої відстані трельовки і розміщення лісосічного фонду, відведеного для рубки в розрахунковий рік.

При прорубуванні просіки і виконання подальших робіт дуже важливо зберегти рослинний шар і кореневу систему дерев. Непошкоджений шар грунту, утримуваний коренями дерев, служить хорошою основою для покриття лісовозних усів.

Для закріплення основи кладуть поперечні лаги із дрібнотоварної деревини або шпали з відстанню між ними не менше 1 м. На заболочених місцевостях спочатку слід класти подольні лаги, а на них поперечні або шпали. Земельне полотно слід створювати при експлуатації уса без покриття або при влаштування збирального покриття із залізобетонних чи дерев’яних щитів.

Роботи по будівництві усів зі створенням земельного полотна здійснюють у весняно – літній період після того, як грунт відтане і просохне.

Для пропуску води будують прості штучні облаштування: дерев’яні мости на лежачих опорах при висоті насипів 1,5-2 м, інвентарні залізобетонні труби діаметром до 1 м.

Для вирівнювання і закріплення основи усів на сухих грунтах кладуть лісосічні відходи (сучки, вершини дерев, дрібнотоварну деревину, діаметром менше 8 см) і ущільнюють їх 4-5 переходами трельовочного трактору. Товщина покриття в ущільненому стані – 0,2-0,3 м, ширина 4,5-5м.

В процесі експлуатації лісовозної дороги кількість нерівностей і їх розміри збільшуються. В результаті дії транспорту і природних факторів (опадів, вітру, коливань температури та ін.) відбувається знос і деформування земельного полотна, водовідвідних облаштувань та покриття доріг. Тому утримання дороги в належному стані повинне здійснюватися по сезонах.

Влітку слід здійснювати «прасування» поверхні (після дощів), необхідно забороняти водіям їздити по одному сліду. Восени треба забезпечити водовідведення, усунути вибоїни, ритвини, закрити отвори мостів і труб (перед снігопадом). Зимою, для боротьби із сніговими наметами і ожеледицею, дорогу посипають піском, хвоєю. Весною необхідно забезпечити нормальну роботу водовідвідного улаштування, відкрити отвори мостів і труб.

Річні витрати Сарненського держлісгоспу на утримання та експлуатацію лісовозних доріг становлять в середньому 623,14 тис.грн.

Покращення використання лісовозних доріг за своєчасного здійснення вищеперерахованих заходів дасть змогу отримати економію у розмірі 8%.

Тобто: Δ С = Δ%, (3.6)

Δ С (тис.грн)

Отже, зниження витрат на утримання лісовозних доріг складе 49,85 тис.грн. (див. таб.3.1.).

Таблиця 3.1.

Зміна витрат на заготівлю внаслідок поліпшення використання лісовозних доріг

№ п/п.	Статті витрат	Витрати на заготівлю
		До проведення заходів		Після проведення заходу №1		Економія (-) після проведення заходу №1
		на весь обсяг, тис.грн	на м , грн	на весь обсяг, тис.грн	на м , грн	на весь обсяг, тис.грн	на м , грн
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Сировина і матеріали	932,5	7,24	932,5	7,24	-	-
2	Основна заробітна плата	1577,7	12,26	1577,7	12,26	-	-
3	Додаткова заробітна плата	2688,2	20,90	2688,2	20,90	-	-
4	Відрахування на соціальні заходи	1532,3	11,91	1532,3	11,91	-	-
5	Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	3115,7	24,22	3065,85	23,83	-49,85	-0,39
6	Загальновиробничі витрати	4114,0	31,98	4114,0	31,98	-	-
7.	Витрати, пов’язані з веденням л/г, на профінансовані державою	1163,8	9,05	1163,8	9,05	-	-
8.	Інші виробничі витрати	2804,9	21,8	2804,9	21,8	-	-
9.	Адміністративні витрати	1472,7	11,45	1472,7	11,45	-	-
10.	Витрати на збут	2905,1	22,58	2905,1	22,58	-	-
11.	Всього витрат на заготівлю лісопродукції	22306,9	173,39	22257,1	173	-49,85	-0,39

При цьому нові витрати на утримання і експлуатацію лісовозних доріг становитимуть:

С = С - ΔС , (3.7)

де С - витрати на утримання і експлуатацію лісовозних доріг до проведення заходу, тис.грн.;

ΔС - отримана економія витрат внаслідок проведення заходу тис.грн.;

С - витрати на утримання і експлуатацію лісовозних доріг після

проведення заходу, тис.грн.;

С (тис.грн.)

Розрахуємо вплив запропонованого заходу на зниження собівартості заготівлі лісопродукції та ефективність діяльності підприємства в цілому.

Як бачимо з таблиці 3.1. собівартість заготівлі лісопродукції до проведення заходу становила 22306,9 тис.грн., тобто:

С (тис.грн.)

При цьому витрати на 1м заготовленої лісопродукції:

С = (грн./ м )

Після проведення заходу:

С = С - Δ С , (3.8)

С (тис.грн.)

Витрати на 1м заготовленої лісопродукції :

С (грн./м )

ΔС (грн./м )

Відповідно прибуток підприємства зросте на 49,85 тис.грн.

До проведення заходу прибуток підприємства становив:

П = (тис.грн.)

При цьому рентабельність становила:

Р = , (3.9)

де П – прибуток, тис.грн.;

С – витрати на заготівлю лісопродукції, тис.грн.

Р =

В результаті запровадження заходу:

П (тис.грн.)

Р =

Отже, запровадження цього заходу забезпечить зниження витрат на 49,85 тис.грн. та збільшить рентабельність підприємства до 14,8%.