3.2. Економічний ефект від впроваджених заходів

1. Поліпшення умов праці

Ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці оцінюється, в першу чергу за показниками соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки.

Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, що не відповідають санітарно – гігієнічним нормам; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці тощо.

Річна економія праці від поліпшення умов праці складається з:

• економії від зменшення професійної захворюваності;

• економії від зменшення випадків травматизму;

• економії від зниження плинності кадрів;

• економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

На нашому підприємстві тимчасова непрацездатність (у зв’язку із захворюваністю) 1 робітника, зайнятого на лісозаготівлі становить в середньому 15 днів.

Покращення умов праці на підприємстві (своєчасне проведення медоглядів, належне облаштування обігрівальних будиночків для робітників взимку, своєчасна заміна зношеного спецодягу та спецвзуття на нове тощо) дозволить зменшити захворюваність 1 робітника на 3 людино – дні.

Відповідно скорочення втрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності за рік визначимо за формулою:

Д = (Д - Д ) · Ч , (3.1)

де Д , Д - кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що

припадає на 1 робітника відповідно до і після проведення заходів;

Ч - річна середньооблікова чисельність робітників, осіб.

Д (днів)

Середньоденний виробіток 1 робітника, зайнятого на заготівлі лісопродукції становить 4,1 м . Визначимо виробіток всіх робітників за 450 днів:

В (м )

Враховуючи, що ціна за 1м деревини становить в середньому 200грн., визначимо вартісну величину додаткового виробітку:

В (тис.грн.)

Окрім отриманого за рахунок скорочення витрат робочого часу ефекту у сумі 369 тис.грн, підприємство матиме економію і за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності:

Е = , (3.2)

де П - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності,

грн.

Е (тис.грн.)

Розрахуємо показник ефективності витрат підприємства на покращення умов праці працівників:

Е = , (3.3)

де Е - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків), тис.грн.

Е =

Отже, на кожну гривню здійснених витрат на поліпшення умов праці робітників підприємство отримає 0,65 грн. ефекту.

Розрахуємо зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягу заготівлі внаслідок поліпшення умов праці робітників.

Збільшення обсягу заготівлі лісопродукції призведе до економії витрат за рахунок зниження умовно – постійних витрат на одиницю продукції (1м деревини).

Врахувавши можливе збільшення обсягу виробництва внаслідок зростання продуктивності праці робітників через поліпшення умов праці, визначимо новий обсяг:

О = О + ΔО, (3.4)

О = (тис.м )

Собівартість заготівлі лісопродукції становила 22306,9 тис.грн.

При цьому собівартість 1м дорівнює:

С (тис.грн.)

Повна собівартість продукції включає в себе умовно – постійні та умовно – змінні витрати, тобто:

С = УПВ +УЗВ, (3.5)

де УПВ – умовно – постійні витрати, величина яких не залежить від обсягу виробництва, тис.грн.;

УЗВ – умовно – змінні витрати, величина яких змінюється зі зміною обсягу виробництва, тис.грн.

Величина умовно – постійних витрат підприємства становить 6692,07 тис.грн., а умовно – змінних - 15614,83 тис.грн.

Умовно – змінні витрати на одиницю продукції становлять:

УЗВ (грн./м )

Тоді, загальна величина умовно – постійних витрат на новий обсяг дорівнює:

УЗВ (тис.грн.)

Повна собівартість становитиме:

С (тис.грн.)

Розділивши загальну собівартість на обсяг лісопродукції визначимо собівартість одиниці:

С (грн./м )

Таким чином матимемо економію в розрахунку на 1 м :

ΔС (тис.грн.)