
- •Методика викладання української мови як науки
- •Мета,особливості і структура курсу методики мови
- •Методологічні основи методики викладання рідної мови
- •4. Взаємозв’язок методики навчання української мови з іншими науками.
- •5.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •6. Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •8. Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •9. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •11. Добукварния період
- •12. Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •13. Етапи букварного періоду
- •14. Будова і навчальні вимоги шкільної програми, розділ «Навчання грамоти».
- •16. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
- •17. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •18.Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
- •19. Основні прийоми формування в учнів графічних навичок
- •20 Методи вивчення мови
- •21. Б)Система роботи над прикметником у 1-4 класах
- •21 В)Вивчення займенника
- •22. Морфологічний розбір
- •25. Використання наочності на уроках
- •26. Методика роботи над елементами синтаксису і пунктуації.
- •33 Структура уроку, типи
14. Будова і навчальні вимоги шкільної програми, розділ «Навчання грамоти».
Основний метод навчання грамоти – аналітико-синтетичний («від звука до букви»): спочатку учні повинні навчатись виконувати різні аналітико-синтетичні дії зі звуками мовлення, що є базовим умінням для формування навички читання і письма. +… Метод цілих слів: сприймання графічного образу багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду. У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднань, плавне письмо складів, слів, написання невеликих речень у темпі), дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватися під час письма. Програма не передбачає обов’язкового навчання першокласників безвідривного письма, окрім випадків ми, пе, де поєднання букв є природнім, і не потребують повторного проведення по одній і тій самій лінії чи руху руки у зворотному напрямку по цій самій лінії – ол, по.
За наявності в класі дітей-лівшів, учитель має коригувати методику навчання таких учнів, не наполягаючи на переучуванні їх на письмо правою рукою.
Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження в школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати. В добукварний і букварний періоди навчання грамоти учні за допомогою вчителя вчаться сприймати текст на слух (аудіювання). Далі – вони самостійно прочитують знайомі склади, слова, слова на обкладинці книжки, в кінці букварного та післябуварного періоди – до самостійне читання. Засвоюють у 1 класі найпростішу структуру дитячої конижки, основні правила гігієни читання і розглядання книжки, накопичують досвід спілкування на основі прочитаного. Книжні вимоги. Демонстрація їх різноманітності та уміщення.
16. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
Уже в період навчання грамотивиконувані учнями графічні вправи, пов’язані з засвоєннямконфігурації рукописної літери, маютьбути спрямовані і на досягнення більш перспективної мети — формування у школярів орфографічне правильного письма. А тому загальна структура уроку письма, на якому вивчається нова буква, як і уроку читання, підпорядковується найважливішому принципові навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом — «від звука до букви».
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [с], [с'],позначення їх буквою «ес», тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти — від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:
І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
1. Виділення звуків [с], [с']із скоромовки, наприклад:
Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляційними особливостями
Віднесення виділених звуків до приголосних; зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння; позначення їх фішками (—, =).
Вправи на впізнавання звуків [с], [с']у заданих учителем словах (лось, ліс, лисиця, смола, береза (!), роса, сім, вісім, зірки (!), місяць, сонце).
Самостійний добір учнями слів із звуками [с], [с']в різних позиціях.
Аналітичні і синтетичні вправи із звуками [с], [с']та з голосними (на утворення та аналіз складів-злиттІв).
II. Ознайомлення з буквою «ес».
1. Вчитель повідомляє, що звуки [с], [с']позначаються на письмі буквою «ес», показує малу і велику літери.
Зіставлення малої і великої літер с, С (за формою однакові, а за розміром різні).
Ознайомлення з місцем букви с у касі розрізної азбуки.
III. Вправи з читання.
1. Читання таблиці складів з буквою с (променевидної чи лінійної):
2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичнІй формі;
3. Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці).
сани ліси лісова носили син ліс лісові носив
4. Читання колонки слів за букварем.
IV. Ознайомлення з текстом,
Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.
Читання тексту вчителем.
Колективне читання-аналіз речень, побудованих із слів і предметних малюнків.
V. Підсумок уроку. Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі позначаються звуки [с], [с']. Вчилися читати склади і слова з буквою с.