
- •Методика викладання української мови як науки
- •Мета,особливості і структура курсу методики мови
- •Методологічні основи методики викладання рідної мови
- •4. Взаємозв’язок методики навчання української мови з іншими науками.
- •5.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •6. Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •8. Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •9. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •11. Добукварния період
- •12. Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •13. Етапи букварного періоду
- •14. Будова і навчальні вимоги шкільної програми, розділ «Навчання грамоти».
- •16. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
- •17. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •18.Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
- •19. Основні прийоми формування в учнів графічних навичок
- •20 Методи вивчення мови
- •21. Б)Система роботи над прикметником у 1-4 класах
- •21 В)Вивчення займенника
- •22. Морфологічний розбір
- •25. Використання наочності на уроках
- •26. Методика роботи над елементами синтаксису і пунктуації.
- •33 Структура уроку, типи
11. Добукварния період
У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які носять підготовчий характер.
Формування загальнонавчальних умінь і навичок Протягом першого місяця навчання, який відповідає добукварномуперіодові, у шестирічних першокласників необхідно вироблятинайважливіші уміння й навички загально навчального характеру. Це передусім такі організаційні та загальномовленнєві уміння й навички: а) зосереджено слухати вчителя і однокласників; б) відповідати на запитання педагога; в) вчасно і правильно виконувати його завдання і розпорядження, висловлені не тільки в індивідуальному звертанні, а й ті, що мають фронтальний характер — спрямовані до всіх учнів класу; г) дотримуватись правильної постави за партою під час виконання різних робіт, особливо під час письма; д) уміння відібрати навчальне приладдя до уроку, розкласти його в належному порядку; е) тримати правильно ручку, олівець і зошит під час письма; є) дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових завдань.
У цей період учитель підтримує і розвиває у дітей інтерес до шкільного навчання.
Розвиток мовлення
Розвиток мовлення у добукварнийперіод удосконаленнязвуковимови, збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу дітей, удосконалення граматичної будови усного мовлення, роботу над культурою мовлення і спілкування.
У цей період словниковий запас першокласників активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими.
Розвиток умінь здійснення мовного аналізу
Діти мають навчитися аналізувати речення, які складаються з одного, двох, трьох і чотирьох слів. Графічні моделі речень, сприйнятих на слух або побудованих учнями самостійно за малюнками, мовленнєвою ситуацією, у відповідь на запитання вчителя та ін., мають такий вигляді
| . Осінь.
| ______ ______ . Пожовтіли дерева.
|____ ____ ____ . Перестали співати пташки.
|___ ___ ___ ___ . Тварини готуються до зими.
Зворотною формою цієї роботи є добір (складання) учнями речень, які б за кількістю слів відповідали поданиммоделям.
Підготовка руки дитини до письма
Особливим завданням добукварного періоду навчання грамоти, наяке відводяться спеціальні уроки, є підготовка руки дитини до письма.
Велику увагу в цей період учитель має приділити вихованню звички правильно сидіти під час письма, умінню знаходити на парті положення для рук, розташувати зошит, тримати ручку чи олівець.
Учитель детально знайомить дітей з будовою зошита, його розліновкою, призначенням полів.
У зошиті з друкованою основою дітям пропонується обводити трафарети, виконувати вправи на штрихування та зафарбовування контурних малюнків, що сприяє зміцненню м'язів пальців і кисті.
Завершуючи добукварний період навчання грамоти учні набувають таких знань і вмінь:
правильно вимовляти всі звуки сучасної української літературної мови;
розрізняти на слух і за способом артикулювання голосні і приголосні звуки; знати, що в українській мові є 6 голосних звуків, і вміти назвати їх;
розрізняти на слух і за артикуляцією тверді й м'які приголосні; правильно їх вимовляти — коротко, без призвуків голосних;
утворювати злиття будь-якого твердого чи м'якого приголосного з голосними звуками (та, то, ту, ти, те; т'а, т'у, т'і, т'о, т'е);
ділити слова на склади і у дво- й трискладових визначати наголошений склад;
називати послідовно в слові звуки (слова з 2, 3, 4 і 5 звуків) та, користуючись умовними позначеннями (фішками), будувати звуко-складові схеми таких слів.