
- •Методика викладання української мови як науки
- •Мета,особливості і структура курсу методики мови
- •Методологічні основи методики викладання рідної мови
- •4. Взаємозв’язок методики навчання української мови з іншими науками.
- •5.Психолого-педагогічні основи початкового навчання рідної мови
- •6. Принципи, часткові методи і прийоми методики викладання рідної мови
- •8. Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •9. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •11. Добукварния період
- •12. Особливості структури і методики уроків добукварного періоду
- •13. Етапи букварного періоду
- •14. Будова і навчальні вимоги шкільної програми, розділ «Навчання грамоти».
- •16. Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
- •17. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
- •18.Організаційні й гігієнічні умови навчання письма
- •19. Основні прийоми формування в учнів графічних навичок
- •20 Методи вивчення мови
- •21. Б)Система роботи над прикметником у 1-4 класах
- •21 В)Вивчення займенника
- •22. Морфологічний розбір
- •25. Використання наочності на уроках
- •26. Методика роботи над елементами синтаксису і пунктуації.
- •33 Структура уроку, типи
22. Морфологічний розбір
Суть морфологічного розбору полягає у визначенні, якою частиною мови є аналізоване слово, в яких граматичних формахвоновжите.
Морфологічний розбір буває частковим і повним. Частковий розбір передбачає визначення якоїсь однієї чи кількох відомих учням ознак. Наприклад, учні визначають тільки відмінок іменника, рід і відмінок прикметника і под. Повний розбір має на меті виділення усіх відомих учням ознак певної частини мови.Повний морфологічний розбір здійснюється в певному порядку.
У 3 класі:
Іменник. 1. Частина мови. 2.1. Початкова форма (називний відмінок однини) – у 4 класі.2. Назва власна чи загальна.3. Назва істоти чи неістоти. 4. Питання, на яке відповідає.5. Рід. 6. Число. 7. Яким членом речення є?
Прикметник. 1. Частина мови. 2. 1. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду, однина) – у 4 класі.2. З яким іменником зв'язаний? 3. На яке питання відповідає? 4. Рід. 5.1. Відмінок – у 4 класі. 5. Число.6. Яким членом речення є?
Дієслово. 1. Частина мови. 2. Початкова форма. 3. На яке питання відповідає? 4. З якими словами в реченні зв'язане? 5.1. Дієвідміна – у 4 класі. 5. Час. 6. Число. 7. Рід (для дієслів минулого часу). 8. Яким членом речення є?
Займенник. 1. Частина мови. 2. Початкова форма (навивний відмінок). 3. На яке питання відповідає? 4. Особа. 5. Число. 6. Відмінок. 7. Рід (для займенників 3-ї особи однини).
Звичайно, повний морфологічний розбір учні можуть здійснювати тільки після того, як засвоїли всі граматичні ознаки частини мови. Частковим розбором учитель користується щодня в процесі розв'язання різних дидактичних завдань: осмислення нових знань, закріплення чи удосконалення їх. Частковий розбір полягає у визначенні окремих форм слова — відмінка, числа, роду та ін.
Морфологічний розбір може бути усним і письмовим. При усному розборі, наприклад, іменників у реченні У цілім світі країни кращої нема (І. Нехода) хід міркування учнів відбувається так: країни, початкова форма — країна. Це іменник, тому що відповідає на питання щ о? Загальна назва, тому що таку назву можуть мати кілька предметів. Назва неістоти, тому що відповідає на питання щ о? Рід жіночий, тому що можна підставити слова вона або моя. відмінок родовий, тому що в реченні відповідає на питання чого? Число однина, тому що названо один предмет, а не багато. У реченні виступає другорядним членом.
Письмовий розбір супроводжується підкресленням частини мови і скороченим позначенням відповідних форм над словом.
24 Вправи як метод,що забезпечує глибоке осмислення мовних знань,орфографії розвиток УН Під час вивчення граматики учні виконують вправи, які забезпечують глибше осмислення мовних знань, формують уміння і навички використання різних частин мови для утворення словосполучень і речень. Тобто словоформи є будівельним матеріалом для побудови основної комунікативної одиниці – речення. Зрозуміло, що у нерозривній єдності перебувають морфологія-синтаксис з орфографією-пунктуацією. Тому вправи з граматики часто носять комплексний характер. Важливо, щоб усі вправи виконувались не механічно, а були результатом свідомого врахування особливостей граматичного ладу мовлення, граматичних значень слова, особливостей поєднання слів у синтаксичній одиниці – словосполучення і речення.
Продуманий добір мовного матеріалу для таких вправ дозволяє формувати в учнів орфографічну грамотність, збагачувати їх словниковий запас, удосконалювати граматичну структуру мовлення, виробляти пунктуаційні навички.
Лексичні вправи, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. Вправи на спостереження виконуються учнями перед вивченням певного правила і використовуються в будь-яких розділах.Вправи на закріплення використовуються після вивчення певного матеріалу і можуть використовуватися в будь-якій формі: усні, письмові, самостійні, творчі, цікаві та ін.