1.2. Огляд законодавчих актів та нормативно-інструктивних документів з бухгалтерського обліку видатків загального та спеціального фондів

Організування діяльності організацій бюджетної сфери досить детально регламентовано низкою законодавчо-нормативних актів, затверджених Верховною Радою України, Президентом України, Міністерством фінансів України та Головним управління Державного казначейства України. Нижче опишемо основні з них, дотримуючись чіткої ієрархії – від Законів України і до наказів Державного казначейства України.

Оскільки видатки загального та спеціального фондів є фактично основною функціональною ділянкою ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах, то ведення їх обліку регламентується низкою законодавчо-нормативних документів, що визначають і регулюють діяльність усієї установи.

Основними законодавчо-нормативним актом для бюджетних установ є Бюджетний кодекс України від 08.07.2010р. № 2456-VІ (з останніми змінами і доповненнями від 06.10.2011р.) [6], яким визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах , в першу чергу, регламентується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [34].

Стосовно видатків загального та спеціального фондів, то насамперед порядок здійснення видатків у бюджетній установі регулюється Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000р. № 1490-ІІІ [38]. Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Основним плановим документом, де знайшли своє відображення видатки бюджетної установи є кошторис. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2002р. № 228 [33], якою встановлено структуру, порядок розгляду та формування і подання кошторисів. Сам кошторис має такі складові частини:

− загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

− спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх створення та напрямів використання, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 17.05.2002 р. № 659, який підготовлено виходячи з необхідності забезпечення належного складання державного та місцевих бюджетів, їх виконання і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу України в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок державного бюджету, до доходів місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 цього Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України № 114 від 10.12.1999р. [28]. Вимоги Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ є обов'язковими для всіх установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів. Відповідно до плану рахунків для обліку видатків у бюджетній установі застосовуються рахунки класу 8.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Головним управлінням Державного казначейства України, у разі потреби, мають право давати вказівки про порядок застосування положень з бухгалтерського обліку в установах своєї системи з урахуванням специфіки їх діяльності.

Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена Наказом Державного казначейства України № 61 від 10.07.2000р. [18], що спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних субрахунках бухгалтерського обліку, установлених Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, що затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999р. № 114. Інструкція роз'яснює основні господарські операції бюджетних установ з надходження, збереження і використання основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, запасів, зобов'язань та інших операцій з розрахунків, надходження і витрачання бюджетних коштів установ відповідно до затверджених кошторисів. При проведенні бухгалтерських записів бюджетними установами застосовуються субрахунки (рахунки другого порядку), установлені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, виходячи із загальнодержавних та галузевих потреб управління, контролю, аналізу та звітності. Господарські операції установ можуть відображатися за допомогою додаткових субрахунків (рахунків третього, четвертого й ін. порядків), з обов'язковим збереженням номерів субрахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ (рахунків другого порядку). Відповідно інструкцією визначається кореспонденція рахунків по основних операціях з обліку видатків загального та спеціального фондів у бюджетних установах.

Кореспонденція субрахунків, що не наведена в цій Інструкції, визначається установою, виходячи з норм даної кореспонденції субрахунків та нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Порядок обслуговування державного бюджету за видатками, затверджений наказом Держказначейства України від 25.05.2004р. № 89 [30], регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування Державного бюджету України за видатками з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України.

Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136 [29]. Цей Порядок розроблено на виконання статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.

Інші законодавчо-нормативні акти, що регулюють облік видатків загального та спеціального фондів у бюджетних установах:

- Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68 [19];

- Форми карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання від затверджені наказом Державного казначейства України від 06.10.2000 р. № 100;

- Інструкція щодо обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. № 242 [17]. Ця Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами та інших активів.

Таким чином, облік видатків загального та спеціального фонду у бюджетних установах тісно пов'язаний з усіма іншими ділянками обліку та регламентується рядом законодавчо-нормативних документів.