
- •1.2.2. Міжнародні та технічні документи (екологічна експертиза)
- •1.3. Теоретичні основи екологічної експертизи
- •1.3.2. Завдання та принципи екологічної експертизи
- •Питання для самоперевірки до модуля 1
- •Модуль 2. Організація проведення екологічної експертизи в Україні
- •1.4. Порядок організації і процедура проведення екологічної експертизи
- •1.4.1. Загальні вимоги до змісту документів і матеріалів, що подаються на екологічну експертизу
- •1.4.2. Організація проведення державної екологічної експертизи
- •С хема 1.1. Порядок проведення екологічної експертизи (eе) (якщо потрібна дее)
- •1.4.3. Порядок роботи експертної комісії
- •1.4.4. Оформлення висновку державної екологічної експертизи
- •1.4.5. Звітність з питань організації і проведення державної екологічної експертизи
- •1.4.6. Повторна державна екологічна експертиза
- •1.5. Екологічні вимоги, що враховуються при проведенні екологічної експертизи та овнс
- •1.6. Інші види та типи екологічної експертизи
- •1.6.1. Інші види екологічної експертизи
- •1.6.2. Експертиза екологічних ситуацій на певних територіях
- •1.6.3. Екологічна експертиза діючих об’єктів та комплексів
- •1.6.4. Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології
- •1.6.5. Екологічна експертиза нових матеріалів та речовин
- •Питання для самоперевірки до модуля 2
- •Теми рефератів
- •2.1.1. Порядок виконання та підготовки матеріалів овнс
- •2.2. Структура овнс і метод організації матеріалу
- •2.3 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •Питання для самоперевірки до модуля 3
- •3.1.1. Об’єкти та суб’єкти екологічної оцінки
- •3.2. Еколо-аудиторська діяльність
- •3.3. Види екологічного аудиту
- •3.3.1. Екологічний аудит виробничих об’єктів
- •3.3.2.Екологічний аудит територій
- •3.3.3. Екологічний консалтинг
- •3.4. Права і обов’язки екоаудиторів і еколого-аудиторських організацій та замовників екологічного аудиту
- •3.5. Обов’язкове проведення екологічного аудиту
- •3.5.1. Екологічна заява
- •3.5.2. Реєстрація промислових ділянок
- •3.6. Управління в сфері екологічного аудиту
- •3.7. Порядок проведення екологічного аудиту
- •3.7.1. Еколого-аудиторський звіт
- •3.7.2. Аудиторський висновок
- •Питання для самоперевірки модуля 4
- •Теми рефератів
- •Словник екологічних термінів
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Екологічна експертиза в Україні
- •Стаття 6. Основні принципи екологічної експертизи
- •Стаття 7. Об’єкти екологічної експертизи
- •Стаття 8. Загальні вимоги щодо проведення екологічної експертизи
- •Стаття 9. Суб’єкти екологічної експертизи
- •Стаття 10. Гласність екологічної експертизи
- •Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
- •Розділ II форми екологічної експертизи Стаття 12. Форми екологічної експертизи
- •Стаття 13. Державна екологічна експертиза
- •Стаття 14. Об’єкти державної екологічної експертизи
- •Стаття 15. Спеціальні вимоги до документації на об’єкти державної екологічної експертизи
- •Стаття 16. Громадська екологічна експертиза
- •Стаття 21. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі екологічної експертизи
- •Стаття 22. Компетенція Уряду Автономної Республіки Крим у галузі екологічної експертизи
- •Стаття 23. Компетенція місцевих Рад у галузі екологічної експертизи
- •Стаття 24. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі екологічної експертизи
- •Стаття 25. Компетенція статутних органів об’єднань громадян та інших громадських формувань у галузі екологічної експертизи
- •Стаття 26. Експертні та консультативні ради екологічної експертизи
- •Стаття 29. Обов’язки експерта екологічної експертизи
- •Стаття 30. Гарантії незалежності експерта екологічної експертизи
- •Розділ V права та обов’язки замовників екологічної експертизи Стаття 31. Права замовників екологічної експертизи
- •Стаття 32. Обов’язки замовників екологічної експертизи
- •Розділ VI порядок проведення екологічної експертизи Стаття 33. Процедура проведення екологічної експертизи
- •Стаття 34. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи
- •Стаття 35. Заява про екологічні наслідки діяльності
- •Стаття 36. Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище
- •Стаття 37. Шляхи проведення державної екологічної експертизи
- •Стаття 38. Строки проведення державної екологічної експертизи
- •Стаття 39. Висновки державної екологічної експертизи
- •Стаття 40. Строк дії висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 41. Оголошення Заяви про проведення громадської екологічної експертизи
- •Стаття 42. Висновки громадської екологічної експертизи
- •Стаття 43. Зміст висновків екологічної експертизи
- •Стаття 44. Оскарження висновків державної екологічної експертизи
- •Стаття 45. Визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними
- •Розділ IX міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи Стаття 51. Міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи
- •Завдання на розроблення матеріалів овнс
- •Перелік виробництв та технологічного устаткування, які підлягають до впровадження найкращих доступних технологій та методів керування
- •1. Енергетика
- •2. Виробництво та обробка металів
- •3. Промисловість по переробці мінеральної сировини .
- •4. Хімічна промисловість
- •5. Виробництво і обробка деревини
- •6. Сільське господарство і аквакультура.
- •8. Інші види діяльності
- •9. Управління відходами і стічними водами.
- •Позовна заява про визнання висновку державної екологічної експертизи № 105 від 10.08.03 р. Недійсним
- •Заява на державну екологічну експертизу
- •Інформація про отримання дозволу
- •Повідомлення про намір отримати дозвіл
- •Інформаційний запит
3.3.3. Екологічний консалтинг
Екологічний консалтинг - це надання консультаційних послуг аудиторами з питань екології, у які входить:
- передпроектне обстеження земельних ділянок, родовищ корисних копалин тощо з видачею висновку про існуючі та можливі екологічні проблеми території;
- екологічна оцінка існуючих (або тих, що проектуються) технологій;
- оцінка ефективності (необхідності і достатності) різноманітних природоохоронних заходів;
- допомога при здійсненні екологічної сертифікації виробничих об'єктів та територій;
- сприяння у підготовці екологічної заяви та реєстрації промислових ділянок;
- участь при підготовці угод про розподіл продукції, в яку входить оцінювання попередньої екологічної шкоди, вартості відтворення порушених об’єктів навколишнього природного середовища, витрат на усунення наднормативних негативних впливів на навколишнє природне середовище;
- сприяння у підготовці договорів екологічного страхування, розробленні планів превентивних заходів щодо зниження екологічних ризиків, оцінюванні шкоди від настання страхового випадку для підприємств у зв’язку з забрудненням навколишнього природного середовища;
- обґрунтування застосування природоохоронних заходів;
- розробка різноманітної еколого-інформаційної документації.
Екоаудиторські послуги у виді консультацій можуть даватися усно або письмово з оформленням довідки і інших офіційних документів.
3.4. Права і обов’язки екоаудиторів і еколого-аудиторських організацій та замовників екологічного аудиту
Екоаудитори і еколого-аудиторські організації України мають право:
1) самостійно визначати форми і методи екоаудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм та стандартів, умов договору з замовником, фахових знань і досвіду;
2) будь-які документи, відомості та матеріали, які стосуються об'єкта аудиту і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи відповідно предмету перевірки, зобовязані надати їх за вимогою екоаудитора (еколого-аудиторської організації). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;
3) одержувати необхідні пояснення в письмовій або усній формі від замовника і об’єкту аудиту;
4) порушувати питання про відхилення поданих на екологічний аудит матеріалів, що не відповідають вимогам природоохоронного законодавства (екологічним стандартам, нормативам) і урахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт або виділення додаткових коштів;
5) вносити пропозиції про залучення на договірних засадах до участі в проведенні екологічного аудиту технічних експертів, висококваліфікованих спеціалістів, науковців, створенні належної матеріально-технічної і інформаційної бази.
Екоаудитори і еколого-аудиторські організації зобов’язані:
1) належним чином надавати екоаудиторські послуги, перевіряти стан обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту та відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам;
2) обмежувати свою діяльність наданням екоаудиторських послуг і інших видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання екоаудиторських послуг у формі консультацій, перевірок або експертиз, і не перевищувати визначених договором зобов’язань;
3) підтверджувати випадки, коли досягнення цілей аудиту стає неможливим і повідомлю вати замовнику та об’єкту аудиту про причини цього;
4) негайно повідомляти замовника (об’єкт) аудиту про дані аудиту, які свідчать про істотні невідповідності;
5) додержуватися встановлених угодою термінів і порядку здійснення екологічного аудиту, норм і вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
6) забезпечувати всебічне, комплексне, об’єктивне, якісне й ефективне проведення екологічного аудиту;
7) своєчасно готувати обґрунтовані і об'єктивні висновки;
8) не розголошувати інформацію, отриману при проведенні екоаудиту і виконанні інших аудиторських послуг, що з’являється предметом комерційної таємниці, і не використовувати її у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
9) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до діючих законодавчих актів України;
10) заявляти самовідвід при наявності особистої зацікавленості у результатах екоаудиту конкретного об’єкту екологічного аудиту.
Забороняється проведення екологічного аудиту:
1) екоаудитором, якій має прямі родинні відношення з (власником) керівництвом суб’єкта господарювання, що перевіряється;
2) екоаудитором, якій має особисті майнові інтереси відносно суб’єкта господарювання що перевіряється;
3) екоаудитором - членом керівництва, засновником або власником суб’єкт господарювання що перевіряється;
4) екоаудитором, якщо він не володіє державною чи російською мовами в обсязі, необхідному для професійного виконання своїх обовязків. Ця вимога знімається, якщо екоаудитор для проведення аудиту користується послугами професійного перекладача.
Замовники екологічного аудиту мають право:
1) вільно обирати виконавців екологічного аудиту;
2) надавати екоаудиторам письмові або усні пояснення, зауваження, пропозиції у відношенні об’єктів екологічного аудиту або по окремих рішеннях і обґрунтуваннях;
3) знайомитися з висновками екологічного аудиту;
4) порушувати клопотання про проведення додаткового екологічного аудиту;
5) одержувати інформацію про хід проведення екологічного аудиту;
6) вільно розпоряджатися звітом екологічного аудиту для своїх потреб;
7) здійснювати інші функції в сфері екологічного аудиту в порядку, встановленому законодавством.
Замовники екологічного аудиту зобов’язані:
1) забезпечувати проведення екологічного аудиту відповідно до умов укладених договорів та інших документів, що регламентують еколого-аудиторську діяльність;
2) сприяти аудиторам з питань екології в об’єктивному і комплексному розгляді об'єктів екологічного аудиту і їх всесторонньо обґрунтованій оцінці;
3) надавати аудиторам з питань екології можливість вільного доступу до будь-якої інформації, необхідної для проведення екологічного аудиту, а також надавати необхідні додаткові данні і матеріали;
4) своєчасно вносити в документацію стосовно об’єкту екологічного аудиту необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків;
5) оплачувати виконані еколого-експертні роботи відповідно до договорів;
6) виконувати вимоги висновків екологічного аудиту;
7) вирішувати інші питання відповідно до законодавства України.