1.6.4. Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології

Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології здійснюється шляхом експертної оцінки матеріалів (проектів) їх створення й практичного впровадження на нових і діючих підприємствах (під документацією з впровадження нової техніки і технологій слід розуміти в основному проекти будівництва дослідно-промислових (експериментальних) установок, цехів, виробництв, дільниць, ліній і таке інше, а також матеріали, що за своїм змістом і призначенням можуть бути прирівняні до вказаних проектів).

Документація з впровадження нової техніки і технологій підлягає обов’язковій державній екологічній експертизі лише в тому випадку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В усіх інших випадках рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймається в кожному конкретному випадку екологічно-експертними підрозділами органів Мінекобезпеки України.

В процесі експертизи обов’язково оцінюються тільки показники, що стосуються забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення і раціональності використання природних ресурсів, всі інші – економічні, технічні тощо - до уваги можуть не братися.

При проведенні подібної експертизи завдання щодо підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи доцільно давати, за домовленістю, місцевим проектним і проектно-конструкторським організаціям, а також вищим учбовим закладам (чи окремим групам їх спеціалістів) відповідно розробки профілю.

Екологічна експертиза документації з впровадження нової техніки і технології у видах діяльності та на об’єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, здійснюється у дві стадії.

Документація оцінюється попередньо на рівні місцевих органів Мінекобезпеки України, на території підвідомчій, де передбачається первинне впровадження нової технології чи техніки, де проходить остаточна експертиза на рівні Управління державної екологічної експертизи Мінекобезпеки.

В усіх інших випадках - в одну стадію, на рівні екологічно-експертних підрозділів місцевих органів Мінекобезпеки України.

1.6.5. Екологічна експертиза нових матеріалів та речовин

Така експертиза може здійснюватися як за документацією на створення нових матеріалів і речовин, так і безпосередньо за їх зразками. Екологічній експертизі підлягають нові матеріали і речовини, що розроблені для використання в екологічно небезпечних видах діяльності, згідно з переліком, чи мають до них відношення.

Проведення екологічної експертизи нових матеріалів і речовин повинно доручатися місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (на території областей яких передбачається первинне застосування цих матеріалів і речовин) і тим науковим, науково-дослідним та іншим організаціям і установам, які мають необхідні для цього матеріально-технічні можливості, лабораторне і дослідницьке устаткування і обладнання.

Здійснення екологічної оцінки матеріалів реєстрації і результатів державних випробувань нових засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві, виконується з урахуванням висновків екологічної експертної групи, що створена Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і розглядає матеріали за пропозиціями Державної міжвідомчої комісії України в справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин і добрив (Укрдержхімкомісії).

Екологічна оцінка нових матеріалів і речовин повинна полягати у виявленні характеру їх впливу на довкілля в процесі практичного використання і застосування, встановленні інтенсивності негативних проявів і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також встановлені доцільності припустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин.

При екологічній експертизі нових матеріалів і речовин обов’язково повинна враховуватися можливість та повнота їх утилізації чи екологічно-безпечного захоронення після закінчення розрахункового строку використання.