Висновки за рoзділом 2

Опрацьовуючи шкільну методичну літературу з екологічної тематики було визначено, що вчителями в недостатньому обсязі розкриваються природничі поняття та завдання, які ставляться перед екологічною освітою молодших школярів в Україні.

Ми дійшли висновку, що в учнів молодшого шкільного віку екологічне навчання й виховання необхідно розпочинати в дошкільних установах, повсякденно здійснювати таку роботу в сім’ї, потім в школі. Для успішного формування екологічної вихованості учнів потрібна цілеспрямована робота вчителя, яка спрямована на виховання основних рис характеру особистості у спілкуванні з природою.

Необхідність упровадження екологічного виховання в шкільну практику, інтегрування природознавства з іншими предметами в навчально-виховному процесі, донесення до учнів загальних і фундаментальних законів природи, розвиток самостійної відповідальності за стан довкілля, залучення учнів до природоохоронної діяльності та формування бази їхнього світогляду.

Важко виявити, що є важливішим в екологічній освіті – практична діяльність, безпосереднє спілкування з природою чи широка словесна інформація про неї в поєднанні з іншими засобами впливу. Для розуміння учнями значення екологічного впливу на людей, спочатку все ж таки необхідно звернути їхню увагу на екологічні повідомлення.Уже шестиліток потрібно залучити до суспільно-корисної природоохоронної праці. Ми визначили, що формувати в учнів молодшого шкільного віку екологічні переконання та екологічну любов не лише можна, але й потрібно.

Для того щоб педагог мав змогу донести до учнів сутьність екологічного виховання, йому необхідно не лише розповісти зміст, а й зацікавити їх, поставивши для цього мету, розробивши завдання, і знайшовши найоптимальніші та найцікавіші засоби донесення до школярів необхідності екологічних знань.

У структурі екологічного виховання молодших школярів не розкрито зміст основних положень екологічного виховання, основні принципи екологічної освіти, якими користуються учителі в сучасній загальноосвітній школі для виховання молодших школярів.

Ми виявили, що найбільш ефективними в донесенні до школярів екологічної свідомості є бесіда, наприклад у природоохоронній діяльності, інтерв'ю, гра.

Також ми визначили основні методи екологічного виховання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного навчання, частково-пошуковий, дослідницький. Наприклад, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище й народні традиції, формувати відповідне ставлення до природи (розповідь, опис, пояснення); за допомогою друкованого слова (підручник, додаткова література); наочних посібників (картин, схем, малюнків, натуральних природних об'єктів, матеріалів тощо); практичного показу способів діяльності в природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд з тваринами у кутку живої природи, самостійне насадження молодих дерев або квітів). При такій діяльності учні молодшого шкільного віку не лише слухають, читають, спостерігають, зіставляють нову інформацію про природні об'єкти з раніше засвоєною, запам'ятовують, а й роблять власні висновки, аналізуючи отриману інформацію. Користуючись цим методом, учитель доводить до відома учнів зміст, суть і значення екологічного виховання.

Провівши вичерпний аналіз шкільної освіти в молодших класах з екологічного виховання школярів, ми навели опис основних методів екологічного виховання та приклади їх застосування.

Після проведення узагальнення, ми дійшли висновку про те, що найкращим і наймогутнішим фактором екологічного виховання у молодших школярів є інтегровані уроки, зокрема з математики та природознавства. Будь-яке досягненя необхідних результатів у формуванні екологічного виховання учнів цілком залежить від майстерності й творчості вчителя, екологічна культура якого повинна бути яскравим прикладом для формування її в молодших школярах.