Відповідь до варіанту №4

Завдання №1. Частота змінного струму на більшості судів состав­ляет 50 Гц, а на деяких судах іноземної споруди - 60 Гц. Перехід на підвищену частоту дозволяє понизити масу і розміри СЕО. Так, при частоті 400 Гц сумарна маса і розміри всіх элемен­тов СЕЕС разом з приймачами електроенергії в 2-3 рази менше, ніж при частоті 50 Гц. Тому СЕЕС підвищеної частоти (400 Гц) використовують на судах, де массогабаритные показники є вирішальними, - це судна на підводних крилах і повітряній подушці. Підвищення частоти СЕЕС транспортних судів проблематично з ряду причин. Електричні машини, трансформатори і электромаг­нитные апарати при частоті 400 Гц в порівнянні з частотою 50 Гц створюють вищий рівень шуму і радіоперешкод, мають велику вартість і меншу надійність. Досвід експлуатації АД при частоті 400 Гц і з частотами обертання 6000 і 8000 об/мин показав, що упомя­нутые АД не можуть бути використані для великої групи суднових електроприводів з частими пусками (вантажних лебідок, кранів і ін.). Це пояснюється збільшенням часу розгону до номінальної часто­ты обертання і високою температурною напругою в АД при розгоні.

Завдання №2. Електричні мережі призначені для розподілу і передачі електроенергії й складаються з електророзподільних щитів і ліній електропередачі. Електричні мережі підрозділяють на силових, аварійних і приймачів. Силова електрична мережа призначена для распреде­ления електроенергії на ділянках від ГРЩ до приймачів або преобра­зователей електроенергії. Розрізняють наступних типів силових элект­рических мереж: фідер, магістральна і магістрально-фидерна. В разі використання мережі (мал. 1,а) фідера відповідальні і найбільш потужні приймачі Ш і П2 отримують живлення непосредствен­но від ГРЩ по окремих фідерах, а приймачі ПЗ-П8 - від электрорас­пределительных щитів (районного РРЩ1, відсічних ОРЩ1-ОРЩЗ і групових ГрРЩ1-ГрРЩ2), сполучених з ГРЩ фідерами. При використанні магістральної мережі (мал. 1,б) приймачі електроенергії Ш-П6 отримують живлення від электрораспределитель­ных щитів РЩ1-РЩЗ або магістральних коробок МК1-МКЗ, присоеди­ненных паралельно до магістральних ліній МЛ1-МЛЗ. На сучасних судах застосовують мережу магистралъно-фидерную (мал. 1,в). У цій мережі приймачі П1 отримують живлення по фідерах, а приймачі П2-П5 - по магістральних лініях МЛ1 і МЛ2. Порівняємо властивості різних типів силових електричних мереж. Мережа фідера надійніша в порівнянні з магістральною, оскільки при пошкодженні будь-якого фідера позбавляється живлення окремий прием­ник або група приймачів, тоді як при пошкодженні магист­ральной лінії припиняється живлення всіх приймачів або частини їх (залежно від місця пошкодження лінії). В той же час мережа фідера має збільшену масу в порівнянні з магістральною. Її застосовують для живлення окремих відповідальних приймачів або груп прием­ников (наприклад, рульового і якірного пристроїв, електромеханізмів СЕУ). Магістральну мережу використовують в основному для живлення неот­ветственных приймачів (наприклад, мережі освітлення). При цьому до однієї лінії електропередачі (магістралі) підключають світильники і розетки в декількох суміжних приміщеннях. Мережа магістрально- фідерна сполучає достоїнства і недоліки мереж фідера і магістральної. Вибір того або іншого типа силової мережі залежить від ряду чинників, серед яких найбільш істотними є призначення судна, потужність його електроенергетичної системи, а також кількість і розподіл приймачів електроенергії.