Відповідь до варіанту №20

Завдання №1.

Мал. 20.1. Приклад квантування безперервної величини: а — квантування по рівню б — квантування за часом

Цифровими називаються прилади електровимірювань, за допомогою яких вимірювана величина (сигнал) автоматично, без участі оператора, перетвориться в дискретну форму, а ре­зультат виміри представляється в цифровій формі, зручній для візуального відліку. Безперервний в часі і по величині сигнал можна раз­бить на кінцеве число значень, а всі проміжні значення округлити до найближчого цілого. В цьому випадку сигнал з непре­рывного (аналогового) перетворюється на переривчастий, званий дискретним по величині. Процес заміни значення вимірюваної величини x=f (t) (пунктирна крива на мал. 20.1,а) приближен­ным дискретним значенням називається квантуванням по рівню. Будь-які два найближчі дискретні значення отлича­ются на деяку величину Δx, звану квантом. Результат виміру значення величини через певні проміжки часу Δt називається дискретним (квантован­ным за часом (рис 20.1,6). Зменшуючи значення кванта дискретних сигналів, можна вимірювати безперервно изменяющую­ся величину з будь-якою точністю. При дискретній формі виміру значення вимірюваної вели­чины зручно передавати на великі відстані, непосредствен­но вводити для обробки в цифрові обчислювальні машини, просто і об'єктивно оцінювати за свідченнями відлікових уст­ройств або реєструвати у вигляді цифрових даних, придатних для наступної машинної обробки. Для перетворення вимірюваної величини з безперервної (аналоговою) в дискретну форму застосовуються спеціальні уст­ройства—преобразователи «аналог—цифровой код». Дискретна форма представлення вимірюваної величини використовується в раз­личных цифрових вимірювальних приладах Перетворення из­меряемой величини в дискретну цифрову форму принципи­ально відрізняє цифрові прилади від аналогових приладів з цифровим відліком, наприклад від лічильників електричної энер­гии. У лабораторних мостах, потенціометрах і дру­гих приладах порівняння також здійснюються дискретні из­мерения, оскільки вимірювана величина перетвориться операто­ром в певні положення ручок або штепселів декадних магазинів, і результат виміру виражається в цифровій фор­ме В цифрових приладах таке перетворення здійснюється автоматично Є дві системи цифрових приладів — электромехани­ческая і електронна. У приладах електромеханічної системи перемикання основної вимірювальної схеми здійснюються контактними пристроями, наприклад електромагнітними реле або кроковими шукачами У вимірювальній схемі приладів електронної системи використовуються безконтактні пристрої, виконані на електронних лампах або напівпровідникових приладах. За принципом дії розрізняють цифрові прилади з образцовой мірою напруги або опору (прилади з пораз­рядным урівноваженням, або кодоимпульсным преобразова­нием) і із зразковою мірою часу (з імпульсним для часу пре­образованием). Прилади із зразковою мірою напруги або опору можуть бути як електромеханічними, так і електронними, прилади із зразковою мірою часу — лише електронні.

Завдання №2. Комутаційна і захисна апаратура, встановлена на суднових ГРЩ, повинна володіти наступною основними качест­вами: простотою і міцністю конструкцій мінімальних мас і розмірів, підвищеною зносостійкістю, надійністю роботи при значних вологості і коливаннях температур, стабиль­ностью характеристик при вібрації і ударних навантаженнях, воз­можностью швидкої заміни змінних деталей. На ГРЩ і РЩ застосовують вимикачі автоматичні (ВА) воз­душные селективні (вибіркової дії) і настановні (ВАУ), які поєднують функції комутаційного і защит­ного апаратів. Вимикачі ВА, надійні, компактні, володіють высо­кой комутаційною здатністю, можливістю швидкого вос­становления живлення групи і окремих приймачів электроэнер­гии. Вимикачі ВА забезпечують досконаліший захист ділянок суднової мережі від КЗ і перевантажень, можуть довго працювати без відходу; унеможливлюють роботи асинхронних электро­двигателей на двох фазах (відключення одночасне трьох фаз). По конструктивного виконання вони безпечні для обслужива­ния і зручні для монтажу.

ВА класифікують по: а)-роду струму — змінного трифазного і однофазного, постоян­ного;

б)-типу розчіплювачів — електромагнітні і комбіновані (електромагнітний розчіплювач — для захисту від КЗ, комбиниро­ванный — від КЗ і перевантажень);

в)-способу використання — автоматичні і неавтоматичні; місцю приєднання зовнішніх провідників — з переднім, зад­ним і комбінованим приєднанням;

г)-способу включення і відключення — ручного включення і от­ключения, дистанційного відключення, дистанційного включення і відключення;

д)-защите від дії довкілля — захищеного і бризкоозахищеного виконання.

Основні характеристики ВА: установки на якийсь час і струмам спрацьовування електромагнітних і комбінованих разделите­лей; комутаційна здатність; зносостійкість; сопротив­ление і електрична міцність ізоляції; надійність роботи в суднових умовах. Захист генераторів постійного і змінного струму від зворотного струму і потужності здійснюється реле зворотного струму і зворотної мощ­ности. Для комутаційних і захисних апаратів встановлені опре­деления, що характеризують їх комутаційну і термічну спо­собности, робочий стан:

-комутаційна здатність — здатність апарату коммути­ровать електричні ланцюги за найбільш важких умов ра-•боты, що характеризується граничною комутаційною способ­ностью, критичною розривною здатністю і граничною спо­собностью включення;

-гранична комутаційна здатність — найбільше значе­ние струму, який апарат здатний відключати без пошкоджень я включати без приварювання контактів;

критична розривна здатність — найбільші значення постійного струму і ефективного змінного струму, які аппа­рат здатний відключити без недопустимого затягування дуги;

-термічна устойчивость-—тепловое дія струму в электро­аппаратах, визначуване як твір сили струму на якийсь час;

-значення спрацьовування і повернення — значення змінних ве­личин (напруги, струму і т. п.), при яких апарат срабаты­вает або відбувається його повернення;

-коефіцієнт повернення електромагнітного апарату — отноше­ние напруги (струмів) відпадання і втягування. Найбільше на­пряжение на затисках котушки апарату, при якому починається і повністю закінчується відпадання якоря електромагніту;

-напруга і струм втягування — найменша напруга і струм, при яких' починається і повністю закінчується втягування якоря електромагніту;

-струм відпадання — найбільший струм, при якому починається і повністю закінчується відпадання якоря електромагніту;

-уставка-—значение величини спрацьовування, на яку аппа­рат відрегульований;

власний час замикання — для електромагнітного аппа­рата із замикаючим головним контактом — час від моменту за­мыкания ланцюга втягуючої котушки до першого торкання контак­том апарату;

-власний час розмикання — для електромагнітного аппа­рата із замикаючим головним контактом — час від початку пре­кращения живлення втягуючої котушки до появи напряже­ния між рухливими і нерухомими контактами, обусловлен­ного їх розбіжністю; для автоматичного повітряного выключа­теля, що має механізм вільного розчіплення, - час від мо­мента замикання ланцюга відключаючої котушки (або моменту воз­никновения умов, що викликають спрацьовування механізму рас­цепления) до появи напруги між рухливими і не­подвижными контактами;

-комутаційні цикли — відключення струму (О), його включення (В), включення і відключення (ВО).