3.1.2Розміщення культури у сівозміні, попередники

Оптимальними попередниками є зернові колосові культури (переважно

озима пшениця) в ланках з чистими , зайнятими парами, зернобобовими, багаторічними травами; допускаються й інші: овес, однорічні трави, картопля, кукурудза на силос, на зерно. Не рекомендується розміщувати культуру після хрестоцвітих, соняшника, сорго, суданської трави (погіршення водного та поживного режимів), багаторічних бобових трав.

3.1.3Система обробітку ґрунту під культуру після різнихпопередників

Важливість системи обробітку ґрунту обумовлена біологічними особливостями буряків:

рослини буряків цукрових мають стрижневу кореневу систему і формують урожайну частину (коренеплід ) у ґрунті, витрачаючи при цьому велику кількість енергії;

цукрові буряки - це культура точного висіву, характеризується невеликими розмірами насіння, яке для проростання потребує до 170% вологи, крім того, доброго тепла і повітрозабезпеченості насіннєвого шару ґрунту.

Культура вимоглива не тільки до будови орного, але й підорного шару ґрунту. Ущільнений орний шар ґрунту, а також наявність плужної "підошви" обумовлюють рапатість коренеплоду, погіршують водний, повітряний режим ґрунту, що неминуче призводить до значного зниження урожайності.

Система обробітку ґрунту під цукрові буряки повинна вирішувати такі завдання:

1. Лущення на глибину 8-10 см лемішними знаряддями.

2. Повторне лущення в 1-2 сліди дисковими знаряддями на глибину 12-15 см.

Основний обробіток ґрунту.Виконується переважно шляхом оранки. Глибина оранки здебільшого становить 28-30 см. На ґрунтах з недостатньо розвинутим гумусовим горизонтом - на глибину 25 см. Не рекомендується орати глибше існуючого орного шару.

Передпосівний обробіток ґрунту.Значення передпосівного обробітку ґрунту:

• Розрихлити посівний шар до щільності 1-1,2 г/см³

• Створити дрібно грудкувату, структуровану будову посівного шару ґрунту завтовшки 3 см.

• Вирівняти поверхню поля

• Створити тверде насіннєве ложе, яке повинно з'єднуватися з капілярною вологою нижніх шарів ґрунту

• Знищити проростки бур'янів, які перебувають у фазі "білої нитки" або вже з'явилися на поверхні.

Підготовку ґрунту до сівби починають тоді ,коли він фізично стиглий, добре кришиться і розробляється.

3.1.4Система удобрення культури

На відміну від інших культур, цукрові буряки споживають значну кількість мінеральних елементів. З урожаєм коренеплодів 500 ц/га та відповідною кількістю листя з ґрунту виноситься:

• азоту - 250 кг;

• Р₂O₅ - 75 кг;

• К₂0 - 350 кг;

• Na₂0 - 70 кг;

• СаО - 75 кг;

• Мg0 - 75 кг;

• Крім зазначених макроелементів, для буряків цукрових велике значення мають мікроелементи, особливо В, Zn, Мn. Потреба в макро- та мікроелементах рослини покривають за рахунок ґрунтових запасів, органічних та мінеральних добрив.

• Органічні добрива.Під буряки цукрові бажано вносити напівперепрілий гній, який зберігався не менше 6-9 місяців,що сприяє його очищенню від бур’янів та покращенню санітарних показників. Можливе застосування гною під попередник, особливо в зоні недостатнього зволоження. Норма внесення підстилкового гною становить 40-60 т/га, напіврідкого - 80-120 т/га, рідкого -до 160 т/га.

• Мінеральні добрива.Норми мінеральних добрив встановлюють з урахуванням запланованої врожайності, вмісту їх в ґрунті та інших чинників.

• Основне удобрення.Оптимальним є внесення 80-90% запланованої кількості мінеральних добрив восени під основний обробіток ґрунту. В зоні достатнього зволоження доцільно 50% (а на легких ґрунтах - 80-100%) запланованої дози азоту вносити під передпосівну культивацйю та в підживлення. Для основного внесення придатні всі форми азотних, фосфорних, калійних добрив.

• Рядкове удобрення.Завжди дає високий ефект. За наявності технічних засобів у рядки під час сівби із запланованої кількості вносять N10Р 15-20К ю. Застосовують переважно складні добрива, зокрема нітроамофоску, інші, в яких елементи живлення перебувають в розчинній форми.

• Підживлення.Найефективніше підживлення азотом у зоні достатнього зволоження. За необхідності його застосовують і в зоні нестійкого зволоження. Залежно від потреби вносять до 70 кг/га. З метою запобігання погіршенню технологічних якостей коренеплодів виконують операцію якомога раніше: не пізніше 4-х пар листків.

За потреби застосовують позакореневе підживлення сечовиною (25-30 кг/га) або сечовиною в поєднанні з хлоридним калієм (25+20 кг/га) перед змиканням листя в міжряддях чи пізніше. У цей розчин за потреби додають мікроелементи, зокрема бор (0,5 кг/га), цинк (0,4 кг/га), магній (0,5 кг/га д.р.), а також цільові фунгіциди. Норма витрати робочого розчину при наземному обприскуванні - 300 л/га.