34. Модернізм у літературі і мистецтві.

Модернізм – термін, що позначає сукупність літературних напрямів та шкіл ХХст. , яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Новизна разом з анти традицією є визначальними рисами модернізму.

Модернізм затверджує перевагу форми над змістом.

Потік свідомості – один із основних художніх прийомів літературного модернізму. Він безпосередньо відтворює процес внутрішнього мовлення персонажа – Місіс Деллоуей В. Вульф, Стендаль, Достоєвський, укр.. Франко.

Іншим популярним художнім прийомом є монтаж, що прийшов з кінематографу. Він заснований на поєднанні різнорідних тем, фрагментів, образів. Монтаж тісно пов*язаний з прийомом внутрішнього монологу. Фантастика тісно пов*язана з реальністю в мистецтві модернізму – Ф.Кафка.

Нерідко модерністи руйнують традиційні конструктивні елементи твору. Їхнім творам може бракувати сюжету і композиції, художнього часу і простору, персонажів і дії.

Виник в Франції , потім у Європі – Молода Бельгія, молода Польща. Реалізм у творчості Бодлера, Рембо, Верлена, Метерлінка.

В укр. модернізмі почався із дискусії Вороного і молодомузівців ( Карманський, Пачовський, Луцький).

Основні напрями модернізму:

• Імпресіонізм;

• Символізм;

• Експресіонізм;

• Імажинізм;

• Футуризм;

• Акмеїзм;

• Дадаїзм;

• Сюрреалізм;

• Екзистенціалізм

В Україні:

Неоромантизм — О. Кобилянська,

Неореалізм – В.Винниченко,

Імпрес. символізм – М. Вороний.

35. Основні системи віршування

Система віршування – система організації поетичної мови, в основі яких закладене закономірне повторення певних мовних елементів. За способом творення ритму вірша розрізняють 4 основні С.В. В сучасній українській поезії переважає силабо-тонічна система.

Метричне віршування — С.В, характерна для мов. У яких є короткі і довгі голосні. (арабська).

Силабо-тонічне В. – С.В. , характерна для мов у яких немає істотної різниці між наголошеними і ненаголошеними голосними, а слова мають постійний наголос (французька, польська, чеська), хр-ні ознаки : ритм утворений повторенням складів(перехресне, парне, жіноча рима, цезура в середині рядка). Сил. Віршем писали: Яворський, Кониський , Сковорода.

Тонічне В – С.В, у якій ритмоутвор. елементом є тонічний наголос, ритм утворюється повторенням слів.

Силабо-тонічне В. – СВ, характерна для мов, які мають чіткі граматичні наголоси(укр., рос, нім, англ..). Ритм у рядку утворюється повторюванням стоп з однаковою кількістю наголошених і ненаголошених складів. Стопи бувають 2 і3 складові: ямб, хорей; дактиль, амфібрахій, анапест, є поява пірихіїв – над системних наголосів.(Шевченко, Українка, Франко, Тичина, Рильський).

Верлібр — неримований, нерівноскладовий віршорядок. Одна з форм сучасної поезії.

36. Основні творчі принципи романтизму

• Романтики виступили проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень.

• Справжнім здобутком романтизму є те, що він проголосив абсолютну свободу творчості.

• Метою поезії є істина.

• Романтики виступали проти класицистичного культу розуму, основна увага приділялася не раціональному, а почуттєвому, не зовнішньому, а внутрішньому, суб’єктивному.

• Прагнуть розкрити й відтворити внутрішній світ людини.

• Надавали уваги єдності почуттів і розуму, емоцій та ідей.

• Часто вдаються до смішного, гумористичного, чудернацького.

• Гарячий інтерес до фольклору

• Взаємодія поезії і музики.