25. Мета і завдання, джерела, нормативна база аудиту виробничих запасів.

Мета – підтвердити законність господарських операцій щодо запасів та правильність відображення їх в обліку.

Завдання:

• перев., чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обл запасів в обліковій політиці під-ва та встановити на скільки вибір суб’єкта господарювання є оптимальним;

• встан, чи дотримується під-во прийнятих методів оцінки та обл запасів;

• перевірити та оцінити стан внутрішнього контролю та систему обліку виробничих запасів;

• перев, чи здійснюється контроль за збереженням виробничих запасів у місцях їх збереження та на всіх етапах їх руху;

• встановити чи здійснюється контролю за використанням виробничих запасів у виробництві;

• встановити чи своєчасно виявляються лишки виробничих запасів, непотрібні для підприємства з метою їх реалізації чи обміну;

• перевірити чи правильно та своєчасно здійснюється документальне відображення операцій і чи забезпечується достовірною інформацією користувачів;

• чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції з виробничими запасами відображуються в б/о та фін звітності;

• чи немає на під-ві протизаконних дій, пов’язаних із рухом виробничих запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Джерела інформації:

-наказ про облікову політику;

-первинні документи(довіреності,накладні,картки складського обліку)

-зведені документи

-регістри синт. і анал. обліку

-документи,які узагальнюють результати контролю

-фінансова звітність.

Нормативна база:

-МСА, які регулюють планування,документальне оформлення,визначення,ризики при аудиті;

-ЗУ «про ауд.діяльність»

-План рахунків та інст..про його використання

-ПСБО 9 «Запаси», ПСБО 16 «Витрати»

-метод. Рекомендації №132

-ПКУ

-Інструк.і метод. рекомендації з інвентаризації.

26. Основні етапи аудиту виробничих запасів.

Організаційна стадія включає в себе вибір об’єкта ауди­ту і організа-ційно-методичну підготовку.

Дослідна стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об’єкті аудиту – підприємстві. При цьому за- безпечується додержання прин­ципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох ета­пів – переддослідного і дослідного. ^ Переддослідний етап включає низку процедур організа­ційного харак-теру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені строки. Дослідний етап – це виконання контрольно-аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства за допомогою найпростіших за­собів обчислювальної техніки, а також способом діалогово­го спілкування з ЕОМ.

Заключна стадія – стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів кон­трольно-аудиторського процесу. За результатами аудиторської перевірки складаються аудиторський висновок та інша документація, що передається замовнику.

На етапі оцінки й аналізу результатів аудиторської перевірки керівник аудиторської фірми або керівник групи аудиторів повинен проаналізувати і оцінити висновки одержаних аудиторських доказів для того, щоб сформувати аудиторський висновок про достовірність фінансової інформації. На цьому етапі аудитор уточнює спірні питання з керівництвом підприємства (організа-ції), яке підлягало аудиту.

Керівник аудиторської групи особливу увагу звертає на робочі доку-менти аудиторів. Суттєва перевірка цих документів дозволяє оцінити якість виконання аудиту, дотримання послідовності плану і програми перевірки.

На наступному етапі завершальної стадії аудиторського процесу ауди-тор складає звіт, в якому розкриває сильні і слабкі сторони діяльності підпри-ємства. Аудиторський звіт повинен містити чітке і ясне формулювання ви-сновків про фінансову інформацію.

Аудиторська перевірка запасів здійснюється відповідно до плану й програми аудиту, у визначені строки після ознайомлення з формою бухгалтерського обліку та встановлення виправлення помилок, вказаних аудитором за попереднього аудиту. 

1. Спочатку аудитор має встановити дотримання вимог П(С)БО 9 «Запаси» щодо правильності віднесення до них активів підприємства і перевірити їх за однорідними групами.

2. Перевіряє дотримання принципу обачності: запаси відображаються за найменшою з 2х вартостей – первісною або чистою вартістю реалізації.

Чиста реалізаційна вартість – ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

3. Перевіряє вартість або оцінку запасів за каналами надходження.

4. Законність віднесення витрат за ТЗВ,Ю правильність їх розподілу і списання.

5. Визначає підстави для переоцінки.

6. Перевірка матеріалів інвентаризації