1.1.4 Труднощі роботи з подружньою парою

Робота з подружньою парою. В цьому випадку чоловік і дружина приходять на консультацію разом, їх поведінка робить наочними звичні моделі взаємодії один з одним. Консультант може безпосередньо підвести їх до усвідомлення конфліктних, непродуктивних форм взаємодії. В ході роботи з парою можна розглянути складну життєву ситуацію з різних точок зору, допомогти подружжю знайти новий погляд на життєві труднощі і свою роль в їх подоланні, а потім знайти нові, продуктивніші способи взаємодії і вирішення важких питань. Проте все не так просто: на першому етапі роботи подружня пара може доставити консультантові немало неспокоїв і поставити під загрозу саму можливість консультування.

Вести прийом, в якому беруть участь двоє клієнтів (та ще що конфліктують між собою), набагато важче, ніж консультувати одного. Хоча робота з двома подружжям і є ефективнішою, її результати не носять такого глибокого характеру, який можливий при індивідуальному консультуванні: тут рідше зачіпаються ті глибинні проблеми, які лежать в основі (подружніх розбіжностей. Для того, щоб набудувати подружжя (спільну роботу, організувати і направити конструктивний діалог, від консультанта потрібні особливі навики і уміння.

Конструктивний діалог по праву вважається найбільш ефективним методом роботи з подружньою парою або сім'єю в цілому на початкових стадіях консультування. Організація конструктивного діалогу включає три етапи: підготовчий, переговори і ухвалення компромісних рішень.

Особливо важливий перший – підготовчий етап, його завдання – знайти точки зіткнення і переформулювати цілі подружжя. Як правило, у конфліктуючих сторін ці цілі не співпадають: адже вони «дивляться в різні боки». Успішно проведене переформулювання цілей полягає в перенесенні акцентів з формальних вимог подружжя один одному, потоку скарг і образ на чисто людські контакти. На цьому етапі психолог направляє зусилля на те, щоб перетворити пару, що прийшла нерідко з нереалістичними очікуваннями, в активних, відповідальних учасників процесу: він встановлює довірчі відносини, пояснює принципи партнерського спілкування.

Тільки після цього можна переходити до другого етапу – переговорів. Конфліктуючі сторони починають зустрічатися в ролі повноправних партнерів, а психолог керує цими зустрічами, виконуючи роль посередника, фасілітатора, моделі партнерських відносин. В результаті поступового обміну думками, відчуттями і побажаннями, участі в ролевих іграх і спеціально змодельованих ситуаціях взаємодії дружини переходять до третього етапу – ухвалення компромісного рішення.

Особливо складно складається ситуація на початкових етапах консультування: присутність другого члена пари так чи інакше утрудняє встановлення терапевтичного контакту, негативно впливає на хід бесіди. Подружжя може перебивати один одного, вступати в переговори і сперечатися, щоб пояснити або довести один одному. Деколи може виникнути і зовсім парадоксальна ситуація: у якийсь момент конфліктуюче подружжя може раптово об'єднатися і... спільно виступати проти консультанта. Можлива і зворотна реакція: присутність партнера приводить до того, що чоловік або дружина стають неговіркими, кожен з них чекає, що інший почне бесіду і скаже щось важливе.

Перш ніж переходити до опису стратегії і тактики консультування сімейної пари, відзначимо, що можливі принаймні два варіанти приходу в консультацію: обох подружжя разом або одного з них з скаргами на себе або партнера. Найбільш частий варіант – останній.

При формулюванні скарг суб'єктний локус (тобто на кого скаржиться клієнт) може придбати наступні варіанти:

перший скаржиться на другого;

перший і другий скаржаться на третього;

перший і другий спільно хочуть в чомусь розібратися;

перший скаржиться на себе, другою хоче йому допомогти.

Основне завдання консультанта на першому етапі – встановити контакт з клієнтом (-ами) і розібратися в тому, що саме привело його або їх на прийом. Проте вже на початку бесіди з подружжям можливі серйозні утруднення. Деколи чоловік і дружина прагнуть не стільки викласти суть проблеми, скільки продемонструвати провину і недоліки іншого, згадуючи все нові і нові гріхи партнера, звинувачуючи і перебиваючи один одного.

Як в цьому випадку повинен поступити консультант? У такій ситуації слід ввести правила поведінки в консультації, запропонувавши подружжю говорити по черзі і коментувати слова партнера тільки тоді, коли на це буде дано час.

Початковий етап роботи з парою може бути сумісним, коли консультант і клієнти намагаються вести загальну розмову, або роздільним. Сумісний варіант бесіди цілком доречний в другому, третьому і, можливо, в четвертому випадку. На першій же зустрічі, коли один клієнт скаржиться на іншого, доцільніше вислухати скарги по черзі. Один з подружжя залишається з консультантом, а другою чекає своєї черги за порогом кабінету.

На другому етапі консультант виступає як психологічний посередник. Він стежить за діалогом і при необхідності втручається, направляючи його.

Психотехнічні прийоми, використовувані психологом в консультуванні подружньої пари, схожі з тими, які використовуються в індивідуальному консультуванні, тобто консультант уважно слухає, періодично перефразовує і резюмує сказане. Проте перефразовування часто направлене не на те, щоб показати клієнтові, що консультант його розуміє і підтримує, а на те, щоб клієнта зрозумів його партнер. Консультант направляє повторення фрази першої особи другому.