Технічні характеристики живильників

Показники	Тип живильника
	Шнековий ПШМ-1	Роторний М-122	Бункерний ХКН-91Б
Продуктивність, кг/г	2400 − 7000	2000 − 7000	3000 – 6000
Найбільший тиск повітря необхідний для транспортування, МПа	0,2	0,4	0,4
Завантаження борошном, кг	−	−	50
Корисний об’єм бункера, м3	−	−	0,1
Швидкість обертання ротора або шнека, об/хв.	980 − 1420	6,5 − 30	−
Електродвигун: потужність, кВт швидкість обертання, об/хв	4,5 1420	0,6 1410	− −
Габаритні розміри	1880×337×695	650×650×366	1175×1130×1880
Маса	384	175	153

Рис.7. Установка для мокрого зберігання солі: 1-приймальна воронка; 2-огороджуюча ре-шітка; 3-залізобетонна ємність; 4-барботери для води і повітря; 5-грунт; 6-поплавок з отво-ром для відведення розчину; 7-шланг для розчину; 8-піщаногравійний фільтр; 9-монжус; 10-витратні баки; 11-вентилі для повітря і води

Схему однієї з установок показано на рис. 7.

Сіль із самоскиду подається через воронку 1 в залізобетонну ємність 3, на дні якої розташовані труби 4 з отворами (барботери) для подавання води і по-вітря, яке потрібне для перемішування солі з водою. Розчин солі відводиться через отвір у поплавку 6 по шлангу 7 до фільтра 8 і далі підіймається за допо-могою монжуса 9 (ємності, яка має сифонну трубку, по якій вода підіймається під дією тиску повітря) у витратний бак 10. Для захисту від попадання сторон-ніх домішок і падіння людей служать запобіжні грати 2.

Щоб зберігати рідкі дріжджі, використовують ємності, охолоджувані во-дою, яка подається в охолоджувальну оболонку з температурою 4 ˚С. Кількість або розміри ємностей для зберігання сировини визначаються розрахунком.

2.2. Розрахунки установок для зберігання сировини

За відомою теоретичною продуктивністю лінії по –му асортименту виробів визначають, кг/добу,

• теоретичну добову продуктивність борошняної лінії для –го асортимент-ту хлібобулочних виробів

(14)

де – вихід хліба –го сорту, який вибирається за нормами виходів, у кг на 100 кг борошна (%);

• теоретичну продуктивність лінії по підготовці підсобної сировини

(15)

де – вміст підсобної сировини у готових виробах, % від кількості бо-рошна.

Далі обчислюють масу борошна, кг, необхідного для зберігання,

(16)

де – термін зберігання борошна (7 діб); – кількість видів виробів, які виготовляються з одного сорту борошна.

Аналогічно для підсобної сировини, кг,

(17)

де – термін зберігання і–го виду підсобної сировини.

Кількість силосів або бункерів для зберігання борошна

(18)

де – місткість силосу або бункера, кг.

Для зберігання підсобної сировини у рідкому чи розчиненому стані об’єм ємностей, м³,

(19)

де В – кількість води, необхідної для розрідження сировини, кг/кг (для со-лі В=4, для цукру В=1, для дріжджів В=3); – запас ємності на піноутворення ( =0,1...0,25); – щільність рідкої сировини, кг/м³ (для розчину солі = =1200 кг/м³; для цукру =1230...1320 кг/м³).

Визначають теоретичну продуктивність, кг/с, борошняної лінії

(20)

і лінії для підсобної сировини

(21)

За продуктивностями, і теоретичною продуктивністю устат-кування визначають кількість необхідного технологічного устаткуван-ня, шт, для виконання –ї операції:

(22)

(23)

За добовою продуктивністю визначають годинну продуктивність бо-рошняної лінії для і–го сортаменту хлібних виробів, кг/г,

(24)

де – тривалість роботи борошняної лінії протягом доби, год.

Якщо відома продуктивність борошняної лінії і довжина матеріало-проводу аерозольтранспортної установки визначають загальні утрати тиску по-вітря в системі, діаметр матеріалопроводу, параметри повітродувної машини і потужність її електродвигуна.

Загальні утрати повітря у системі аерозольної установки, кПа,

(25)

де утрати тиску повітря у матеріалопроводі, на розгін матеріалу (борошна, цукру) і у аерокамері живильника, кПа.

Утрати тиску у матеріалопроводі, кПа,

(26)

де – масова концентрація суміші матеріалу з повітрям, кг матеріалу на 1 кг повітря, – загальна довжина матеріалопроводу, м.

Попереднє значення концентрації визначають із формули:

(27)

де А – коефіцієнт який залежить від типу повітродувної машини (для ротаційної повітродувки А=800, а для поршневого компресора А=1800).

Утрати тиску повітря на розгін матеріалу, кПа,

(28)

де – швидкість повітря у кінці матеріалопроводу, м/с,

(29)

кількість відводів і перемикачів у мережі аерозольтранспорту; – по-чаткова швидкість повітря у матеріалопроводі, м/с. У розрахунках аерозоль-транспорту можна прийняти =7,5 м/с.

Далі визначають витрати повітря у матеріалопроводі аерозольтранспор-ту, м³/хв.,

(30)

де – годинна продуктивність лінії по борошну, кг/г;

а звідси повні його витрати, м³/хв.,

(31)

де – коефіцієнт витоку повітря (для шнекових живильників =1,15, а для роторних =1,8).

Діаметр матеріалопроводу, м. :

(32)

Утрати тиску у аерокамері живильника:

(33)

де – діаметр аерокамери живильника, м.

Розрахунковий тиск нагнітальника

(34)

Необхідна потужність електродвигуна повітродувної машини, кВт:

(35)

де – ККД повітродувної машини (для поршневих компресорів, =0,3...0,5, а для ротаційних повітродувок малої продуктивності =0,2...0,26);

– ККД передачі (при наявності однієї пасової передачі =0,85, а однієї муфти =0,98).

Таблиця 3