1.3. Класифікація та продуктивність технологічного устаткування лі- ній

Як уже зазначалося, технологічне устаткування хлібопекарської, макарон-ної і кондитерської промисловостей відрізняється великою різноманітністю. Щоб зменшити кількість розрахункових залежностей, розробляють класи-фікацію устаткування, розділяючи його на окремі класифікаційні групи. Розрізняють устаткування нештучної і штучної продукції. Устаткування нештучної продукції видає продукцію неперервним суцільним потоком, а штучної продукції – окремими виробами або порціями.

Для машин нештучної продукції єдина класифікація і теорія їх продук-тивності ще не розроблена, а для машин штучної продукції розроблені декілька класифікацій, з яких найраціональнішою є класифікація, розроблена академі-ком С. І. Артоболевським (рис. 3).

Рис. 3. Класифікація машин штучної продукції, розроблена С. І. Артоболевським

Згідно з класифікацією у однопозиційних машинах вироби займають одне положення і можуть виконувати тільки рухи, необхідні для виконання оброб-них операцій. наступний виріб не може оброблюватись у машині до тих пір, по-ки з неї не буде видалений попередній.

У багатопозиційних машинах вироби у процесі обробки займають де-кілька позицій (часто більше десяти) і над ними одночасно виконуються різні, характерні для даної позиції операції.

Для кожної класифікаційної групи розроблена теорія і виведені формули для розрахунку продуктивності.

Розрізнюють теоретичну (інакше – циклову) і дійсну продуктивність тех-нологічного устаткування. Під теоретичною продуктивністю розуміють про-дуктивність, яку може забезпечити машина при безперервній роботі без браку і утрат матеріалів, безперебійній подачі сировини і напівфабрикатів. Дійсна про-дуктивність – це продуктивність, яку забезпечує машина в умовах експлуатації, враховуючи брак, утрату матеріалів, простої, які викликані її налагодженням, перервами у завантаженні і технологічними чинниками.

Згідно теорії С. І. Артоболевського теоретична продуктивність машин штучної продукції, кг/c,

де – кількість потоків у машині, тобто кількість заготовок (порцій), над якими одночасно виконуються однакові обробні операції; – період робо-чого циклу (ритм, такт машини або лінії), тобто час, через який випускається в однопотоковій машині виріб (порція), або в багатопотоковій – група із ви-робів (порцій), с; – маса виробу, кг.

Для машин І класу, групи А

для машин І класу, групи Б

де і – час установлення і знімання виробів; і – час виконання і-тої технологічної операції і найдовшої з них.

Період робочого циклу машин, с,

ІІ класу, групи А

ІІ класу, групи Б

де – час інтервалу зупинки виробу в кожній позиції; – час руху виробу з позиції у позицію; і – час робочого і холостого ходу виконавчо-го механізму, який виконує основну операцію.

Час , с, для машин ІІІ класу з транспортуючими органами:

лінійними

роторними

де і – крок, м, і швидкість руху виробів, м/с; – число гнізд або захватів на роторі машини; – кутова швидкість ротора, с^-1.

Для машин нештучної продукції така класифікація перебуває на стадії розробки.

Дійсна продуктивність машин штучної і нештучної продукції:

де – коефіцієнт використання робочого часу машини; – коефіцієнт використання часу, який визначається витратами на приби-рання, налагодження, переналагодження і ремонт машини, подачу і заправку матеріалів, зміну інструмента та ін.; – коефіцієнт, який враховує кількість повернених відходів; – коефіцієнт, який враховує зниження продуктивності внаслідок утрат матеріалів і готової продукції; – коефіцієнт, який враховує зниження продуктивності машини внаслідок порушення її настройки і техно-логічних режимів роботи.

Продуктивність потокових ліній визначається дійсною продуктивніс-тю останньої (або основної) ділянки або машини, які крім власних простоїв мо-жуть мати простої, викликані простоями попередніх (або наступних) ділянок або машин.

Дійсна продуктивність лінії, кг/с,

де − коефіцієнт використання лінії,

де − коефіцієнт міжділянкового накладення утрат, – час простою ділянки за номером n, що викликаний простоями і-тої ділянки лінії, с; – кількість ділянок у лінії; – середня витрата часу на усунення неполадок приймача-накопичувача протягом зміни, с; – фонд робочого часу в зміні, с,

(13)

– сума часу скорочення простоїв останньої ділянки внаслідок cко-рочення простоїв попередніх ділянок, с.

Слід відмітити, що визначення і ускладнено, оскільки вони мають випадковий характер. Щоб вирішити питання про розмір , потрібно мати статистичні дані, які для хлібопекарської, макаронної і кондитерської промис-ловості відсутні.