
- •Загальні відомості про машини і апарати
- •1.1. Основні вимоги до технологічного устаткування
- •1.2. Параметричні ряди технологічного устаткування
- •1.3. Класифікація та продуктивність технологічного устаткування лі- ній
- •1.4. Основи роботизації й автоматизації технологічного устаткування
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2 Устаткування для приймання і підготовки основної і допоміжної сировини та напівфабрикатів
- •2.1. Устаткування для приймання, транспортування і зберігання сировини
- •Технічні характеристики живильників
- •2.2. Розрахунки установок для зберігання сировини
- •Технічні характеристики повітродувних машин
- •2.3. Схеми ділянок ліній та агрегатів для підготовки сипкої сировини
- •2.4. Машини для „валки” і змішування борошна
- •Технічні характеристики дозаторів і змішувачів – дозаторів борошна
- •2.5. Розрахунок дозаторів і борошнозмішувачів-дозаторів
- •2.6. Машини для просіювання сипкої сировини (борошна, какао-бо- бів, цукру)
- •2.7. Розрахунок просіювальних машин з барабанними і плоскими ситами
- •2.7.1. Продуктивність просіювальних машин
- •2.7.2 Розрахунок просіювальних машин з барабанними ситами
- •2.7.3. Розрахунок просіювальних машин з плоскими ситами
- •2.8. Пристрої для вилучення феромагнітних домішок
- •2.9. Апарати і установки для приготування розчинів, емульсій та інших видів сировини і напівфабрикатів
- •2.9.1. Солерозчинювачі
- •2.9.2. Установки для приготування заварки
- •2.9.3. Апарати і установки для приготування розчинів цукру, жиру і розмішування та активації пресованих дріжджів
- •2.9.4. Розрахунок апаратів і установок для приготування розчинів, емульсій та інших підсобних продуктів
- •Глава 3 Устаткування для дозування компонентів
- •3.1. Дозатори сипких компонентів
- •3.1.1. Дозатори неперервної дії
- •3.1.2. Дозатори періодичної дії
- •3.1.3. Точність дозаторів неперервної дії
- •3.1.4. Точність дозаторів періодичної дії
- •3.1.5. Розрахунок дозаторів
- •3.1.6. Умови експлуатації дозаторів сипких компонентів
- •3.2. Дозатори рідких і пластичних компонентів
- •3.2.1. Дозатори неперервної дії
- •3.2.2. Дозатори рідини періодичної дії
- •3.2.3. Розрахунок дозаторів
- •3.2.4 Умови експлуатації дозаторів рідких компонентів
2.9. Апарати і установки для приготування розчинів, емульсій та інших видів сировини і напівфабрикатів
2.9.1. Солерозчинювачі
На підприємствах середньої і великої потужності використовують уста-новки для мокрого зберігання солі, які видають у виробництво очищений соля-ний розчин. На підприємствах, де сіль зберігається у сухому вигляді, викорис-товують солерозчинювачі системи Ліфенцева (дво– і трикамерні).
Схему двокамерного солерозчинювача наведено на рис. 18
Солерозчинювач – це бак 1, поділений на дві камери 2 і 3. У кришці ка-мери 2 закріплено завантажувальну воронку 4 для солі, а у стінках – трубу 5 з двома відгалуженнями, в яких просвердлені отвори для рівномірної подачі во-ди, і трубу 6, через яку соляний розчин переливається в камеру 3 крізь тканин-
Рис.18 Схема солерозчинювача: 1-бак; 2,3-камери; 4- завантажувальна воронка; 5-труба з барботерами; 6-передаюча труба; 7-тканинний фільтр; 8-випускний кран; 9-про-мивні патрубки; 10-отвір для зливу піни
ний фільтр 7, який складається з рамки, на котру натягнуто тканину (мішко-вина). Камера 3 має кран 8 для подачі розчину в виробництво. Камери 2 і 3 очи-
щаються через промивні отвори 9, а піна зливається через отвір 10.
Сіль засипається
в солерозчинювач через воронку 4, вода
подається по трубі 5 і фільтруючись
крізь шар солі, насичується нею, утворюючи
соляний розчин з концентрацією
26% (
=1200
кг/м3). Соляний розчин подається
че-рез трубу 6 у фільтр 7, зливається в
камеру 3 і крізь кран 8 подається у
вироб-ництво. Для того щоб здобути
соляний розчин заданої концентрації,
необхідно підтримувати рівень солі,
вищий за рівень води. Витрати води, що
подається, мають дорівнювати витратам
соляного розчину і не повинні перевищувати
10 л/с.
Трикамерний солерозчинювач відрізняється від двокамерного наявністю третьої камери, що забезпечує краще очищення соляного розчину. Трикамерні солерозчинювачі виготовляють з об’ємом соляної камери 0,3; 0,6; 1,0 м3 (марки ХСР-3/3, ХСР-3/2 і ХСР-3/1), а двокамерний – 0,5 м3.
2.9.2. Установки для приготування заварки
Для виробництва деяких сортів житнього (бородинського, заварного, лю-бительського та ін.) і пшеничного з борошна 1–го гатунку (ризького, мінського та ін.) хліба використовують заварку. яку отримують нагріванням борошняного розчину до 65..70 ˚С з наступною витримкою для зацукровування та охолод-ження. Заварюють звичайно 10...15 % усього видатку житнього, або 5...10 % пшеничного борошна з домішкою 3...8 % солоду відповідно червоного або біло-го. Заварки покращують фізичні властивості тіста і смакові якості хліба завдяки кращому розмноженню дріжджів і молочнокислих бактерій. Солод замочують у воді за температури 45...50 ˚С протягом 30...40 хв. (співвідношення 1:1,5). До нього додають воду і борошно та заварюють парою протягом 10...25 хв. з нас-тупними витримкою протягом 50...90 хв і охолодженням. Заварку готують у найпоширенішій заварювальній машині ХЗ2М-300 (або ХЗМ-300), схему якої показано на рис. 19.
Рис.19. Схема заварювальної ма-шини ХЗ2М-300: 1-циліндричний бак з водяною сорочкою; 2-лопа-тевий ротор; 3-барботери для пода-чі пари; 4-патрубок для гарячої во-ди; 5-патрубок для борошна; 6-пат-рубок для випуску заварки; 7-пат-рубок для холодної води; 8-патру-бок для виведення нагрітої води; 9-електродвигун; 10-пружня муфта; 11-червячний редуктор; 12-ланцю-гова передача; 13-сферичні під-шипники; 14-термометр
Заварювальна машина має горизонтальний циліндричний бак з водяною сорочкою, в якій розміщено ротор 2 з лопатями для замішування заварки і барботери 3 для подачі граіючої пари. На верхній кришці розміщені патрубки для гарячої води 4 і борошна 5, а збоку – патрубок 6 для випуску готової завар-ки. Ще є патрубки для подачі в сорочку холодної 7 і виведення з неї нагрітої 8 води. Привод ротора машини здійснюється від електродвигуна 9 через пружну муфту 10, черв’ячний редуктор 11 і ланцюгову передачу 12. Технічну харак-теристику машини наведено у табл. 6.
Крім указаних машин, розроблені установки для одержання заварки елек-троконтактним способом, в яких заварювання здійснюється за рахунок не пари, а змінного струму. Він проходить крізь розчин, розташований між пластинко-вими електродами на ізолюючих стінках бака, в якому розміщено змішуючий лопатевий ротор.
Таблиця 6
Технічна характеристика заварювальної машини ХЗ2М-300
Показники |
Числові значення |
Об’єм бака, м3 |
0,3 |
Тиск пари, МПа |
до 0,05 |
Тривалість приготування однієї порції заварки, хв. |
до 90 |
Частота обертання лопатевого вала, об/хв. |
66 |
Витрати охолоджуючої води температурою 15 ˚С на одну порцію заварки, л |
580 |
Електродвигун: потужність, кВт, частота обертання вала, об/хв. |
2,8 1140 |
Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота |
1800 1100 1350 |
Маса машини, кг |
600 |