Хід роботи.

1. Готую матеріал та обладнання до роботи.

2. За допомогою приладу 2109 ТБ виконую втискання кульки при певних навантаженнях і проміжках часу.

3. За допомогою мікроскопа МБС-9 вимірюю діаметри лунок, що утворилися після втискання кульки (1 поділка = 50 мкм).

4. За допомогою формули (1) розраховую твердість зразків матеріалів з точністю до 0,1 кГс/мм².

5. За допомогою формули (2) розраховую глибини утворених лунок з точністю 0,001 мм.

6. Результати заношу до таблиці 1.

Таблиця 1

№№ зп	Зразок	D, мм	Р, кГс	d, мм	t, c	HB, кГс/мм2	h, мм
1	НВ 370	10	3000	3,15	10	375,3	0,255
2	Деталь	10	3000	4,25	10	201,5	0,474
3	Деталь І	10	3000	4,85	10	152,3	0,627
4	Залізо	10	1000	3,25	10	117,3	0,271
5	Гетинакс	10	1000	4,7	30	54,3	0,587
6	Вініпл. К	10	250	4,35	30	16,0	0,498
7	Вініпл. С	10	250	3,5	60	25,2	0,316
8	Оргскло	10	250	3,55	60	24,4	0,326

Висновки. Виконуючи цю лабораторну роботу я навчився визначати твердість зразків матеріалів за методом Брінелля. Для кожного зразка підбирається відповідне навантаження. щоб діаметр відбитка заходився в межах (2,5 − 6мм) і час витримки. Час витримки під навантаженням повинний бути таким, щоб глибина лунки не змінювалась. Виміри на мірі твердості (зразок 1) показали, що точність вимірювання твердості не гірше 2%.

Лабораторна робота № 4

Тема: Вимірювання міцності матеріалів при розтягу.

Мета роботи: Визначити основні механічні характеристики при розтягу.

Прилади і матеріали: Розривна машина 2166-Р5, штангенциркуль, мікрометр, мікроскоп МБС-9, зразки матеріалів.

Порядок виконання роботи.

1. Ознайомлююсь з будовою розривної машини.

2. Вимірюю товщину і ширину (або діаметр) робочої частини зразка.

3. Наношу на зразок мітки, які обмежують робочу частину зразка L₀. Під мікроскопом визначити довжину кожної ділянки з точністю до 0,1мм. Дані заношу до таблиці 1.

Таблиця 1

Матеріал	Залізо
№ діл.	1	2	3	4	5	6	7
L0, мм	7,5	7,6	8,5	8,3	8,9	8,6	9,6
L,мм	8,6	9,3	12,1	10,1	10,1	9,8	10,9
%	14,67	22,37	42,35	21,69	13,48	13,95	13,54

Матеріал	Мідь
№ діл.	1	2	3	4	5	6	7
L0, мм	10	9,2	10,5	10,9	10,4	10,2	10
L,мм	10,2	9,6	11,2	13	11,6	11	10,6
%	2,00	4,35	6,67	19,27	11,54	7,84	6,00

4. Встановлюю швидкість переміщення рухомої траверси 2-10 мм/хв.

5. Закріплюю зразок в затискачах розривної машини, встановлюю затискачі вимірювача деформації на відстані L₀ = 50 мм. Знімаю діаграму розтягу в координатах видовження - навантаження. Після руйнування зразка обидві його частини витягую з машини, з’єдную і визначаю залишкове видовження.

6. Дані заношу до таблиць 2 і 3.

7. Будую діаграми розтягу досліджуваних матеріалів у вибраному масштабі. Знаходжу на графіку Р_пц і L_пц. Будую гістограму за даними табл.1

Таблиця 2

Матеріал	Залізо
мм	0,1	0,3	0,5	0,7	0,9	1,1	1,5
Р, Н	300	390	490	660	880	1060	1390
мм	2	2,5	3	3,5	4	4,5	5
Р, Н	1700	2070	2260	2390	2480	2580	2690
мм	6	7	8	9	10	11	12
Р, Н	2870	3000	3103	3200	3280	3355	3406
мм	13	15	16	17	19	20
Р, Н	3464	3537	3567	3599	3636	3650	3654

Матеріал	Мідь
мм	0,3	0,5	0,7	1	1,2	1,4	1,5
Р, Н	410	530	670	855	905	950	1010
мм	2	2,5	3	3,5	4	4,5	5
Р, Н	1110	1220	1303	1380	1430	1470	1530
мм	6	7	8	9	10
Р, Н	1620	1695	1750	1803	1827	1827

8. Розраховую механічні характеристики матеріалів за формулами:

- міцність на розрив;

F₀ = h b; F₀ = - площа поперечного перерізу;

L =L – L₀ - залишкове видовження;

- відносне видовження при розтягу;

- відносне видовження в межах пропорційності;

- модуль Юнга;

Дані заношу до таблиці 3.

Таблиця 3

Матеріал	b, мм	h, мм	D, мм	L0, мм	F0, мм2	РВ, Н	σ, МПа
1	2	3	4	5	6	7	8
Залізо	16,8	0,78		59	13,104	3654	278,85
Мідь	20,6	0,45		71,2	9,27	1827	197,09
Матеріал	L, мм	ΔL, мм	L/L0,%	РПЦ, Н	LПЦ, мм	ε, %	Е, МПа
9	10	11	12	13	14	15	16
Залізо	70,9	11,9	20,17	1680	2,2	4,4	2913,75
Мідь	77,2	6	8,43	445	0,6	1,2	4000,36

Висновки. Виконуючи дану лабораторну роботу я ознайомився з основними механічними характеристиками матеріалів при розтягу (міцність, модуль Юнга, відносне видовження) і методами їх досліджень, а також навчився працювати на розривній машині 2166Р5.