2. Прочитайте напам’ять та проаналізуйте поезію Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Вірш «Любіть Україну» Володимира Сосюри  - це гімн рідному краю. Поет піднімає тему поваги та любові до України, він подає патріотизм як всеохоплююче поняття, яке підносить саму людину. Він змальовує красу  природи України, оспівує її мелодійну мову, порівнює країну з «садом рясним». Вірш написано у 1944 році, коли Україну саме визволяли від німецько-фашистських загарбників. Поет звернувся до співвітчизників з щирим та безпосереднім закликом « у годину негоди» любити країну не тільки серцем, але й ділами: рятувати, берегти, відбудовувати, віддавати їй свій труд та навіть своє життя.

Почуття любові висловлено в вірші світлими барвами, порівняннями: Батьківщина є навіть «у квітці», «в пташині», «в дівочих очах». Звертається автор насамперед до молоді, адже молоді люди створюють майбутнє України, а відтак, і своє власне.

Не можна любити інших народів, не полюбивши спершу своєї Батьківщини, наголошує поет. І якщо любити країну кожну хвилину, «у труді, у коханні, в бою», в кожному ділі – «вічні ми будемо з нею!».

Уривок..

Білет № 6 дпа-2012 9 клас

1. Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їхні провідні мотиви.

Українська народна балада — це ліро-епічний твір,  де якому формі розповідається про казково-фантастичні або героїчні події. Народна балада входила до репертуару кобзарів, бандуристів, лірників. Зазвичай в баладі йдеться про незвичайні, драматичні, сповнені трагізму події в різних сферах життя. Для балад характерна  метафоричність. Наприклад, смерть героїні описується як одруження та перехід до нової «темної» хати.

Балади поділяються на історичні та міфологічні, а також (за сюжетом) на балади з історичним сюжетом, соціально-побутовим та родинно-побутовим.

Родинно-побутові балади розкривають сферу сімейних стосунків та драматичні події в цій сфері. Це кохання, помста, втрата коханого, зрада, побутове знущання. Приклад: балада «Ой, чиє ж то жито копитами збито». Окремі балади звертаються до соціальних сторін життя народу.

Історичні балади не мають на меті точне відтворення історичних подій, але фактично вони є збереженням народної пам’яті про історію України, патріотичним оспівуванням подвигів народних героїв.  Історичним тлом балад стали заснування Запорозької Січі, козачі битви з загарбниками,  захоплення турками бранців в Україні та їхня тяжка доля в полоні, боротьба українців з чужоземним панством, руйнування Запорозької Січі, кріпаччина тощо. Серед народних історичних балад відомі «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш», «Поле ж моє широкеє», «Бондарівна».

Міфологічні балади застосовують прийом метаморфози. До таких балад можна віднести «Ой чиє то жито, чиї то покоси». Там нелюба невістка перетворюється на тополю. Або «Чом ти не прийшов», де дівчина, не в силах терпіти нелюба, стає зозулею.

2. Визначити жанрову своєрідність та ідейно-тематичну спрямованість роману Івана Багряного «Тигролови».

«Тигролови» — роман-протест проти знущання над людською гідністю, втручання в особисте життя людей та поневолення народів. Він побудований за принципом пригодницького роману.

В романі висвітлено історію романтичного героя – бранця сталінського терору, втікача з концтабору, молодого талановитого українського інженера-авіатора Григорія Многогрішного, нащадка гетьмана Многогрішного. В творі піднята тема злочину тоталітарної системи проти народу та окремих людей. Також у творі розкриваються тема кохання «тигроловки» Наталки Сірко та Григорія.

Роман містить у собі ідею переваги простих трудящих людей над мізерними, егоїстичними  боягузливими стражами тоталітарного режиму. Він, утверджує перевагу людського, морального та традиційного над «новим» тоталітарним порядком.

С особливою любов’ю змальовує Іван Багряний побут українців на Далекому Сході, які в нових умовах не просто вижили, а побудували забезпечене матеріально та духовно багате життя, беруться за найскладніший труд – ловити тигрів живцем, зберегли вікові українські традиції та свята. 

Головна ідея «Тигроловів» в тому, що українцям притаманні могутня воля до життя й цілеспрямованість. Що в будь-яких умовах та в будь-якому краї, стикнувшись з жорстокістю та знущанням, вони здобудуть перемогу фізично, і що важливо – духовно та морально.  Роман утверджує добро і правду, оптимізм майбутнього українського народу та незборимість людей високих моральних якостей.