Розділ 3. Дослідження впливу акцентуацій характеру на особистість підлітка з відхиленнями в поведінці

3.1. Постановка завдання й методи дослідження

Деструктивні процеси, що торкнулися різні суспільні сфери, спричинили ріст злочинності не тільки серед дорослого населення, але й серед молоді. За даними статистики, більше 50% правопорушень відбуваються підлітками і юнаками. Проблема поведінки, що відхиляється - одна з актуальних соціально-психологічних проблем. Ціль емпіричного дослідження є виявлення впливу акцентуацій характеру на формування девіантної поведінки підлітків. Для досягнення мети були поставлені гіпотези:

Гіпотеза 1: акцентуації характеру впливають на формування девіантної поведінки підлітків.

Гіпотеза 2: висока зустрічальність девіантної поведінки спостерігається серед підлітків з эпілептоїдним і лабільним типами акцентуацій характеру.

Визначивши тип ми можемо виявити, попередити й визначити метод корекції поведінки, що відхиляється.

Дослідження проводилося на базі НВК №12 "Школа-ліцей " м. Рівного в кілька етапів.

На першому етапі формувалася вибірка, яка була складена відповідно до мети й завданнями дослідження. До складу вибірки ввійшли учні 9-10 класів у кількості 50 чоловік. В 9 класі 26 чоловік з них 16 дівчат й 10 хлопців. В 10 класі 24 чоловіка з них 11 дівчат й 13 хлопців. Вік учнів від 15 до 16 років.

На другому етапі дослідження виявляли акцентуації характеру за допомогою використання методики патохарактерологічного діагностичного опитувальника А.Е.Личко (ПДО) (Додаток 1 ). За допомогою зазначеної методики нами було виявлено тип акцентуації характеру, що властивий підліткові. Дана методика має ряд додаткових шкал, які допомагають виявити психологічні особливості особистості підлітка - ризик соціальної дезадаптації, схильність до депресії, ризик початку вживання наркотичних засобів, можливість і характер суїциду, алкоголізацію й т.д.

Методика складається з безлічі суджень, з’єднаних в 25 підшкал. У ході проведення дослідження оптанти одержали 25 списків суджень. З кожного з них потрібно було вибрати такі три, до яких вони ставляться з найбільшою мірою, і три, до яких ставляться з найменшою. По характеру виборів судять про той тип акцентуації характеру, який притаманний випробуваному .

Для виявлення підлітків, схильних до девіантної поведінки була розроблена анкета, що складається з 11 питань (Додаток 2). Досліджуваним пропонувалося відповісти на питання з готовими варіантами відповідей. Всі питання в даній анкеті розподілені по наступних категоріях. Перше питання про склад родини. Неповна родина дає нам право визначити підлітка в групу ризику. Тому, питання №1,2 у даній анкеті були обов'язково включені.

Одним із критеріїв девіантної поведінки підлітків є систематичні пропуски занять у школі без поважної причини - прогули. Саме із цих міркувань питання №3, сформульоване у такий спосіб « чи траплялося так, що ви пропускали школу не з поважної причини», був включений в анкету. Схильність підлітка до вживання спиртних напоїв, тютюну й наркотичних речовин є одним з основних факторів девіантної поведінки. Такі питання не можна було не включити при розробці анкети. Тому питання під №4,5,6 минулого присвячені саме цим темам.

Конфліктна особистість також визначається як девіантна особистість. У даній анкеті, питання №8,9,10 присвячені саме цій проблематиці. З'ясувавши частоту конфліктів підлітка з батьками, друзями й учителями, ми можемо говорити про девіації.

На останнє, одинадцяте питання пропонується відповісти у вільній формі. Написавши «міні-твір», підліток розкриває про себе, як про людину, що повинен спробувати в цьому житті все й пояснює чому. У висновку, підліток повідомляє коротку інформацію про себе.

Дана методика по тривалості склала 15 хвилин. Це дозволило нам при зіставленні результатів обох методик, скласти більше повну психологічну картину про кожного респондента. На третьому етапі була використана заключна методика - метод експертної оцінки. Експертами в даній методиці виступали: психолог, заступник директора школи по виховній частині, класні керівники обох класів. Заключний етап містив у собі обробку й зіставлення отриманих результатів дослідження.

На третьому етапі була використана заключна методика - метод експертної оцінки. Експертами в даній методиці виступали: психолог, заступник директора школи по виховній частині, класні керівники обох класів. Заключний етап містив у собі обробку й зіставлення отриманих результатів дослідження.

Вибірка була складена відповідно до мети й завданнями дослідження. До складу вибірки ввійшли учні 9-10 класів у кількості 50 чоловік. В 9 класі 26 чоловік з них 16 дівчат й 10 хлопців. В 10 класі 24 чоловіка з них 11 дівчат й 13 хлопців. Вік учнів від 15 до 16 років.

Для досягнення мети дослідження були використані метод анкетного опитування, методика ПДО й метод експертної оцінки.