Серед функцій головного редактора як найважливіші слід відзначити такі:

1) формування обличчя видання, його інформаційної та проблемно-тематичної спрямованості;

2) створення зорового образу видання, підбір шрифтів, іміджевих знаків, ілюстративного матеріалу;

3) планування видання й роботи творчого колективу, визначення змісту шпальт, створення рубрик;

4) проведення на сторінках видання політичних, господарських, культурних та ін. інформаційних кампаній;

5) залучення до участі у виданні видатних політиків, науковців, митців;

6) організація в своєму виданні дискусій, полемік, спільного пошуку істини, зіткнень думок, відстоювання своєї позиції, яка вияскравлюється при обговоренні її з опонентами.

(Михайлин)

Б) Важливим моментом у розробці інформаційної політики є визначення проблемно-тематичних ліній видання, розробляючи які, редакція обирає свій кут зору на життя суспільства. Проаналізувавши проблемно-тематичне поле, що його досліджує те чи інше видання, можна зробити висновок, наскільки погляд цей є глибокий, принциповий, уважний, різносторонній, контраверсійний, такий, що складається чи ні в цілісну картину бачення предмету зацікавлень видання. Допомагає втілювати напрямки проблемно-тематичних ліній система рубрик видання.

Комплекс рубрик ніби окреслює систему орієнтирів і для журналістів, і для аудиторії, визначаючи основні напрямки діяльності, сфери особливої зацікавленості редакції та способи розробки цих сегментів життя суспільства.

Е.П. Прохоров, в своїй книзі говорить про те, що типологічні характеристики видання (програми) своє зовнішнє проявлення знаходять перш за все в регулярному проведенні принципово важливих, що виявляють основні напрямки, проблемно-тематичних лініях, які розроблюються з прийнятих редакцією соціальних позицій, її ідейних основ. Перша задача при виявленні проблемно-тематичних ліній полягає у виборі: або бути універсальним (виданням чи програмою) тобто намагатися відображати всю різноманітність явлень життя, хоча б в суттєвих проявах представити усе поле дійсності, або спеціалізуватися на декількох «обраних» пластах життя, або зосередитися на одній проблемно-тематичній лінії. Звісно, універсальні видання (програми) нерівномірно приділяють увагу різноманітним сторонам життя, головне для них - основні політичні, економічні, соціальні проблеми сучасності. Тому універсальні видання часто називають загальнополітичними Засобами Масової Інформації.

Разом з тим зосередженість на одній частині життя зовсім не свідчить про вузькість проблемного горизонту - і на малому тематичному просторі можна розглянути загальносоціальні проблеми. Конкретно ці проблемно-тематичні лінії, направлення втілюються в постійно ведучих рубрикових передачах та матеріалах. Яскрава за формою і точно виражаюча особливості видання або програма рубрики - крупна творча знахідка для журналіста, а регулярне й системне ведення її з прийняттям різноманітних форм в єдності постійності й динаміки - мірило творчого рівня цілого колективу . Матеріали можуть об'єднуватися в блоки за різними принципами та ознаками. Перш за все це рубрики, що надають тематичний зріз життю. Багато рубрикових утворень, розширюючись, вбирають в себе ряд інших матеріалів і уособлюючись на газетній сторінці або каналі переростають на таку собі «газету в газеті».

(Іванов, Михайлин)