64. Заснування літературно-наукового журналу «Зоря» (1880).

Одночасно з «Ділом» і «Батьківщиною» у Львові починає виходити «письмо літературно-наукове для руських родин» під назвою «Зоря» перше число якого появилося 1 січня 1880 року за ред. О. Партицького.

Народження журналу "Зоря"' стало наслідком прояву приватної ініціативи Омеляна Партицького (1840-1895). який заснував його й був віщавцем у 1880-1885 роках. Але тоді, коли видавець збирався припинити видання журналу й склав з себе обов'язки редактора, часопис не зник, а був перебраний під провід Товариства імені Шевченка. "Письмо літературно-наукове для руських родин'' - такий підзаголовок дав Ом. Партацький своєму дітищу. Виходила "Зоря" 1 і 15 чиста кожного місяця: річник складав 24 номера. обсяг становив 16 сторінок. О.Партицький великого літ-го таланту не мав. Про рівень редакторських здібностей Ом. Партацького свідчить той факт, що він навіть не спромігся подати до першого чиста свого журналу програмової редакційної статті.

Зміст – поезії Грабовича, Гушалевича, Масляка, Маркова та ін., що своєю мистецько-літературною якістю не завжди досягали відповідної вртості. Так само блідими за формою й невиразними за змістом творами булла представлена проза в "Зорі". Автори зосереджувалися переважно на історичних сюжетах. Крім оригінальних творів тут друкувались і переклади рос-х авторів (Тургенєв. Щедрін та ін.) Більш цінною і цікавою була частина іст-літературна. З іст-х мареріалів – праці Лепкого Лукича та інш. Наприкінці року 27 вересня 1882 року "Зоря" оголосила конкурс на кращий український літературний твір. А вже 1 жовтня Іван Франко, що після закриття часопису "Світ" залишшвся без журналістської праці, засів за написання на конкурс повісті "Захар Беркут". йому була присуджена перша премія, а його твір надрукований у «Зорі». У 1883-1884 роках І. Франко опублікував у "Зорі" під своїм ім'ям і псевдонімом "Мнрон". крім повісті "Захар Беркут", численні оповіданім "Мавка" (1883. № 21). "Поєдинок" та інш. Епічні твори І. Франка вивели прозу "Зорі" на новий щабель, журнал перейшов до публікацій головних творів української літератури, які міцно увійшли в її історію. Збагачували журнал літературно-критичні, публіцистичні та історичні праці І. Франка. (стаття "Жіноча неволя в руських піснях народних", «»Польське повстання в Галичині року 1846»).

Разом з Франком тут починають друкуватися О. Пчілка, Л. Українка, Ю. Грінченко, О. Левицікий та ін. За короткий час обличчя жу рналу цілком змінилося. Ом. Партнцькнй чи то просто втомившись від редакторської діяльності, чи побачивши, що І. Франко робить це набагато краще за нього, вирішив від Нового 1885 року передати часопис йому. Цей намір призвів до того, що І. Франко опинився під ударами двох політичних сил. З одного боку. Михайло Драгоманов вимагав реформування "Зорі", розширення представництва в ній громадівських (соціалістичних) ідей, переведення часопису на фонетичній! правопис, відмови від псевдонімів і підписування текстів своїми іменами та ін. З другого боку, керівництво народовського Товариства імені Шевченка перелякаюся від можливості втрати свого важливого органу і перетворення його на рупор радикалізму . Маючи Ом. Партацького за свого члена, воно і його приватний журнал числіио своїм, тим паче, що друкувався він у друкарні Товариства. Почалися наради виділу (прааління) Товариства імені Шевченка, де засідали Д. Гладіпович. Мих. Подоликський. Ю. Романчук, С. Громннцькнй. Ю. Медведський і Т. Барановськпй. Користуючись тим. що Ом. Партицькй мав перед друкарнею Товариства 200 зл. р. боргу ще за видання попереднього журналу "Дзеркало",його схилили прийняти пропозицію про передачу "Зорі" Товариству зі скасуванням боргу. Ом. Партацький погодився, виторгувавши собі право ще рік залишатися редактором і мати серед співробітників І. Франка. Так "Зоря" з січня 1885 року стала власністю Товариства імені Шевченка. До редакційного комітету увійшли: Ом. Партацький (як відповідальний редактор). Мах. Подолинськнй. Г. Цеглннськнй. Ю. Целевич. О. Кантівський, С. Громницький і І. Франко. Проте, довідавшись про таке рішення, що було прийняте без нього і образіпо його. І. Франко заявив, що ні до редакційного комітету не увійде, ні жодного рядка до "Зорі" більше не напише. Проте О. Партицький знов звертається до Франка і він починає друк. тут свої твори.

1886 редагування перебрав на себе Кантіговський. За кінець 1885-86 журнал якісно змінився. Виробилася структура номера. Кожне число відкривала публікація прозової літ-ї новини. Далі – архівні матеріали. Потім – вірші сучаних поетів. Далі – історичні матеріали. Наступний розділ складала літ-на критика (рецензії, огляди).

З 1885-86 робочим редактором журналу бів І. Франко. Керівництво НТШ виявляло невдоволення співробітництвом з Франком.

Розвиток журналу продовжувався. У 1887 його редагував Г. Цеглинський, 1888 – Цеглинський + Борковський, 1889 – Борковський + Ковельський, 1890 – П. Ковельський + В. Тисовський. Рівень журналу поступово знижується.

Новий період в історії журналу розпочався в 1891, коли гол.ред-м став В. Лукич (В. Левицький). З цього часу «Зоря» переходить на фонетичне письмо. «З» стала ілюстративним часописом. Урізноманітнюється і зміст журналу. Відділ худ.літ-ри вівся проіесійно. Публіцистику друкує в основному Грінченко. Відділ історії – праці Франка, Заклинського. Сам же Лукич виконував чорну роботу – вів хроніки, відділ бібліографії.

Рад.уряд забороняє випускати журнал, тому що «З» стала дійсним всеукраїнським органом. Заборона тяжко відбилася на фін.стані. У 1897 – видання припинено.

М. Грушевський пропонує перетворити часопис «Зоря» на літ-науковий журнал «Літ-науковий вісник»(1898)

(Михайлин, Животко)