7. Поняття та види грошових потоків підприємства

Грошові потоки є найбільш обмеженим ресурсом в умовах ринкової трансформації економіки, тому успіх фінансово-господарської діяльності підприємства визначається спроможністю керівництва мобілізувати наявні кошти та ефективно їх використовувати. Управління грошовими потоками є одним з найважливіших елементів в діяльності фінансового менеджера і полягає в такому:

- облік руху коштів;

- аналіз грошових потоків за даними бухгалтерської звітності;

- оцінка впливу грошових потоків на фінансову стійкість підприємства;

- визначення резерву готівки для підтримки нормальної платоспроможності ;

- прогнозування майбутніх грошових потоків.

У найзагальнішому вигляді під грошовим потоком розуміється різниця між коштами, що надійшли, і сплаченими.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, що генеруються його господарською діяльністю". Грошові потоки від активів = Грошові потоки кредиторам + Грошові потоки акціонерам 06.1). Основним документом, на підставі якого фінансовий менеджер має у своєму розпорядженні дані про стан готівки, є Звіт про рух коштів підприємства. У ньому відображаються такі види діяльності:

- поточна - містить господарські операції, що впливають на розмір прибутку підприємства. Це виплати і надходження коштів за реалізовану продукцію, за відсотки за виданими і отриманими кредитами, виплати заробітної плати, сплата податків, вирахування з оплати праці, відрахування у відповідні позабюджетні фонди, виплати в бюджет за різними видами податків;

- інвестиційна - містить операції з придбання і реалізації основних засобів, цінних паперів, видачі й одержання позик, що погашаються;

- фінансова - включає операції з випуску і продажу акцій, одержання короткострокових і довгострокових кредитів, а також виплати акціонерам дивідендів, викуп і перепродаж акцій.

8. Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками підприємства.

Фінансовий менеджер при управлінні грошовими потоками повинен вирішувати такі завдання:

- забезпечити приплив коштів у будь-який момент часу;

- забезпечити мінімізацію коштів на розрахункових рахунках і в касі, тому що такий вид діяльності не приносить прибутку;

- забезпечити оптимальне співвідношення між коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями, щоб був максимальний ефект для підприємства.

Однією з основних складових загальної системи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства є підсистема управління його грошовими потоками. В основу реалізації цієї підсистеми закладено певні принципи управління:

- інформативна достовірність. Цей принцип пов'язаний з формуванням певної інформаційної бази, необхідної для здійснення фінансових операцій підприємства;

- збалансованість. Даний принцип використовується з метою оптимізації грошових потоків підприємства в процесі управління ними;

- забезпечення ефективності. У зв'язку з нерівномірністю утворення і руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності виникає необхідність забезпечення ефективного використання коштів, що передбачає відслідковування руху грошових потоків у часі;

- забезпечення ліквідності. У процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності в часі. Для цього проводиться в динаміці процедура синхронізації додатного і від'ємного грошових потоків. Визначимо найбільш важливі поняття, пов'язані з управлінням грошовими потоками.

Приплив коштів відбувається на підприємстві за рахунок виручки від реалізації продукції, збільшення статутного капіталу від додаткової емісії акцій, одержання кредитів і позик, зростання кредиторської заборгованості тощо. Відтік коштів виникає через покриття поточних витрат (експлуатаційних витрат), інвестиційних витрат, платежів у бюджет і позабюджетні фонди, виплату дивідендів акціонерам підприємства тощо. За результатами фінансово-господарської діяльності підприємства формується чистий грошовий потік як різниця між усіма надходженнями і відрахуваннями коштів. Він може бути як додатним, так і від'ємним і багато в чому визначається рівнем управління фінансовими ресурсами підприємства.