31. Вольові якості особи в діловому спілкуванні. Воля, свавілля, безволля, рішучість і упертість.

В діловому спілкуванні неабияку роль відіграють вольові якості людини. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою. Волю особистості В. Селіванов характеризує як певну сукупність психічних властивостей, що відображає досягнутий рівень свідомої саморегуляції. Ця сукупність властивостей формується впродовж життя.

Воля - це остання стадія в оволодінні людиною власними процесами, а саме - в опануванні власним мотиваційним процесом. Воля - це довільне створення спонукання до дії через уявний мотив. Воля є не лише особливим способом мотивації, а її особливою формою - довільною мотивацією. Воля належить до особистісного рівня регуляції, який характеризується наявністю особистісного смислу - тобто відображення у свідомості людини відношення мотиву до цілі та умов дії.

Свавілля – це зневага, це самостійний вибір кого поважати, а кого зневажати. Це спосіб самостійно встановлювати, що є право й що ним не є. Свавілля завжди веде до знущання та пригнічення. Воно прагне принижувати, заради підвищення.

Безволля - слабохарактерність, відсутність сили волі.

Рішучість — індивідуальна властивість волі людини, пов'язана зі здатністю і умінням самостійно і своєчасно приймати відповідальні рішення і наполегливо реалізовувати їх в реальній діяльності. У рішучої людини боротьба мотивів, що почалася, завершується прийняттям і виконання рішення. Прояв рішучості — це не завжди миттєве, але завжди своєчасне рішення, прийняте і із знанням справи, і з врахуванням конкретних обставин.

Упертість – це необдуманий, нічим не виправданий прояв волі, який полягає в тому, що людина наполягає на своєму недоцільному бажанні, незважаючи на обставини. Упертість є проявом не сили, а швидше слабкості волі. Приймаючи рішення, вперта людина заперечує розумні докази, не зважає на інтереси інших, суспільні інтереси і своїми діями часто завдає їм шкоди. Упертість – негативна якість людини, тому треба намагатися її позбутися.

Отже, дивлячись на те які якості в людині переважають можна судити по її майбутньому діловому спілкуванні.

32. Поняття моральності. Значення загальнолюдських цінностей в процесі ділового спілкування.

Мораль — як форма суспільної свідомості в процесі свого історичного розвитку набула різного характеру. Поняття «мораль» — прийшло із Франції {morale — моральність), а до Франції — з Давнього Риму (moralis — моральний). У словнику В. Даля визначається як «правила для волі та совісті». Моральні засади спілкування, а водночас моральні правила і норми, які регулювали людську взаємодію, закладались у процесі розвитку людського життя. Ці правила та норми накопичувались, з одного боку, у звичаях та писаних і неписаних традиціях народів різних країн, а з іншого — вони узагальнювались у працях мислителів і науковців, які осмислювали універсальні етичні правила й норми, традиції та закони.

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ — цінності, що не залежать від класових інтересів, симпатій, уподобань, однакові для представників усіх класів і верств суспільства. Особливо яскраво виражені у світових релігіях. Головне місце в З.ц. посідають питання, пов’язані з моральними ідеалами особистості. Коли говорять про моральну культуру спілкування, то мають на увазі співвіднесення, зіставлення наших почуттів, мислення, поведінки, говоріння, слухання, мови з вічними моральними цінностями та етичними принципами й нормами. Це культура, що пов'язана з утвердженням у суспільстві гуманістичних справедливих взаємин між людьми. Це культура, що активізує прагнення людини до особистісного самовираження, до самоствердження людської гідності. Це здатність людини до того, щоб керуватися у відносинах з іншими людьми та спільній діяльності загальноприйнятими моральними цінностями. Якщо особистість сприймає гуманність як цінність, то її комунікативні установки будуть гуманістичними. Тоді у взаєминах з іншими ця особистість виходитиме з наведених вище моральних цінностей. Саме орієнтація на сукупність цих загальнолюдських цінностей може сприяти підвищенню ефективності ділового спілкування з партнерами.

Сукупність загальнолюдських цінностей є основою цивілізованих відносин, відхилення від них деформують соціальні відносини і спілкування.