
- •Предмет та завдання дисципліни.
- •Моральна культура як етична основа спілкування.
- •Моральні цінності: норми та принципи як основа гуманістичного спілкування.
- •Загальнолюдське в моральності підприємця.
- •Життєва позиція підприємця.
- •Структура та функції спілкування.
- •Спілкування як обмін інформацією, взаємодія, сприйняття та розуміння.
- •Види та рівні спілкування.
- •Професійна культура та мораль.
- •Етикет. Особливості ділового спілкування.
- •Взаємодія та взаєморозуміння в процесі ділового спілкування.
- •Способи впливу на людей під час спілкування.
- •Культура слухання і говоріння.
- •Мова як засіб спілкування. Мовленнєвий етикет.
- •Невербальні засоби спілкування та культура поведінки.
- •Функції та види бесід.
- •Індивідуальна бесіда.
- •Форми колективного обговорення проблем..
- •Етичні та психологічні вимоги до публічних виступів.
- •Організаційна культура і етика.
- •Управлінська культура і вимоги до керівників.
- •Підприємницька культура й етикет.
- •Етика і культура компанії /фірми: ставлення до найманого працівника.
- •Етика стосунків фірми з іншими економічними агентами.
- •Етика взаємовідносин фірми з небізнесовими групами.
- •Особливості ведення переговорів з іноземними партнерами.
- •Моральний світ ділової людини: характер, вчинок, позиція.
- •Честь і гідність як необхідні атрибути ділового спілкування.
- •Совість і вина. Їх роль в діловому спілкуванні.
- •Мета і засоби, потреби і мотиви в етичному вимірі успішності в діловому спілкуванні.
- •Вольові якості особи в діловому спілкуванні. Воля, свавілля, безволля, рішучість і упертість.
- •Поняття моральності. Значення загальнолюдських цінностей в процесі ділового спілкування.
- •Моральна поведінка: думка, намір, вчинок, звичка.
- •Стилі керівництва і етика.
- •Психологічні властивості особи і формування морального обліку ділової людини.
- •Національна психологія і її значення для практики ділового спілкування.
- •Роль технічних засобів в діловому спілкуванні.
- •Типологія конфліктів, сфери її появу.
- •Стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях.
- •Шляхи і методи розв'язання конфліктів.
Індивідуальна бесіда.
Індивідуальна бесіда – це діалог двох співучасників, які є значущими одне для одного і прагнуть (обоє або один) досягти певної мети. Індивідуальна бесіда сприяє зближенню поглядів співрозмовників,
встановленню між ними довіри і взаєморозуміння.
Оскільки успіх в індивідуальній бесіді значною мірою залежить від контакту, що встановлюється між співрозмовниками, виділяють такі етапи бесіди: підготовка до бесіди, встановлення контакту, орієнтування в ситуації й людях, обговорення питання і прийняття рішення, вихід із контакту. Виділення етапів чіткіше визначає спрямованість у пошуку способів і засобів спілкування, правил проведення бесіди.
При підготовці до бесіди слід дотримуватися таких правил: обрати найбільш вдалі момент і місце для проведення бесіди, після цього домовлятися про зустріч; з’ясувати все про співрозмовника, зокрема його ставлення до ініціатора бесіди та рівень моральної культури; зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови; створити відповідну атмосферу довіри, щоб зацікавити співрозмовника; визначити мету, стратегію й тактику проведення бесіди, скласти детальний план розмови, виділити базові слова, ключові речення; уявити собі позицію співрозмовника з певного питання та хід бесіди, передбачити нюанси, які можуть вплинути на її перебіг і результат.
На етапі обговорення проблеми доцільно дотримуватися правил, які полегшують розуміння й обмін інформацією: уважно слухати і чути; намагатися перейти від монологу до діалогу; давати змогу
співрозмовникові спокійно висловити думку; викладати інформацію чітко, коротко й послідовно; добирати способи й засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника; викладати докази в коректній формі.
Виходячи з контакту, потрібно дотримуватися правил етикету, що має велике значення для створення доброго іміджу співрозмовника.
Форми колективного обговорення проблем..
Важливу роль у діловому житті людини відіграє колективне обговорення проблем. До форм колективного обговорення проблем відносяться: 1)нарада; 2)дискусія; 3)мозковий штурм; 4)переговори.
Ділова нарада – найефективніша форма колективного обговорення питань і прийняття рішень. В цьому виді спілкування поєднуються різні жанри: ораторський монолог (слово ведучого, виступи учасників, доповіді); діалог (обмін інформацією), мозковий штурм, дискусія. Залежно від задач, які мають бути вирішені на нараді, можна виділити такі типи: інформаційна нарада (обмінятися інформацією, скоординувати дії); нарада-інструктаж; проблемна нарада або “мозковий штурм” (колективний пошук ідей, вирішення проблем); нарада – конференція (навчання, підвищення кваліфікації співробітників). Підготовку до наради фахівці рекомендують почати з визначення її необхідності. Цей складний вид спілкування слід використовувати, якщо немає альтернативи (наприклад, бесіда чи одноосібне вирішення питання). Наради слід починати точно у встановлений час. Головуючий повинен зайняти своє місце за 3-4 хвилини до початку. На початку головуючий повинен запитати, чи немає у присутніх пропозицій, зауважень щодо змісту, регламенту, складу учасників наради.
Дискусія – це публічний діалог, в процесі якого виявляються і протиставляються різні точки зору, позиції. Метою дискусії є вияв істинної думки, пошук правильного рішення. Дискусія є часто необхідним елементом ділової наради, тому менеджер, що їх проводить, повинен володіти технікою організації і проведення цієї форми спілкування. Етапи підготовки і проведення дискусії.
Підготовчий етап складається з: 1. Формування проблеми, мети; 2. Збору інформації про предмет дискусії; 3. Формулювання запитань; 4. Оцінки аудиторії. Ведучий на початку дискусії оголошує тему, обґрунтовує її, виділяє предмет спору. Учасники дискусії мають чітко уявляти, що є пунктом розбіжностей. Сторони висувають аргументи і контраргументи щодо заявленої тези, ставлять запитання. Ведучий стимулює аудиторію висловлюватися, корегує, направляє дискусійний діалог, підкреслює спільність у висловлюваннях учасників.
Мозковий штурм – це метод колективного розв’язання проблеми, який забезпечується особливими прийомами. Мозковий штурм покликаний знайти якомога більше ідей, за допомогою яких можна вирішити дану проблему. Засадничим правилом мозкового штурму є відмова від будь-якої критики і оцінки ідей. Зниження рівня критичності, самокритичності у людини відповідно підвищує її впевненість у собі і готовність до творчого пошуку. Група просто висуває ідеї одну за одною, без зупинки для аналізу їхньої цінності, реальності чи нереальності. Під час мозкового штурму люди не повинні боятися виглядати по-дурному, адже мають вітатися найбільш дикі ідеї. Р. Фішер та У. Юрі вважають, що немає якогось правильного способу проведення мозкового штурму. Скоріше треба його пристосовувати до своїх потреб і можливостей
Переговори — це з'ясування та погодження всіх основних і додаткових умов купівлі і продажу товарів чи вирішення інших проблем з метою досягнення кінцевої згоди, що задовольняє інтереси тієї чи іншої сторони. Переговори мають бути ефективними, без втрат, якими, як правило, супроводжуються угоди, пов´язані із проханням не поступатися своїми позиціями. У ході підготовки до переговорів спеціалісти рекомендують обміркувати відповіді на запитання.