
- •1.Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, тенденцій та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства.
- •2.Проаналізувати теорії та практику глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму в інформаційному вимірі.
- •3.Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові, критерії, тенденції
- •4.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2015 року: 4 версії глобалізації (порівняльний аналіз)
- •5.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2020р.: версія «Світ Давосу».
- •6. Охарактеризувати глобальні тенденції 2020 (Новий халіфат).
- •7.Охарактеризувати аналітичні дослідження глобалізації до 2020р. (версія „Pax Americana”).
- •8.Проаналізувати глобальні тенденції розвитку людства до 2025 року: 4 версії майбутнього.
- •9.Охарактеризувати глобальні тенденції розвитку людства до 2030 р. Сценарії розвитку і занепаду регіонів.
- •10.Охарактеризувати wsis – як стратегію європейського інформаціоналізму. Декларації та План дій wsis для Європи 2003-2005 років і на перспективу до 2015 року.
- •11.Проаналізувати мотивацію діяльності у суспільстві знань і трансформацію технологічного укладу та інтелектуалізації європейського суспільства.
- •12.Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: спільні та відмінні характеристики.
- •13.Проаналізувати моделі інформаційного суспільства: основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей
- •14.Охарактеризувати інституційні засади міжнародного обміну інформацією. Система і структура міжнародного інформаційного права.
- •15.Проаналізувати міжнародні договори та угоди про міжнародний інформаційний обмін.
- •17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).
- •18.Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації (Інтелсат, Інмарсат, Євтелсат, Інтерсупутник)
- •20.Охарактеризувати теорії глобалізації для Європи: інтеграції, потенційного лідерства, геополітичного домінування, утопії занепаду.
- •21.Проаналізувати теорії європейського інформаційного суспільства: підходи м.Бангеманна, е.Гідденса, м.Кастельса. Ф.Уебстера та ін.
- •22.Охарактеризувати тенденцію «міжрегіонального напруження» та його наслідки для Європи (за Global trends - 2025).
- •23.Охарактеризувати моделі європейського інформаційного суспільства. Характеристика і новації ххі ст.
- •24.Охарактеризувати європейську концепцію інноваційного та інформаційного розвитку « Європа-2020». Проаналізувати основні положення програми дій.
- •25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.
- •26.Охарактеризувати доповідь м. Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи»: рекомендації для Європейської Ради єс (1994р.).
- •27.Проаналізувати проблему формування єдиного інформаційного простору Європи (за програмою і- 2010)
- •28.Охарактеризувати діяльність міжнародних організацій Європи у сфері інформації і комунікації (2009-2011 рр.) .
- •29.Проаналізувати міжнародні конференції рє з інформаційної політики та нових комунікацій (2009-2011 рр.).
- •30.Охарактеризувати Політичну декларацію і резолюцію Першої Європейської міністерської конференції рє «Медіа і нові комунікаційні послуги. Нове поняття медіа?» (Ісландія, 2009 р.).
- •32.Здійснити аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики та нових комунікацій (Ісландія, 2009 р.).
- •33.Охарактеризувати історію, динаміку і практику інформаційної політики єс.
- •34.Охарактеризувати діяльність Генерального Директорату єс з інформаційного суспільства. Проаналізувати основні напрями політики гд єс у 2010-2011роках
- •35.Охарактеризувати економічні, технологічні, культурологічні та лінгвістичні інформаційні програми єс (1983-2003 рр.) і на перспективу 2015 року.
- •36.Охарактеризувати європейську стратегію і-2010. Проаналізувати основні положення та програму дій.
- •37.Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу. Проаналізувати перспективи міжнародної конкуренції Європи в інформаційному секторі світового господарства.
- •39. Проаналізувати. Конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії).
- •40.Охарактеризувати теорію інформаційного домінування м.Лібіцкі. Визначити основні положення та оцінки інформаційної безпеки багатополюсного світу.
- •41.Охарактеризувати провідні концепції і доктрини міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізувати еволюцію концепцій згідно з розвитком високих технологій.
- •42.Проаналізувати моделі міжнародної інформаційної безпеки. Визначити перспективні моделі глобальної інформаційної війни.
- •44.Проаналізувати міжнародні регіональні організації у системі інформаційної безпеки (діяльність обсє, нато, шос, снд, оад, атес).
- •45.Визначити форму інформаційного протиборства за ситуативною моделлю інформаційної безпеки. Охарактеризувати проведення реальної спецоперації у сучасному світі.
- •46.Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом.
- •47.Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз.
- •48.Здійснити порівняльний аналіз стратегій національної інформаційної безпеки сша, Росії, Китаю та країн Європи.
- •49.Здійснити порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.
- •50.Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •51.Проаналізувати вплив нової стратегії кібербезпеки сша на спільну європейську безпекову політику: порівняльний аналіз підходів і положень (2010-2011 рр.)
- •52.Проаналізувати Європейські міністерські конференції Ради Європи з кібербезпеки 2009-2011 рр.
- •53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
- •54.Охарактеризувати концепції інформаційної економіки, основні поняття і закони.
- •55.Проаналізувати регіональні та національні стратегії інформаційної економіки .
- •60.Охарактеризувати інформаційно–аналітичну діяльність зовнішньополітичних відомств.. Проаналізувати особливості інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інтересів
- •61. Охарактеризувати інформаційно – аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Дати класифікацію, структуру і проаналізувати методи діяльності.
- •62.Здійснити класифікацію інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-аналітичних та аналітичних документів у сфері зовнішньої політики.
- •63.Охарактеризувати інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Проаналізувати вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.
- •65.Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів у структурі зовнішньополітичної діяльності.
- •66. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики європейських країн : проаналізувати спільні і відмінні характеристики.
- •67.Охарактеризувати теоретичні засади зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •68.Охарактеризувати типологію комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держави.
- •69.Проаналізувати зовнішньополітичні комунікативні технології провідних країн світу.
- •70.Проаналізувати віртуальну дипломатію як інноваційну технологію у сфері міжнародних відносин: сутність, структуру, інструменти.
- •71.Охарактеризувати концепцію віртуальної дипломатії. Проаналізувати міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet
- •72.Здійснити класифікацію та проаналізувати структуру Web – сайтів зовнішньополітичних відомств.
- •73.Проаналізувати використання публічної дипломатії у структурі зовнішньої політики
- •74.Проаналізувати концепції іміджевої дипломатії
- •75.Охарактеризувати іміджеву дипломатію країн світу: програми, акції, зворотні зв’язки.
- •76.Проаналізувати технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.
- •77.Охарактеризувати медіадипломатію як інструмент зовнішньої політики.
- •78.Охарактеризувати gr-технології у площині комунікацій політичних інституцій і ділових кіл.
- •79.Охарактеризувати технології державного брендінгу у структурі зовнішньої політики.
- •80.Проаналізувати технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин
- •81.Охарактеризувати культурну дипломатію у структурі зовнішньої політики.
- •82.Охарактеризувати класифікацію, структуру та специфіку міжнародної публічної комунікації.
- •83.Охарактеризувати технології публічної дипломатії (спічрайтинг, пропаганда, полеміка тощо).
- •84.Проаналізувати практику дипломатичних представництв України в мережі Internet.
- •85.Охарактеризувати функціонування веб-порталу мзс України.
- •86.Охарактеризувати основні положення і стратегію міжнародного брендінгу України: проаналізувати проект «Брендбук-Україна».
- •87.Проаналізувати імідж України в міжнародному інформаційному середовищі (концепт, характеристики за спектром взаємодії, репутація країни, впливи).
- •88.Охарактеризувати проект «Інформаційне суспільство України»: проаналізувати концепцію, програму, практику.
- •89.Проаналізувати інформаційну політику України, основні положення концепції.
- •90.Охарактеризувати інформаційно-комунікаційні аспекти зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню національних інтересів.
53.Охарактеризувати вплив інформаційної революції на економічну глобалізацію. Проаналізувати вплив процесів глобалізації на міжнародну конкуренцію тнк.
Інформаційні революції були пов’язані з виникненням, перш за все,якісно нових засобів передачі, зберігання і обробки інформації. термін „інформаційне суспільство” визначає суспільство, в якому надмірно циркулює високоякісна Інформація, а також в наявності всі необхідні засоби для її зберігання, перерозподілу та використання. Коштовність користування інформаційними послугами невисока, що доступна кожному. Інформаційна революція поставила питання про роль і місце освіти. В інформаційному головними продуктами виробництва є інформація і знання. Інформація -це відомості, що сприймаються людиною або спеціальними пристроями як віддзеркалення фактів матеріального або духовного світув процесі комунікації. Знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її віддзеркалення в свідомості людини. Тобто знання – це узагальнений досвід людини, одержаний в результаті якої-небудь діяльності, на основі певної інформації. Перетворення інформації в знання в умовах інформаційної революції – ключова проблема системи освіти.
Основною об'єктивною тенденцією економіки XXI ст. є розвиток процесів глобалізації у світі. Глобалізацію можна розглядати як загальне розширення та поглиблення міжнародних процесів інвестування, виробництва, постачання та збуту, фінансів, науково-технічного прогресу, освіти. Досить вагомим поштовхом до посилення процесів глобалізації став розвиток комп'ютерних технологій. Інформаційна революція відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.
Первісними каталізаторами процесів глобалізації є транснаціональні корпорації і транснаціональні банки, а також найбагатші країни світу. світові інформаційні мережі сприяють нівелюванню понять "центр - периферія", наближуючи просторово-часову єдність всієї земної кулі. До переваг формування єдиного світового простору і часу - науково-технічний та суспільний прогрес, міжкультурне співробітництво, підвищення рівня життя, також втрати національної та соціальної автентичності.
Революційний перехід до цифрового способу кодування інформації зумовив кардинальні зміни в глобальних процесах масової комунікації, в результаті яких ЗМК почали активно використовувати разом з комп'ютерними мультимедіа. Мультимедіа - організаційна структура, яка: контролює кілька засобів масової комунікації (телевізійну, радійну станцію, газету, журнал, видавництво, відеостудію та ін.; використовує текстове, звукове, графічне, мультиплікаційне та відеовідтворення інформації. В останньому випадку ми можемо говорити про комп'ютерні мультимедіа. Серед провідних "мультимедіа-імперій" варто назвати Time Warner, Sony, Matsushita, Bertelsmann, News Corporation, Finivest, Microsoft, Capital Cities/ABC, Walt Kisney, Paramount, Televisa, TV Globo та ін. Ці корпорації мають набагато вищі показники прибутковості, ніж виробничі компанії, і контролюють телефонні компанії, кабельні та телерадіомовні системи, комп'ютерні фірми. неможливо відокремити комунікаційні послуги від електронного виробництва або розробки програмного забезпечення комп'ютерних мереж. До елементів інформаційної інфраструктури зараховують комп'ютери з мультимедіа-додатками, бази даних, у тому числі на лазерних дисках, побутову електроніку та ін. Серед ресурсів, зокрема, виокремлюють інтерактивне програмування, інтерактивні телебачення, відео, ігри, мобільний зв'язок та багато інших ноу-хау-технологій сучасної інформаційної сфери. інтеграція комп'ютерів і телебачення можуть - альянс корпорації Microsoft та конгломерату NBC ; придбання мультимедійним конгломератом Walt Disney телевізійної мережі Capstal/ABC; купівля компанією Westinghouse американської національної телемережі CBS…
елітний клуб кількох постачальників новин – США: CNN Intern ational (США) та The Reuters (Великобританія), Agence France Press (Франція) і Associated Press (США).
Конкуренція – агентства: NANAP (Бюро агентств країн руху неприєднання), PANA (Панафриканське агентство новин), CANA (Карибське агентство новин), IPS (Неурядова медіа-організація).
Захист інформаційного простору законодавчим шляхом: Канада і Франція - закони щодо заборонення супутникового поширення іноземного телепродукту, аналогічно покладені в Китай, Сінгапур, країни Близького Сходу.
У глобальних медіа-імперіях технологія проходження інформації є двохярусною. Провідні медіа-організації першого ярусу - "Reuters Television", "Worldwide Television News" (WTN), CkNUS і CNN виступають у ролі оптових виробників телевізійних "картинок", звукових та текстових "доріжок". В Європі обмін теленовинами здійснюється також агентством EVN або Evrovision (Evrovision News Echange). Mедіa-пpoвaйдеpи другого ярусу - великі телевізійні мережі та супутникові і кабельні канали новин виробляють з "інформаційної сировини" начебто власний інформаційний продукт.